Києво-Могилянська академія підписала меморандум з польськими партнерами задля розвитку співпраці у сфері енергетики та клімату
- Деталі
- Дата публікації: Вівторок, 26 травня 2026, 15:13
Національний університет «Києво-Могилянська академія» підписав Меморандум про взаєморозуміння з трьома провідними польськими інституціями: аналітичним центром «Forum Energii», Інститутом охорони довкілля — Державним науково-дослідним інститутом (IOŚ-PIB) та Гірничо-металургійною академією ім. Станіслава Сташиця в Кракові (AGH University of Krakow).
Підписання відбулося в Києві під час польської економічної місії, присвяченої питанням енергетичної безпеки та трансформації. У церемонії взяв участь Міністр фінансів та економіки Польщі Анджей Доманський, під патронатом якого було підписано угоду. У заході також взяли участь Тимчасово повірений у справах Республіки Польща в Україні Пйотр Лукасевич та делегація Посольства Республіки Польща в Україні.
З боку Києво-Могилянської академії участь у події взяли президент Сергій Квіт, віцепрезидентка з міжнародного співробітництва Лариса Човнюк, віцепрезидентка з науково-навчальний студій Ольга Полюхович, директор Київської лабораторії з питань енергетики та клімату (KECLab), наукового центру НаУКМА, створеного у співпраці з Helmholtz-Zentrum Berlin, Владислав Міхнич, декан Факультету природничих наук Євген Хлобистов, заступниця декана Факультету економічних наук Олена Бугрова, завідувач кафедри фізики Хенрік Собчук, завідувачка кафедри фінансів Олена Прімєрова.
Для НаУКМА ця співпраця є важливим етапом розвитку міжнародного академічного та експертного партнерства у сфері енергетики та клімату. У центрі нового формату співпраці — Київська лабораторія з питань енергетики та клімату (KECLab) — спільний науковий центр НаУКМА, створений у співпраці з Helmholtz-Zentrum Berlin. Долучення польських партнерів посилює тристоронню співпрацю між Україною, Німеччиною та Польщею й розширює можливості для спільних досліджень, освітніх програм і прикладної аналітики.
Що передбачає меморандум
Меморандум створює рамку для дослідницької, експертної та освітньої співпраці. Партнери планують працювати над спільними енергетичними та кліматичними аналітичними матеріалами, інструментами моделювання енергетичних систем, академічними програмами, ініціативами з розвитку експертних компетентностей, а також майбутніми освітніми програмами й дослідницькими проєктами.
Співпраця спрямована на посилення регіонального партнерства, розвиток енергетичних та кліматичних компетентностей, підтримку відбудови України, а також зміцнення взаємної довіри між українськими та польськими інституціями.
НаУКМА та KECLab як основа тристоронньої співпраці
Президент НаУКМА професор Сергій Квіт наголосив, що підписання меморандуму продовжує логіку розвитку міжнародної співпраці університету у сфері енергетики та клімату:
«Києво-Могилянська академія активно розвиває академічний діалог із польськими інституціями. Водночас фокусом сьогоднішньої зустрічі став запуск тристоронньої співпраці між Україною, Німеччиною та Польщею у сферах енергетики та клімату. Ця співпраця розпочалася рік тому за підтримки Міністерства освіти і науки України та Спільної українсько-німецької робочої групи з науки і технологій у Варшаві й була зосереджена на створенні в НаУКМА дослідницького центру Kyiv Energy and Climate Lab у співпраці з Helmholtz-Zentrum Berlin. Ми раді, що три польські інституції: аналітичний центр Forum Energii, Інститут охорони довкілля — Державний науково-дослідний інститут та Гірничо-металургійна академія ім. Станіслава Сташиця в Кракові долучилися до цього цінного партнерства», — зазначив Сергій Квіт.
Директор KECLab Владислав Міхнич підкреслив, що для лабораторії ця угода має не лише символічне, а й практичне значення:
«Для KECLab підписана угода має велике значення, оскільки енергетичний та кліматичний перехід України вже не є вузькою експертною темою. Це питання безпеки, відбудови, конкурентоспроможності та європейської інтеграції. Якщо Україна має бути стійкою, нам потрібні інституції, здатні працювати між дисциплінами та кордонами. KECLab був створений, щоб дати Україні інституційний, заснований на доказах простір для цієї роботи: місце, де поєднуються дослідження, освіта, моделювання та рекомендації для ухвалення рішень. Разом із Helmholtz-Zentrum Berlin, а тепер і з нашими польськими партнерами з Forum Energii, IOŚ-PIB та AGH University of Krakow, ця платформа стає сильнішою тристоронньою основою, що поєднує Україну, Німеччину та Польщу. Підписаний меморандум дає нам рамку для співпраці; тепер KECLab готовий зробити свій внесок і перетворити її на спільні дослідження, освіту та практичні результати для енергетичної стійкості, кліматичного переходу та європейського майбутнього України», — додав Владислав Міхнич.
