Анотації курсів

Актуальні проблеми візуальної культури
Розгляд концептуальних полів візуальної культури, таких як репрезентація, образ, іконоборство, естетика, піднесене, потворне, системи мистецтва і моди, спектакулярність, повсякденність та ін. Застосування широкого трансмедіального принципу: аплікабельність до багатьох медіумів підкреслює глобальний характер візуального виміру сучасної культури. Курс покликаний ознайомити студентів з новітніми напрямами візуальної культури.

Актуальні проблеми зарубіжної культурології
Мета курсу – висвітлення сучасних досліджень і тенденцій у західній історії та теорії культури, культурних студій. Курс оновлюється кожного року і тому не має постійної програми.

Антична культура
Характеристика античного типу культури в європейському та світовому контексті, культурної свідомості греків і римлян на головних етапах еволюції класичного світу, топіка античної культури та логіка її розвитку, культурологічна репрезентація античної людини, ознайомлення з головними текстами греко-римської спадщини історико-культурного змісту, панорама сучасного антикознавства (проблематика, методології, конфлікт інтерпретацій, теоретико-пізнавальні парадигми / школи, лексикон, сучасні реконструкції антика). Формування антикознавчого мислення, розуміння зв'язку сучасної європейської культури з греко-римською спадщиною.

Антропологія повсякдення
Теорія і практика сучасних компаративістських досліджень у галузі європейської етнології (етнокультурології, соціальної антропології). Феномен української етнічності (як наслідок процесів акультурації, дифузії, культурних контактів і взаємовпливів) розглядається крізь призму проблем загальноєвропейської етнічності історії. Спільне і відмінне в розвитку етнічних традицій європейських народів, особливості східноєвропейського етнокультурного ареалу, його регіонального та локального розмаїття. Порівняльний аналіз важливих характеристик матеріальної і духовної культури українців та їхніх найближчих сусідів і етнокультурних партнерів.

Археологія та давня культура
Упродовж навчального курсу студенти отримують базові знання з вивчення старожитностей культури та опановують "кабінетну" аналітичну діяльність археологів (що є зазвичай наслідком польової та камеральної роботи відповідно). Лекційна частина вводить студентів у тематичну термінологію та пропонує розуміння ключових етно- та соціокультурних змін розвитку людства на прикладі оцінки матеріальних артефактів минулого. Під час викладу слухачам демонструється численний тематичний візуальний та музичний контент задля забезпечення повноцінного долучення аудиторії до відповідних етнокультурних регіональних традицій. Практичні заняття передбачають виступи учасників на семінарах, підготовку ними презентацій, написання контрольних та тематичних творчих письмових робіт тощо. Закономірності й тенденції розвитку культури давнього людства до античного часу на території зарубіжної Європи, до часів Київської Русі та до часів Великих географічних відкриттів у Новому світі в країнах Азії й Африки. Культурно-історичні та природно-кліматичні епохи, їхні періоди й етапи. Спільні закономірності розвитку давньої та сучасної культури, еволюційний і циклічний розвиток культури. Археологічні джерела і методика визначення культурно-історичної цінності пам’яток давньої культури, проведення їхньої первинної наукової фіксації. Передбачено двотижневу археологічну практику.

Аспірантський дослідницький семінар

Вступ до історичної танатології
Упродовж навчального курсу студентам пропонується вивчення категоріального поля ставлення до смерті в традиційній свідомості різних соціумів в історико-культурному ракурсі. Лекційна частина пропонує огляд ключових категорії та моделей ставлення до смерті й посмертя і охоплює широкий проміжок часу від доби первісності - часу перших зафіксованих поховальних практик - і до Модерної Доби, коли фіксується радикальна зміна ставлення до моментів пов'язаних зі смертю (передусім у Європі). Під час викладу слухачам демонструється численний тематичний візуальний та музичний контент. Обмеження практичної частини до одного заняття вимагає вибіркового підходу до виконання завдань, де студенти зможуть продемонструвати ступінь свого ознайомлення з рекомендованими матеріалами - колоквіум або підсумкове тематичне тестування. Додатково можна здати творчу письмову роботу з вимогою проаналізувати традиційну картину посмертя та загробного світу у певній конкретній етнічній традиції

Вступ до теорії культури
Основні поняття, проблематика, структура і методи сучасної культурологічної науки. Етапи становлення культурологічного знання від античності до сучасності, місце культурології в системі гуманітарних наук, її практичне значення для розвитку національної культури, побудови громадського суспільства.

