Фундатори і меценати

Гулевичівна Галшка (Єлизавета) Василівна

Гулевичівна Галшка (Єлизавета) Василівна – (ймовірно, 1577, м. н. невід.- 03.1642) – фундаторка Київської братської школи, предтечі КМА й Київського Братського монастиря. Походила із старовинного православного шляхетного роду з Волині. 14.10.1615 вона склала й підписала дарчу (фундуш), а 15 жовтня внесла її при поважних свідках до городських книг, за чим дарча набирала юридичної ваги. У дарчій Галшка найперше зазначала, що її спонукало до такого вчинку і кому вона призначає свій дар: “Я, Галшка Гулевичівна, дружина його милості пана С. Лозки, маршалка Мозирського, за згодою його милості на все нижче вказане, будучи здорова тілом і розумом, явно і добровільно усвідомлюю цим моїм добровільним листом, що я, живучи постійно в давній святій православній вірі Східної церкви.., з любові й приязні до братів моїх – народу руського... з давнього часу умислила Церкві Божій умислити... Правовірним і благочестивим християнам народу руського в повітах воєводств Київського, Волинського і Броцлавського, станом духовним і світським... сіятельним княжатам, вельможним панам шляхті і всякого іншого звання і стану людям руським. Даю, дарую, записую і відказую, фундую добра мої власнії, дідичі права і вольності шляхетські маючи... власний двір з землею, зі всім до того двору і землі правами, пожитками, різними належностями, нічого собі самій, ані нащадкам моїм не зоставляючи”. Як і належало, в дарчій зазначалися межі дарованої маєтності, що була розташована недалеко від Контрактової площі. У дарчій Галшка обумовлювала призначення фундуку – “...Всіє сіє - на монастир спільного життя по чину Василія Великого, а також і на школу дітям тако шляхетським, яко і міщанським і на всякий інший спосіб богоугодного життя, котрий би слугував... вихованню й подаванню наук учтивих дітям народу християнського ... з тим, щоб монастир і школа, і весь чин керувався законом Східної церкви грецького обряду”. Аналіз фундуку показує, що він призначався братству, члени якого зобов’язувалися фундувати школи, учительні монастирі та утримувати учителів та не імущих учнів. Таким став і Київський Братський монастир, Богоявленський учительний монастир на дарованій Галшкою землі, історія якого нерозривно пов’язана з історією КМА. Київське братство, отримавши притулок, оформлюється юридично, вписуючи своїх членів у реєстр з січня 1616, а школа під його опікую стає відомою як Київська братська школа. Ім’я Галшки Гулевичівни стоїть першим серед почесних її засновників.

За матеріалами
Енциклопедичного видання
“Києво-Могилянська академія в іменах. XVII – XVIII ст.”

Бантиш-Каменський Микола Миколайович

Бантиш-Каменський Микола Миколайович (16.12.1737, полк. м. Ніжин, тепер райцентр Чернігівської обл. – 20.01.1814, м. Москва) – історик, археограф, перекладач, благодійник, благодійник КМА. Походив з роду молдавських бояр, нащадків Кантемирів, які 1711 залишили Молдавію разом з господарем Д. Кантемиром й оселилися в Ніжині. Син М. Бантиша і Анни Зертис-Каменської, поєднав їхні прізвища в одному. Навчався у Ніжинській грецькій школі, 1745-54 – у КМА. З 1755 – у слов’яно-греко-латинській школі. 1762 зарахований до Московського архіву Державної колеґії закордонних справ, де пропрацював понад 50 років. Допомагав КМА, а особливо бідним студентам, бурсакам. Йому належить ідея заснування бурсацької бібліотеки. 1768 року надіслав до КМА спеціально прошнуровану книгу. Всього передав до бібліотеки 154 книги. Помер працюючи. Похований у церкві Московського Донського Богородицького монастиря.

За матеріалами
Енциклопедичного видання
“Києво-Могилянська академія в іменах. XVII – XVIII ст.”

© 2012-2024 Національний університет «Києво-Могилянська академія»
вул. Сковороди 2, Київ 04070, Україна