Польща як партнер у відбудові та енергетичній трансформації
Міністр фінансів та економіки Польщі Анджей Доманський підкреслив, що польсько-українська співпраця в енергетиці має значення не лише для відбудови України, а й для безпеки всього регіону:
«Відбудова України — це не лише інфраструктурний процес. Це також інвестиція в безпеку, стійкість та економічну стабільність усього регіону. Європейська енергетична безпека має ґрунтуватися на диверсифікації джерел енергії, сучасній інфраструктурі, сильній регіональній співпраці, а також глибоких знаннях і компетентностях. Польща прагне бути активним партнером України — не лише під час її відбудови, а й у створенні сучасної, стійкої та конкурентоспроможної енергетичної системи майбутнього. Сьогоднішня угода демонструє, що співпраця між академічним середовищем, адміністрацією та експертами може створити реальну основу для довгострокового партнерства між нашими країнами і стати одним із фундаментів економічного розвитку та безпеки в Центральній і Східній Європі», — зазначив Анджей Доманський.
Президентка «Forum Energii» Йоанна Пандера наголосила, що підписання угоди є важливим кроком у розвитку конкретної співпраці між польськими та українськими партнерами:
«Україна як близький сусід Польщі є важливим економічним партнером. Попри триваюче російське вторгнення, значення нашої співпраці лише зростатиме — у контексті відбудови, розвитку відносин і повернення до миру. Підписання цієї енергетичної угоди є для мене важливим і символічним моментом. Я рада, що до нас долучаються провідні польські наукові інституції — Інститут охорони довкілля та AGH University of Krakow, а також що міністр Анджей Доманський підтримав цю ініціативу. Разом із Kyiv Energy and Climate Lab ми вже працюємо над конкретними проєктами у сфері енергетичної співпраці», — зазначила Йоанна Пандера.
Польські партнери доповнюють співпрацю різними компетентностями: технічною експертизою в енергетичних системах, досвідом у сфері кліматичної та екологічної політики, а також аналітичною спроможністю для розробки практичних рішень.
Артур Вирва, віцедекан з питань співпраці та науки Факультету енергетики та палива AGH, наголосив на важливості прикладних рішень для локальних енергетичних систем:
«З моменту свого заснування AGH розуміє свою місію як служіння суспільству та економіці. Саме в такому дусі ми підходимо до співпраці з НаУКМА та KECLab — із великими сподіваннями. Ми віримо, що спільні дослідження, обмін знаннями та розробка аналітичних інструментів дозволять сформулювати практичні рішення, які посилять стійкість локальних енергетичних систем і допоможуть забезпечити громадам безперервний доступ до базових енергетичних послуг навіть під час раптових перебоїв електропостачання», — наголосив Артур Вирва.
Директор Інституту охорони довкілля — Державного науково-дослідного інституту Марцін Сточкевич звернув увагу на взаємний характер співпраці: польські інституції можуть ділитися досвідом, але водночас мають багато чого навчитися з українського досвіду стійкості в умовах війни:
«Ми вважаємо підтримку українських науковців і публічного сектору у формуванні міцних основ екологічної політики ключовим елементом допомоги українському суспільству та економіці, які після війни значною мірою переосмислюватимуть свої цілі розвитку та екологічні пріоритети. Наш Інститут має багаторічний досвід підтримки польської адміністрації у впровадженні кліматичної політики, політики якості повітря та політики розвитку, і ми хочемо поділитися цим досвідом з українськими партнерами. Водночас ми усвідомлюємо, що наші українські партнери мають унікальні для Європи знання та трагічний, але безцінний досвід у розбудові стійкості систем охорони довкілля та енергетики, з якого ми самі можемо багато чого навчитися», — прокоментував Марцін Сточкевич.
Передумови співпраці
KECLab виник на основі співпраці між Національним університетом «Києво-Могилянська академія» (НаУКМА) та Helmholtz-Zentrum Berlin (HZB), що було офіційно закріплено підписанням Меморандуму про взаєморозуміння у червні 2025 року. У листопаді 2025 року KECLab було офіційно засновано при НаУКМА як спільний науково-освітній центр, що спеціалізується на питаннях енергетики та клімату.
Про партнерів
Forum Energii — польський міждисциплінарний аналітичний центр, що працює у сферах енергетики, енергетичної безпеки та кліматичної трансформації.
Інститут охорони довкілля — Державний науково-дослідний інститут (IOŚ-PIB) — польська державна науково-дослідна установа, що підтримує публічну адміністрацію у сфері кліматичної та екологічної політики.
Гірничо-металургійна академія імені Станіслава Сташиця (AGH University of Krakow) — один із провідних технічних університетів Польщі, що здійснює дослідницьку та освітню діяльність у сферах енергетики, нових технологій і прикладних наук.
Національний університет «Києво-Могилянська академія» (НаУКМА) — один із провідних університетів України. НаУКМА поєднує багату історичну спадщину, що сягає 1615 року, з потужним академічним та дослідницьким профілем. Університет успішно співпрацює з провідними українськими та європейськими установами, а також відіграє активну роль у демократичному розвитку України та її європейській інтеграції.
Науковий центр НаУКМА «Київська лабораторія з питань енергетики та клімату (КЕСLаb )» у партнерстві з НZВ — науковий центр, що працює на стику енергетики та кліматичних питань, об’єднуючи академічний досвід, міжнародне наукове співробітництво, освіту та аналітику. Центр сприяє прийняттю обґрунтованих рішень щодо енергетичної стійкості України, кліматичної трансформації, відновлення економіки та інтеграції України в ЄС.
Фото: Сергій Россінський
