Дослідження могилянських студентів про Майдан - переможець всеукраїнського конкурсу

Деталі

Дата публікації: Четвер, 07 березня 2019, 16:02

Наукова робота «Загальна правова оцінка подій на Майдані: легітимність та легальність дій» студентів четвертого курсу Факультету правничих наук НаУКМА Мар'яни Постоловської та Михайла Янишівського визнана найкращою на Всеукраїнському конкурсі наукових студентських робіт на честь Героя Небесної Сотні Сергія Кемського.    

Церемонія нагородження та вручення грошової відзнаки - 15 тисяч гривень - відбулася 7 березня в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану, що знаходиться у Будинку профспілок.

Всеукраїнський конкурс наукових студентських робіт на честь Героя Небесної Сотні Сергія Кемського тривав від 1 листопада 2018 р. до 10 лютого 2019 року. На конкурс надійшли заявки від 37 учасників із 13 університетів України. Проекти-переможці будуть опубліковані на «Українській правді». Усі роботи, що були надіслані на конкурс, видадуть у збірнику.

«П`ять років тому Михайло, студент першого курсу юридичного факультету, вийшов на Майдан у безпосередній спосіб захистити своє право на майбутнє, – розповідає авторка дослідження Мар’яна Постоловська. – Уже тоді він шукав баланс між законністю та легітимністю своїх дій. І ця тема зацікавила нас ще з 2014 року. Ми постійно її обговорювали, аналізували, а потім побачили оголошення на пошті та зрозуміли – треба взяти участь. Це чудова можливість викласти свої думки на папері, і шанс отримати критику та зворотний зв’язок від інших, небайдужих до цієї теми».

Головна ціль дослідження, яке дослідники ще називають «Чому Майдан – це не хунта?» – це пошук відповідей на запитання: що ж і як сталося на Майдані? що робити із наслідками? у чому його подібність та відмінність від подій у Криму та на Донбасі? як правовими методами уникнути диктаторської влади та забезпечити ефективне право народу на визначення своєї політичної долі?

Ці запитання і стали завданнями дослідження:

- визначити критерії права народу на повстання та нації на самовизначення;

- встановити координати легальності та легітимності;

- застосувати їх до дій протестувальників, правоохоронців та парламенту під час Майдану;

- порівняти за визначеними критеріями події на Майдані, Донбасі і в Криму.

Дослідження надає правову (здебільшого – конституційну та кримінальну) оцінку відповідно до правової, філософської доктрини, загальних принципів права, міжнародного права, Конституції та законів України.

Встановлено, що протестувальники на Майдані реалізовували право на мирне зібрання, право нації на самовизначення та право народу на повстання. Застосування сили протестувальниками та захоплення адміністративних будівель в загальному охоплюється такими інститутами кримінального права, як необхідна оборона та крайня необхідність.

Також доведено, що прийняття присяги зобов’язує правоохоронців захищати права людини за будь-яких умов, тому, фактично, право нації на самовизначення правоохоронці здійснюють шляхом виконання своїх законних обов’язків, а відступ від них треба розцінювати як порушення інтересів народу. У випадку виходу за межі службових повноважень (наприклад, застосовуючи заборонені спеціальні засоби, зброю) такі особи мають відповідати перед Законом. Проте авторами акцентовано увагу на обов’язковій індивідуальній оцінці дій особи (протестувальника чи правоохоронця) та відповідальності, яка обов’язково повинна бути доведеною із врахуванням обставин, за яких такий суб’єкт діяв.

Окремою проблемою дослідження постало визначення законності рішень Верховної Ради України після 22 лютого. Саме їх активно використовувала російська пропаганда у тезах про «державний переворот». Повернення до Конституції в редакції 2004 року має суперечливий характер, але автори вважають, це був єдиний можливий спосіб за тих умов. Саме ця частина роботи має важливе практичне значення.

Так, могилянські дослідники пропонують чинній Верховній Раді України викласти Основний Закон у новій редакції, задля відсутності сумнівів щодо її чинності та легального порядку прийняття. У цій редакції варто чітко визначити у Розділі XIII, чи має Конституційний Суд України право конституційного перегляду законів, що вносять зміни до самої Конституції; та передбачити таке повноваження парламенту: кваліфікованою більшістю тимчасово відсторонювати від виконання обов'язків Президента України після початку процедури імпічменту. Це буде запобіжником від узурпації влади в майбутньому. Якби у 2014 році існувало таке положення, то не було б потреби в нелегальний (з формальної точки зору) спосіб відсторонювати Віктора Януковича від посади.

У дослідженні презентовано максимально неупереджену оцінку подій Майдану. Таким чином, вона має високу здатність до мультиплікації: протягом дослідження було розроблено критерії допустимості реалізації права нації на самовизначення та народу на повстання; межі цих прав. Окрім того юридичні висновки є відповіддю світовій спільноті та, зокрема – Росії – про правову сторону того, що відбулося в Україні під час Революції Гідності; запропоновані законодавчі зміни та юридичні дії, які мають бути вчинені для повної легалізації Майдану та його наслідків.

Підсумовуючи, у дослідженні викристалізовується чітка позиція, що Майдан крізь призму легальності та легітимності був наочним прикладом реалізації права нації на самовизначення, яке не лише змінило політичний курс, але і створило передумови для глибинних якісних змін в суспільстві.

Нагадаємо, нещодавно в Академії Данило Григорчук презентував роман про події Революції Гідності. У романі «Міф та божевілля» головний герой - могилянський аспірант, а Києво-Могилянська академія є центральним місце, де зародилися ідеї свободи та змін.  

.