Новини

В НаУКМА пройшли Дні науки

Коментарі учасників

 

В кінці січня у Києво-Могилянській академії традиційно проходили Дні науки. Могилянці мали нагоду поспілкуватися з науковцями з усієї України і багатьох країн світу.

В рамках Днів науки було проведено понад 30 конференцій, науково-практичних семінарів, круглих столів з різних галузей знань. Пропонуємо вашій увазі коментарі учасників найважливішого наукового форуму Могилянки.

 

Володимир Паніотто, професор кафедри соціології НаУКМА, директор Київського міжнародного інституту соціології, керівник конференції “Чи ще не вмерло моделювання соціальних процесів? Агентно-орієнтований підхід на прикладі прогнозування мовної ситуації”:

Актуальність моделювання соціальних процесів, яку ми обговорювали в рамках Днів науки, полягає в тому, що практично всі соціальні проекти і реформи в Україні здійснюються без адекватного врахування соціальних наслідків. Якщо, скажімо, фізики проводять експерименти на моделях об'єктів, вибирають найкращі рішення і потім вже втілюють їх у життя, то соціальні експерименти і реформи проводяться безпосередньо на людських спільнотах, а не на їх моделях, і ми всі відчуваємо на собі їх неефективність чи навіть згубність. Ми обрали для обговорення тему моделювання соціальних процесів ще й тому, що цей напрям вимагає взаємодії фахівців різних напрямків (соціологів, економістів, математиків, кібернетиків), і цим виступом ми хотіли зацікавити наших колег з інших сфер науки. Ми вважаємо, що моделювання соціальних процесів є найбільш перспективним напрямком розвитку соціології як емпіричної науки. У доповіді на пленарному засіданні була висвітлена історія розвитку цього напрямку в Україні. Він виник наприкінці шістдесятих-початку семидесятих років XX століття і до кінця 80-х тримався на світовому рівні. На жаль, впродовж останніх 20 років в Україні цей напрям практично не розвивався, в той час як на Заході його розвиток успішно продовжувався. З 2001 року я викладаю в НаУКМА, напевне, єдиний в Україні, курс моделювання соціальних процесів. Мій аспірант Антон Грушецький розповів про різні сценарії взаємодії української і російської мови в Україні на основі розробленої ним комп'ютерної моделі і обчислювальних експериментів. Маю надію на розвиток соціологами цього напряму у взаємодії з фахівцями інших напрямків, перш за все кібернетиків.

 

Тетяна Ярошенко, канд.іст.наук, директор наукової бібліотеки НаУКМА, керівник конференції «Наукова комунікація в цифрову епоху»:

Могилянська бібліотека, що зараз святкує свою 21 річницю, щойно завершила триденну потужну конференцію, у якій взяло участь близько 160 учасників з різних країн світу. Крім представників з різних українських університетів, у нас були колеги з Росії, Польші, Нідерландів, Великобританії, США. Ця тема надзвичайно актуальна, оскільки сучасні інформативно-комунікативні технології ведуть до змін у розвитку наукових досліджень. Наука сьогодні глобальна, потребує повсякчасного обміну інформацією між науковцями. Проте, існують певні кризові явища саме в галузі розповсюдження цих знань, оскільки журнали занадто дорогі, щоб бути доступними широкому загалу. Це викликає незадоволення самих науковців, бібліотек і користувачів, що не можуть дозволити собі передплатити такі видання. Криза серіальних видань у поєднанні з розвитком інформаційних технології призводить до неминучих змін в поширенні результатів досліджень. Тож тема нашої конференції розвивається у контексті світового руху за відкритий доступ, коли витрати перекладаються на автора, вірніш на інституцію, де він працює чи яка фінансує дослідження, а не на кінцевого користувача, через відкриті репозитарії, архіви, журнали з вільного доступу тощо. Поки ми маємо лише 8 000 із 160 000 назв журналів у вільному( безкоштовному) доступі, проте сподіваємося, що ситуація змінюватиметься динамічно. Свідченням цього є принаймні той факт, що уже 40 млн. документів (статей, дисертацій, звітів, розділів монографій тощо) абсолютно вільно циркулюють в світовому мережевому просторі. НаУКМа є одним з перших університетів в Україні, що створив власний репозитарій, eKMAIR, в якому наші науковці архівують власні доробки. Крім того, усі могилянські наукові журнали – теж вже в електронному вигляді й вільному доступі. Звісно, є багато різних аспектів руху відкритого доступу і розвитку наукових комунікацій, які ми намагались розглянути з точки зору (дослідників) , бібліотекарів та видавців – саме ці три групи учасників були присутні на нашій конференції. Сама дискусія була цікавою і насиченою, оскільки ми порушили всі питання, що стосувалися цієї триєдиної ланки. Більшою мірою ми зосереджувалися на видавничо-бібліотечних проблемах, що пояснюється нашою аудиторією. Під час конференції презентовано проект «Наукова періодика України на платформі Open Journal System. Ще однією гарячою темою дискусії було питання інтелектуальної власності, оцифрування книжкової та архівної спадщини України. Всі учасники конференції відзначали, що вона була дуже цікавою і корисною.

