Новини

Відбулася міжнародна конференція для молодих істориків "Досліджуючи минуле: нова соціальна історія на перехрестях методологічних віянь"

 

Конференцію, присвячену 25-й річниці кафедри історії НаУКМА, організувало Студентське наукове товариство гуманітаріїв "Потлак".

 

Захід відбувся за сприяння кафедри історії НаУКМА та Центру польських та європейських студій.

50 учасників з України, Польщі, Угорщини, Російської Федерації, Німеччини, Іспанії та США мали нагоду представити свої дослідницькі роботи та дізнатися думку колег і фахівців щодо їхніх напрацювань. Секції тематично охоплювали основні ділянки соціальної історії - від історичної антропології до усної історії. Програма не обмежувалася науковою складовою, а включала й культурну – учасники мали змогу відвідати музей Києво-Могилянської академії, послухати традиційну українську музику та познайомитися з Києвом.

 

Конференцію відкрили Степан Бліндер – головний організатор та ідейний натхненник, Наталія Шліхта – завідувачка кафедри, яка теж допомагала з багатьма організаційними питаннями та Олена Бетлій – професорка, яка ідейно підтримувала студентів-організаторів упродовж усього процесу. Вони привітали учасників з тим, що ця подія нарешті відбулася, та побажали провести наступні кілька днів цікаво і плідно.

 

Як розповіла одна з організаторів конференції Дарина Подгорнова (МП2, історія: юдаїка), ідея такої конференції зародилася ще роки три тому: «Вона виникла з того, що всі ми мали досвід участі в різних конференціях – як в різних містах України, так і за кордоном. Деякі конференції нам дуже подобалися, деякі – менше. І ми подумали, чому такого немає в Могилянці на нашій кафедрі – ми хочемо зробити щось таке».

Студенти прийшли з ідеєю до своїх викладачів. Вони підтримали. Але основна частина організації заходу залишилася на студентах-ентузіастах.

 

Першу конференцію провели в минулому році. Вона була успішною, але зосереджувалася поки тільки на Україні. Процес і результати настільки сподобалися організаторам, що вони вирішили продовжити і в цьому році, і таки вийшли на міжнародний рівень, вітаючи у стінах Могилянки дослідників із різних країн.

«Чому ми захотіли це зробити? Зокрема й тому, що багато українських конференцій проходить у форматі «прийшла людина, виклала свою доповідь і пішла». Ми вирішили, натомість, що конференція має бути місцем, в якому збираються науковці, діляться своїми ідеями і отримують на них фідбек – як від більш досвідчених дослідників, яких ми запросили як дискутантів, так і від своїх колег, - розповідає Дарина. - Головна мета нашої конференції – допомогти молодим науковцям вдосконалити власні дослідження і отримати нові контакти дослідників як з України, так і з-за кордону».

 

Конференцію готували півроку. З жовтня почали розсилати перші аплікаційні анкети, у грудні-січні остаточно відібрали учасників. Гранти шукали самі. Зокрема, команда організаторів подавалася на конкурс могилянських студентських проектів, і в грудні вибороли доволі великий грант, який планують використати для того, щоб після конференції випустити збірник публікацій.

Організовувати конференцію такого масштабу непросто. Але студенти-ентузіасти впевненні: якщо є ідея – все вийде. Втім, початківцям радять заздалегідь подумати про фінансування і вже з самого початку, бажано за рік до події, подаватися на різні гранти, для того, щоб чітко знати, на яке фінансування можна розраховувати, і що можна обіцяти майбутнім учасникам – чи вийде покрити їхнє проживання, харчування, переїзд тощо.

«Головне, якщо стикатиметеся з будь-якими проблемами ( а ви з ними обов’язково будете стикатися під час організації), тримати себе в руках, і пам’ятати, що всі проблеми можна вирішити, якщо говорити з людьми і ніколи не впадати в паніку, – радить організаторка Дарина Подгорнова. - Але потрібно готуватися до того, що проблем з організацією буде багато, хтось буде кидати, щось буде зриватися і це буде досить стресово».

 

Втім, організатори своєю працею задоволені. Вже з першого дня тішило, що аудиторія була активно включена в процес обговорення, і після закінчення секцій дослідники продовжували обговорювати свої теми під час перерви.

 

Своїми враженням від конференції та від Могилянки поділилися учасники заходу.

Олександр Шуба (Білорусь, студент Bauhaus University, Weimar, Німеччина):

«Враження чудові. Була дуже цікава тема конференції, зокрема через те, що головний аспект, який розглядався, - це методологія. І сподобалося, що були різні соціальні дослідження з урбаністики, окремі теми про міське середовище. Вирішив узяти участь, бо мені здається, що це була чудова можливість обговорити мій дослідницький проект. А також послухати, що досліджують в Україні, і які теми тут актуальні. В Україні я вже не перший раз – завжди приємні враженні, дуже подобаються люди, приємно чути більше української мови в Києві, ніж раніше. Вперше почув про Києво-Могилянську академію саме завдяки вашій конференції. Виглядає дуже круто, мені здається, що це великий міжнародний університет, який володіє колосальним дослідницьким потенціалом».

 

Вікторія Нестеренко (Україна, Харківський національний університет ім. Каразіна):

«Справа в тому, що в Україні взагалі дуже мало таких сильних конференцій саме для молодих вчених, і взагалі майже немає конференцій із урбаністики. Тому другий рік поспіль, коли я бачу, що тут урбаністичні студії, я одразу починаю писати заявку, тому що розумію, що це ледь не єдина можливість для мене на теренах України якось випробувати свої дослідження.

Враження прекрасні, дуже якісна організація. 15 хвилин – це достатньо для того, щоб виразити все, що хотів сказати, і класно, що є можливість почути думку не просто колег, а спеціалістів зі своєї теми. Щодо вражень від НаУКМА - Могилянка – серйозний приклад європейського університету, і, до певної міри, ви для нас є зразком для наслідування: як залучати європейські традиції, фінансування тощо. Тож дуже дякуємо за хороший приклад».

 

Матеріал підготувала Олеся Далебіга, (МП-2, філологія), відділ стратегічного розвитку НаУКМА  

© 2012-2019 Національний університет «Києво-Могилянська академія»
вул. Сковороди 2, Київ 04070, Україна
OSense O-Sense