Фундатори і меценати

Могила Петро Симеонович

Могила Петро Симеонович (21.12.1596-1.01.1647) – митрополит Київський, Галицький і всієї Руси. Святий. Народився в сім’ї молдаванського господаря Симона Могили й угорської княжни Маргарет. Могила дбав про поширення освіти шляхом заснування так званих “училищних колоній”. Об’єднав Київську лаврську школу та братську школу, що й заклало фундамент розвитку славетної Києво-Могилянської академії. “Києво-Могилянська академія, а з нею все громадянство в ній виховане, жило спадщиною Могили, його духом. Звідти його величезне значення в історії України і незвичайний пієтизм його пам’яті й імені”. (М. Грушевський)

За матеріалами
Енциклопедичного видання
“Києво-Могилянська академія в іменах. XVII – XVIII ст.”

Мазепа Іван Степанович

Мазепа Іван Степанович (20.03.1639, с. Мазепинці Київського воєводства, тепер Білоцерківського району Київської області - 22.09.1709, с. Варниця, біля м. Бендери, тепер республіка Молдова) – гетьман України (1687-1709). За часів його гетьманування Києво-Могилянська академія користувалася особливим покровительством. 1703-1704 на його кошти було збудовано кам’яний навчальний корпус, відомий нині як “Мазепин”, та Богоявленський собор Братського монастиря. Києво-Могилянська академія отримала нові маєтності і щороку - 1000 золотих на стипендії студентам - “всякому з малоросійських дітей хотячому вчитись”, поповнював бібліотеку різними манускриптами та відвідував лекції і студійні диспути, виголошував промови.

За матеріалами
Енциклопедичного видання
“Києво-Могилянська академія в іменах. XVII – XVIII ст.”

Курцевич-Булига Іван Дмитрович

Курцевич-Булига Іван Дмитрович, чернече ім’я Ієзекіїль, в хіротонії Йосиф (9.12.1589, можливо Б. Церква Білоцерківського староства Київського воєводства, тепер райцентр Київської області – 15.06.1642, м. Казань, тепер РФ) – один із засновників Київського братства і Київської братської школи, єпископ, архієпископ Суздальський і Таруський. Походив із князів. Його ім’я стоїть одним із перших, хто вписався до братського реєстру 1616.

За матеріалами
Енциклопедичного видання
“Києво-Могилянська академія в іменах. XVII – XVIII ст.”

Курцевич-Булига Йосиф

Курцевич-Булига Йосиф (9.12.1589, можливо, м. Церква Білоцерковського староства Київського воєводства, тепер райцентр Київської обл. – 15.06.1642, м. Казань, тепер РФ) – один із засновників Київського братства і Київської братської школи, єпископ, архієпископ Суздальський і Таруський. Походив із князів литовсько-українського роду Курцевичів. Його ім’я стоїть серед тих, хто першими вписалися до братського реєстру 1616: “Бачу, - писав він, - справу зело добру – составленіє Братства во граді Києві і того ради всігда есм готовий з ним пострадати, добро і зло і кров мою за благочестіє дати…”. 1619 вступив також до Луцького братства і разом із 47 представниками аристократії й шляхти Волині поставив свій підпис. Разом з гетьманом П. Сагайдачним взявся за справу відновлення української православної ієрархії. Здобув ґрунтовну освіту, але де вчився в Україні – невідомо, а також в Падуї. Поставив свій підпис таким – “Іезекіил Курцевич, архимандрить Терехтемировскій і для того і руку мою підписую власною рукою” – під листом, в якому гарантувалося заступництво, політична та матеріальна підтримка братству.

За матеріалами
Енциклопедичного видання
“Києво-Могилянська академія в іменах. XVII – XVIII ст.”

Заборовський Михайло

Заборовський Михайло, чернече ім’я Рафаїл (1676, м. Зборів Львівської землі Руської, тепер Тернопільська обл. – 22.10.1747, м. Київ) - митрополит Київський, Галицький і всієї Малої Росії, протектор і благодійник КМА. Народився у шляхетній польській сім’ї. Батько віддав його навчатися до єзуїтського колеґіуму, але під впливом матері, за вірою православної, подався до КМА. Навчався до класу філософії. 1731 його висвячено на архієпископа Київського, Галицького і всієї Малої Росії. На власні кошти, а також на кошти свого попередника Й. Крюковського збудував Велику бурсу, що її називали студентським домом. Утримував найбідніших студентів й надавав їм стипендії для навчання за кордоном, передав до академії близько 200 власних книг. Звертався за пожертвуваннями на КМА до відомих українських діячів, свої кошти й частину прибутків церков спрямовував на поліпшення добробуту викладачів, не раз клопотався перед царським урядом про надання коштів, хоча б елементарних, КМА. 1734 склав інструкцію “Академічні права для викладачів і студентів”. Він говорив, що академія повинна славитись не кількістю студентів, а їхніми знаннями. Вдячні професори і спудеї КМА на честь Заборовського найменували КМА Києво-Могилянсько-Заборовською.

За матеріалами
Енциклопедичного видання
“Києво-Могилянська академія в іменах. XVII – XVIII ст.”

© 2012-2024 Національний університет «Києво-Могилянська академія»
вул. Сковороди 2, Київ 04070, Україна