 

Наталія Яковенко, доктор історичних наук, професор, співкерівник наукового семінару «Проблеми освіти й освіченості в ранньомодерній Україні»:

Проведення круглого столу, присвяченого проблемам освіти ранньомодерної України, проводиться уже не перший рік. Ми з Максимом Яременком, доцентом кафедри історії, давно досліджуємо ці питання. Зокрема, ще 5 років тому був започаткований центр “Спадщина Києво-Могилянської академії”, видається щорічник "Київська академія", присвячений проблемам історії Києво-Могилянської академії, Київської Духовної академії та стану тогочасної освіти загалом. Тож ідея зібрати всі публікації «під однією палітуркою», спрощуючи процес пошуку матеріалів за темою освіти для читачів і дослідників, корелює із прагненням дослідників збиратися і регулярно обговорювати ці питання наживо. Такі зустрічі завжди є актуальним, адже, як будь-яка широка тема, обрана нами проблематика має чимало сюжетів, від змін свідомості внаслідок розвитку освіти в ті часи до питань вестернізації української освіти. Так чи інакше, це пов‘язано із вихованцями Києво-Могиляського академії, колом її викладачів, циклом предметів і їх наповненням. Коло дослідників даної теми є досить невеликим: в Україні нас близько десяти, декілька науковців займаються цим в США, Італії, Німеччині. Гостями нашого круглого столу були колеги із Харкова, Полтави, Чернігова. І якщо формула проведення залишається незмінною, змістове наповнення наших конференцій постійно варіюється у залежності від привнесених учасниками сюжетів, що потребують обговорення. За умови, що людина не концентрується лише на власному погляді, а прагне вписати свій сюжет у загальний контекст (а в даному випадку це, можна сказати, “цивілізація” XVI-XVIII століття з її канонами та традиціями), то завжди знайдеться що доповнити, запитати, навколо чого провести дискусію.

 

Микола Козюбра, керівник круглого столу «Праворозуміння і юридична практика», наукового семінару «Моделі юридичної аргументації та вітчизняна правова наука і практика», круглого столу "Європейські стандарти виборчого права":

