У Могилянці відбулася зустріч з Ініціативною групою «Першого грудня»

 

На початку зустрічі учасники групи “Першого грудня” зауважили, що «Українська хартія вільної людини» містить ідеї, давно відомі українському суспільству. Головним є те, що їх реалізацію кожен має починати з себе.

В’ячеслав Брюховецький зокрема зазначив, що з початку 90-х років спроби створити проукраїнську партію, проукраїнських рух не мали успіху тому, що люди чекали, коли хтось прийде і скаже, що потрібно робити.

Євген Сверстюк порівняв сучасний стан в країні із 60-ми роками і знайшов багато подібного. Як тоді, так і тепер «ми на спільному кораблі, дуже не довіряємо п’яному капітанові і маємо великий сумнів щодо команди». Саме тому, на думку пана Євгена, не варто чекати наказів, а потрібно починати діяти зараз. Усі учасники зустрічі підкреслили думку, що доленосну справу боротьби за майбутнє не можна відкладати у далекий ящик, чи чекати «розумного дядька, щоб ми могли за ним йти».

Громадський діяч Данило Лубківський виділив три головні тези “Хартії”:

1. Відповідальність за своє життя, а отже, його успіх, добробут і щастя нікому не може бути переданою. Ми самі несемо відповідальність за себе.

2. Мораль і духовні цінності не можуть бути відкладеними на завтра. Вони завжди потрібні сьогодні.

3. Ми будуємо те, що уявляємо, а отже, від глибини, масштабу і творчого хисту нашої уяви залежить наше майбутнє.

 Вступну частину завершив правник, фахівець з конституційного та європейського права Геннадій Друзенко словами з преамбули до хартії «Вільної людини»: «Це не зробить хтось інший, це зробите лише ви!».

 

У другій частині зустрічі учасники групи «Першого грудня» відповідали на питання присутніх, серед яких були студенти і випускники Могилянки та багатьох інших київських університетів. Розмова торкнулася питання, яке зараз турбує багатьох молодих людей: залишатися в Україні чи виїжджати за кордон?

На це питання відповів В’ячеслав Брюховецький: «У мене в житті було багато нагод виїхати, але ніколи не було бажання. Там нецікаво порівняно з нашою вошивою, падлючою владою. Однак це залежить від того, чи твоя душа тут. Хто хоче поїхати, той поїде, а чи буде він там щасливий – це вже інше питання». Євген Сверстюк додав: «Я думаю, що в нашій моральній атмосфері має бути почуття гідності, яке підказує людям, що бути господарем навіть у холодній хаті краще, ніж наймитом у теплій».

 

Студентів НаУКМА цікавило, як донести ідеї Хартії до пересічних людей, для яких головне – заробити на хліб? Як пояснити, що їм це не нав’язують, а що їм це потрібно? Почесний президент Могилянки відповів: «Всі не будуть її знати, та і не треба цього всім. Хартія звертається до людей, які хочуть щось змінити, а більшість людей не хочуть нічого міняти…Так було і так буде завжди. Питання в тому, щоб вони змінили свою думку, а тут вже ВИ повинні діяти». Євген Сверстюк доповнив: «Якщо ви зацікавилися людиною, то розкажіть їй і знайдіть ще 10 тих, кого це зацікавить».

 

Торкнулися й подій, що стосуються Гостинного двору, на що пан Брюховецький зауважив: «Ми хочемо забрати Гостинний двір у Києво-Могилянську академію».

 

Завершуючи зустріч, учасники ініціативної групи підвели підсумки короткими висловлюваннями.

Євген Сверстюк: “Я хотів би побажати, щоб кожний подумав над питанням: що мені робити сьогодні і завтра в цьому напрямку? Як мені діяти в цьому напрямку?».

В’ячеслав Брюховецький: «Великі справи може робити лише горда людина, я вам пропоную відчути частинку гордості за свою країну вже сьогодні».

Данило Лубківський: «Мені здається треба бути українцем, бути господарем, бути успішною людиною, не бути скривдженим, не жити в гордині скривдженості, бути успішним великим народом і бути успішною державою. Бути вільним серед вільних».

Генадій Друзенко: «Я спробував сформулювати Хартію як виклик. Хартія насправді має стати провокацією і вона є провокацією вчинку, який змінить світ».

© 2012-2024 Національний університет «Києво-Могилянська академія»
вул. Сковороди 2, Київ 04070, Україна