Декоративно-прикладне мистецтво та ремесла у XXI столітті
Народне мистецтво як частина культури. Декоративно-прикладне мистецтво. Проблема розвитку народної культурної традиції, яка включає в себе і мистецьку, і світоглядну частини. Курс розраховано на всіх, хто цікавиться символікою народного мистецтва, школами та напрямами його розвитку, а також статусом декоративно-прикладного мистецтва в загальнолюдському контексті.

Дискурси ідентичності європейської культури
Курс «Соціокультурний розвиток людства» надає можливість Він надає можливість студентам отримати грунтовні теоретичні та фактичні знання у дискурсивному просторі історії та теорії розвитку ідентифікації складових європейського цивілізаційного вибору, аналізу головних історичних подій європейської цивілізаційної розмірності та різних соціальних практик, що гарантують збереження цього вибору у культурних цінностях, та доводять, на етапі сучасної глобалізації історичного розвитку людства, свою ефективність та здатність до модернізації.

Доколумбові цивілізації: виклики та парадокси
Освітньо-наукова програма ОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ СТУПІНЬ - МАГІСТР Вибіркові навчальні дисципліни "Доколумбові цивілізації: виклики та парадокси" 3д семестр, 4 год./тижд., залік, Король Д.О., доцент, кандидат культурології лекцій 22 год., семінарські 6год., самостійна робота 62 год. Останніми роками напрямок дослідження давніх цивілізацій фактично зійшов у нас нанівець. При тому, що в НаУКМА працювали відомі фахівці з цієї теми, і зокрема на кафедрі культурології. І якщо звичні зі шкільної лави цивілізації Старого Світу випускникам донині не цікаві (на превеликий жаль), то екзотичні держави та народи американського континенту інтригують і приваблюють. Більше того, саме специфіка соціокультурного розвитку Доколумбового регіону демонструє чимало парадоксів, що вибивають з традиційних схем шкільного знання. Тому, порівняння відповідних цивілізацій з аналогами Старого Світу становить чільне місце викладу, як і пошуки характерних алгоритмів для обох векторів. Мета та задачі дослідницького семінару: Таким чином, курс має 1) збагатити загальну ерудицію слухачів; 2) розширити їх культурний плюралізм; 3) навчити системному баченню в нормах постнекласичної парадигми наукового пізнання. Також, автор не лишає надію, що курс здатен пробудити в слухачах цікавість до подальшого дослідження культурі цивілізацій минулого. Адже "не знаючи минулого, людина буде вічно повторювати помилки попередників" (с). Під час викладу слухачам демонструватиметься тематичний візуальний та музичний контент. Для самостійного опрацювання матеріалів та для підготовки до практичних занять студентам буде надано чималий обсяг новітньої літератури, зокрема - англомовної. Щодо методів викладання, варто зазначити, що дискурс матиме ані історичний характер, ані музейницький, ані археологічний - хоча нерідко матиме справу зі старожитностями. Наразі ж це - дискурс історичної культурології. Навчити слухачів відрізняти її підходи - також входить до мети курсу.

Екранні мистецтва та візуальна культура
Науково-практична дисципліна передбачає ознайомлення з дослідженнями екранних мистецтв (кіно, відео, нові медіа) і, ширше, рухомого зображення як одного з ключових культурних явищ ХХ і ХХІ століття, а також набуття практичних навичок аналізу рухомого зображення. Головний фокус зроблено на ознайомлення з основними теоріями кіно та здійсненні самостійного аналізу фільму.

Елітарна культура

Етнокультурні процеси давньої Східної та Північної Європи
Походження мистецтва. Мистецький світ хліборобів трипільської культури. Жіночі образи Трипілля. Монументальна поховальна архітектура та скульптура давніх скотарів. Еротика давнього мистецтва. Образний аскетизм і знакова система доби бронзи. Естетика та символіка давнього посуду. Кам’яна Могила – скарбниця давнього мистецтва України. Арійська проблема й історія її дослідження. Класифікація індоіранських мов. Найдавніші іранці за даними археології. Археологічні культури: Середній Стіг, Ямна, Катакомбна, Зрубна. Скотарство як двигун розселення індоіранців у Євразії. Арії Індії та Ірану за Ригведою і Авестою. Номадизм. Археологічні дані про кіммерійців, скіфів, сармаів. Середньовічні іранці та їхній вплив на україногенез. Іранські релікти в українській традиційній культурі.