Сама назва «Моделі юридичної аргументації та вітчизняна правова наука і практика» свідчить про те, що ми не обмежувались лише українською практикою, а виходили на зарубіжний рівень. Головна теза дискусії: у світі немає єдиного розуміння права, і така мета навіть сама по собі недосяжна. У різних сімя’х правових систем право розуміють по-різному, на цю тему проводилось безліч досліджень. Проте навіть в межах однієї країни, наприклад, Франції, як свідчать дослідження французьких правознавців, всі відповіді на питання розуміння права були настільки різними, що їх не вдалось синтезувати в якісь певні напрями. Розуміння права у кожної правової сім’ї, окремої країни чи навіть окремих людей може бути різним, а тим часом правознавча практика має тенденцію до зближення. Тому дискусія, яка була цікавою всім присутнім, зосереджувалась саме на цьому. Навіть за кордоном ці питання мало досліджені, хоча про такі тенденції і згадують. В Україні ж ця проблема взагалі знаходиться поза увагою як теоретиків права, так і представників галузевого правознавства. Тим часом вказана тенденція має місце не тільки в межах однієї правової сім'ї (європейської), а й у інших, не пов'язаних з європейською цивілізацією. З цього приводу лунали різні пояснення. Посилались на процеси глобалізації, вплив міжнародно-правових документів, ширші правові зв'язки з різними регіонами світу, на те, що називають відчуттям права, відчуттям справедливості тощо. Увагу також звернули на нашу правозастосовчу практику, зокрема судову, яка, на жаль, залишається досить часто сумнівною з точки зору її відповідності міжнародним стандартам, а інколи і просто свавільною. Ми збираємось продовжувати дослідження у цьому напрямі, оскільки проблема досить актуальна, особливо з урахуванням нашої судової практики, де часто домінує політична чи інша корпоративна доцільність. Сподіваємось, що з часом це зміниться, і судді стануть більш професійними та незалежнішими від виконавчої та законодавчої влади. Взагалі ми плануємо розвинути цю тематику на факультетському рівні, а можливо і в межах міжкафедрального семінару. До цієї проблематики наші юристи поки що майже не звертались, на відміну від зарубіжних спеціалістів. Навіть якщо це питання і досліджується, то в межах формальної або юридичної логіки, звідси акцент на силогістичні, зокрема дедуктивні, прийоми аргументації – виведення відповідного рішення з норм, зафіксованих в Конституції чи інших нормативних актах. За такого підходу право розглядається як замкнута система, за якої можна логічним шляхом вивести будь-яке рішення. Насправді ж справа набагато складніша. На Заході фахівці активно розробляють теорію юридичної аргументації, яка охоплює різні моделі: дедуктивну, індуктивну, германевтичну, цілісну (когерентну). Отож є велике поле для синтезу цих моделей та їхнього розвитку, оскільки в нашій країні домінує догматичний, ортодоксально-позитивістський підхід, і це помітно як в науковій, так і в судовій аргументації, особливо в рішеннях Конституційного суду. Ми тільки долучились до цієї проблематики, вже є перші публікації з цього приводу, але також маємо намір продовжити дослідження цієї надзвичайно актуальної тематики. Тема "Європейські стандарти виборчого права" на відміну від перших двох загалом не нова, але ми не маємо належного розуміння європейських виборчих стандартів, і тим більше простежується очевидна невідповідність цим стандартам виборчого законодавства і особливо виборчої практики в Україні. Народний депутат попередніх скликань Юрій Ключковський, який читає у нас курс з виборчого права, добре знає цю проблематику, тому обговорення його доповіді теж було жвавим і корисним. Основний акцент він зробив на практику, яка існує сьогодні, а головне питання полягило в тому, як цю практику змінити. Лунали пропозиції і відносно вдосконалення законодавства – ухвалення виборчого кодексу, хоча він вже давно готується, зміни виборчої системи і особливо практики, яка навіть в межах чинного законодавства могла б значно в більшій мірі відповідати європейським стандартам.

 

Ірина Лук'яненко, доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри фінансів НаУКМА, керівник конференції «Напрями та шляхи забезпечення стабільного економічного розвитку: світова та українська практика», голова оргкомітету конференції «Економічна та фінансова політика в умовах трансформації економіки»:

Проблеми реформування, а, відповідно, і трансформації української економіки із застосуванням нових інноваційних технологій є актуальними проблемами сьогодення, а їх вирішення потребує нових підходів до формування економічної та фінансової політики як на макро-, так і на мікрорівнях з врахуванням фінансово-економічних аспектів розвитку підприємств різних регіонів України, а також інтеґрації України у світові економічні структури. Конференції, проведені нами в рамках Днів науки, привернули увагу науковців та практиків з різних регіонів України та різних вищих навчальних закладів, академічних установ, відомств, а також міністерств. Наприкінці конференції відбулась широка дискусія, в результаті якої були визначені можливі напрями та основні фактори стабілізації нашої фінансової та економічної системи, учасники озвучили пропозиції та рекомендації щодо шляхів підвищення фінансової стійкості та економічного розвитку України. Проведена конференція стала своєрідним дискусійним майданчиком, цікавою формою наукової полеміки та обміну думками науковців з різних інституцій, а також дозволила визначити узгоджені підходи стосовно напрямів економічної політики в умовах трансформаційної економіки.

