Могилянка долучається до процесу модернізації системи досліджень та інновацій в Україні за підтримки Європейської Комісії

Деталі

Дата публікації: Четвер, 11 вересня 2025, 18:53

У 2025-2028 роках Центр аналітики та бізнес-моделювання сталого розвитку і кафедра маркетингу та управління бізнесом НаУКМА спільно із низкою потужних міжнародних партнерів імплементуватимуть великий проєкт Рамкової програми «Горизонт Європа» «Дослідницькі інфраструктури для майбутнього України: дорожня карта сталого зростання та відновлення (RIFF)» за підтримки Європейської дослідницької виконавчої агенції, покликаний сприяти модернізації та реформуванню системи досліджень та інновацій в Україні.

Сфера досліджень та інновацій в Україні стикається зі складними викликами ще з часів розпаду Радянського Союзу, які в останні роки додатково поглибилися через значні руйнування інфраструктури досліджень та інновацій внаслідок російської агресії. Водночас отримання Україною статусу кандидата на членство в ЄС та початок переговорів у липні 2024 року надали нового потужного імпульсу прагненню просувати свою дослідницьку систему та інтегрувати її до Європейського дослідницького простору. Саме з цією метою проєкт RIFF сприятиме модернізації системи досліджень та інновацій в Україні, пропонуючи свіжий та перспективний погляд на українські дослідницькі інфраструктури, а також надійні кроки для відновлення та вдосконалення науково-дослідних установ в Україні. 

У межах проєкту RIFF буде розроблено комплексну «Дорожню карту відновлення та вдосконалення досліджень та інновацій в Україні». Вона поєднає два основні підходи: (1) «знизу вгору» — шляхом організації відкритого конкурсу пропозицій, ґрунтовного навчання та підвищення обізнаності, та (2) «згори донизу» — шляхом консультацій із широким колом стейкхолдерів і залучення урядових установ та представників наукової спільноти. У процесі розробки дорожньої карти також будуть враховані принципи зеленої та цифрової трансформації і застосована методологія експертної оцінки, встановлена Європейським стратегічним форумом з дослідницьких інфраструктур (ESFRI) із залученням групи всесвітньо відомих експертів. 

Діяльність RIFF ефективно пов’яже українські науково-дослідні установи з ЄС та ESFRI через команду проєкту, представлену основними європейськими науково-дослідними установами, а також комплексну стратегію із забезпечення мобільності та обміну знаннями між науково-дослідними установами ЄС та українською науковою спільнотою. Важливим компонентом стане навчальна програма для політиків та керівників українських науково-дослідних установ. 

Таким чином, проєкт активно сприятиме зміцненню зв’язків між українськими та європейськими дослідницькими інфраструктурами, посилюючи інтеграцію України до Європейського дослідницького простору. Окрім цього, розроблена дорожня карта відкриє вікно для реформування та використання нових підходів фінансування науки на національному рівні, а також буде надійним інвестиційним орієнтиром для міжнародних донорів. 

Про важливість і роль проєкту для України та Могилянки розповіла його керівник в НаУКМА, керівниця Центру аналітики та бізнес-моделювання сталого розвитку, професорка кафедри маркетингу та управління бізнесом, Ніна Чала: «RIFF — це не просто науковий проєкт, це інвестиція в майбутнє України. Його мета — відновлення та модернізація дослідницької інфраструктури, створення нових можливостей для науковців, активне залучення молоді до науки та інтеграція України в Європейський дослідницький простір. Результати проєкту допоможуть зробити більш помітними здобутки українських вчених, підвищать мотивацію молодого покоління займатися наукою й стануть чітким сигналом для міжнародних партнерів: Україна готова до зростання та лідерства у сфері знань і технологій».

Сайт проєкту: https://riff.muni.cz/ 

Координатор проєкту — Університет Масарика (Чехія). Члени міжнародного консорціуму — Німецький електронний синхротрон (Німеччина), Європейський центр майбутніх інноваційних систем (Бельгія), Інститут соціальних наук імені Лейбніца (Німеччина), Інститут молекулярної біології і генетики НАН України (Україна), Інститут системної та комп’ютерної інженерії, технологій і науки (Португалія), Київський академічний університет (Україна), Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут» (Україна), Національний університет «Львівська політехніка» (Україна), Національна академія наук України (Україна), Національний університет «Києво-Могилянська академія» (Україна), Національний університет біоресурсів і природокористування України (Україна), Національний центр синхротронного випромінювання SOLARIS Яґеллонського університету (Польща), Міланський університет «Бікокка» (Італія).