 

Роксолана Ханик-Посполітак, кандидат юридичних наук, доцент, завідувач кафедри галузевих правових наук НаУКМА, керівник круглого столу «Теоретичні та практичні проблеми приватного права»:

Приватне право – це дуже широке поняття, з яким ми зустрічаємось серед іншого і в повсякденному житті. Саме тому ця тема завжди була і надалі буде актуальною як в Україні, так і за кордоном, оскільки відбувається стрімкий розвиток торгівлі та нових правовідносин. Приватноправові аспекти набувають нового забарвлення, виникає все більше нових запитань. Окрім того, на вибір теми для дискусії під час Днів науки вплинув той факт, що наша кафедра працює над затвердженою науковою темою «Актуальні теми цивільного і підприємницького права» – галузі, які охоплює приватне право. Працюючи над науковим дослідженням, ми завжди беремо до уваги тенденції, які існують і в Україні, і в Європі, зокрема, процес уніфікації та гармонізації законодавчих баз. Всі дослідники, які брали участь у круглому столі, активно пишуть до українських та закордонних наукових видань. Крім цього, матеріал, напрацьований під час дискусій, знаходить застосування на практиці, тому що багато наших викладачів залучені до нормопроектування, зокрема, до написання законопроектів.

 

НаУКМА зібрала провідних PR спеціалістів на круглий стіл


24 січня 2013 року кафедра ПР провела круглий стіл на тему «Сучасні професійні стандарти фахівців з ПР: вимоги ринку». Захід відбувся в рамках «Днів науки в НаУКМА» і зібрав 14 провідних піарників України.

Керівники відомих ПР-агенцій і ПР-відділів великих компаній зібралися в стінах Академії, щоб обговорити й дійти спільної думки щодо того, яким повинен бути фахівець зв’язків з громадськістю, щоб відповідати вимогам сучасного ринку і зберігати свою конкурентність. Місце заходу не випадкове: саме в НаУКМА відкрита й успішно функціонує перша в Україні магістерська програма з підготовки піар-менеджерів, заснована В.Корольком. Саме тому, що кафедра зв’язків з громадськістю стоїть на ґрунті максимального зв’язку теоретичних знань з практичною реальністю, і виникла ідея круглого столу. Професіонали-практики безпосередньо з робочого піар-середовища висловили такі погляди на критерії підготовки сучасних піар-фахівців, що дійсно відіграють ключову роль у даній галузі.

Виступ мав кожен запрошений гість, а саме: Євгенія Панкратьєва (NOBLET PR CIS, IPRA), Наталя Холод (ВАРТО), Ярина Лукань (Erste Bank), Павло Пімінов (PR-директор благодійного фонду «Анти-СНІД»), Анастасія Троцька (канал 1+1), Христина Косоноцька (PBN/Hill+Knowlton), Володимир Нікітін (Інститут публічної політики), Володимир Швець (INGDIVISION), Олег Кершис (Reputation Capital),  Леонід Зябрєв (Райффайзен Банк Аваль), Олеся Жулинська («Кока-Кола» Україна), Марина Саприкіна (Центр «Розвиток корпоративної соціальної відповідальності»), Віктор Коваленко ( Ernst & Young LLC).

 

Показово, що гості представляли різні сфери галузі – від самостійних піар-агенцій до піар-служб великих корпорацій – і їхні думки загалом збігалися. З них випливало, що передусім, щоб стати хорошим фахівцем піару потрібно: гарно вміти писати (чого бракує багатьом новачкам цього бізнесу), знати 2 (а ще краще 3) іноземні мови, розбиратися в суміжних галузях маркетингу, реклами, соціології, економіки, знати, чого ти хочеш і, головне, мати побільше практичного досвіду для того, щоб володіти сформованим уявленням про особливості сфери піару (чого теж не вистачає сучасним молодим піарникам).

Виступали також випускники 1-го виспуску 2012 року, -  поділилися власним досвідом перших кроків на професійній ниві, труднощів, які при цьому виникали, і міркування щодо тих чи ти аспектів фахової підготовки піар-спеціаліста.

Щодо підготовки, то, на думку випускника Івана Матейка, навчання на магістратурі НаУКМА дало хорошу базу – навіть конспекти, писані під час навчання, стають у пригоді в повсякденній роботі.

 

Наостанок варто відмітити, що круглий стіл з технічного боку організували студенти 1 року магістерської програми набору 2012 р. Для них це було практичним завданням із курсу івент-менеджменту (викладач – О.Некрасова).

 

© 2012-2019 Національний університет «Києво-Могилянська академія»
вул. Сковороди 2, Київ 04070, Україна
OSense O-Sense