Етнокультурні процеси нового і новітнього часу
Даний курс присвячено розгляду сучасного стану теорії етносу й аналізові функціонування окремих її складників. Також розглядаються окремі аспекти функціонування етнічних культур у поліетнічних суспільствах і цивілізаційних процесах зламу ХХ–ХХІ ст.

Етнологія
Курс має на меті дати студентам можливість отримати всебічне уявлення про етнос як цілісну та самодостатню систему. Етнос і його культура виокремлюються в якості складного комплексу різних за характеристиками та функціональними особливостями компонентів. Увагу приділено теоретичним проблемам (теорія етносу, її понятійний апарат; методика і методологія, етнічна історія; етнічна психологія тощо) та розглядові окремих явищ і компонентів етнічної культури (етнічне мистецтво та його специфіка; соціальна структура; зв’язки, комунікації і знакові системи; традиційний світогляд; обрядність тощо).

Загальна історія мистецтв
Програма курсу "Загальна історія мистецтв" (скорочено - ЗІМ) відповідає навчальному плану підготовки бакалавра з базової вищої освіти "Культура" і є необхідною складовою частиною вивчення циклу фундаментальних і професійно-орієнтованих дисциплін з Культурології. Курс спрямований на вивчення багатої спадщини образотворчого мистецтва, створеного людиною упродовж кількох тисячоліть - від давніх культур до початку ХХ ст., окрема увага в межах курсу приділяється європейській візуальній культурі.

Загальна музеологія
В умовах цифрової цивілізації для реалізації власних завдань відповідно до світових тенденцій (комунікація, інтерактивність, партисипація) музей потребує кваліфікованих фахівців. Навчальна дисципліна складається із чотирьох модулів. В першому ("Теоретична музеологія") розглядаються дискусійні питання щодо ролі музею в сучасній культурі, наукові концепції музею (дитячий музей, екомузей, музей як культурний центр, музей як "третє місце" та ін.), структура музеології. В наступному модулі ("Історична музеологія") аналізуються загальні тенденції історичного розвитку музейництва в країнах Європи, Америки, Азії, Африки, Австралії та інших регіонів Океанії. В модулі "Прикладна музеологія" увага акцентується на фондовій, експозиційній та культурно-освітній діяльності музею, а також - музейному менеджменту та маркетингу. Модуль "Актуальні проблеми розвитку музеології" - це проблеми пам`яткознавства та охорони позамузейних пам`яток, культурного туризму, музейного джерелознавства, музейної соціології, музейної психології, музейної інформатики.

Загальна теорія культури
Основні поняття і концепції теорії культури. Феномен культури. Структура сприйняття і творення дійсності. Свідомість і підсвідоме. Тіло і символ. Знак, образ і міф. Архетика культури. Механізм культури. Традиція, ритуал, свято. Тема смерті в історії культури. Містичне в культурі. Культура і влада.

Індійська культура
Індологія як наукова дисципліна. Основні культурні регіони Індостану. Народи і мови Індії. Культурні зв’язки з іншими регіонами світу. Археологічні культури Індії. Історія індійської культури, основні історико-культурні епохи. Структура традиційного індійського суспільства. Релігійно-філософські вчення, література й мистецтво Індії. Культура Індії в XX ст.

Ісламська культура
Витоки та генеза ісламської культури, її релігійні засади. Культура «мусульманського відродження». Експансія ісламської культури доби середньовіччя. Архітектура. Орнаментальність. Арабська література і філософія. Занепад та «консервація» ісламської культури. Сучасний іслам.

Історія кіно

Історія костюму та моди
Дослідження тенденції взаємоіснування різних культур і напрямів суспільної свідомості через функції костюму в суспільстві.

Історія культури Європи
Курс "Історія культури Європи" входить до блоку історико-культурних дисцип-лін бакалаврської програми "Культурологія", його адресовано студентам-культурологам 1-го року навчання. Лекційний матеріал, топіка курсу охоплює головні періоди європейського культурного процесу від так званого Грецького дива (античного старту Європи) до епохи модерності. Курс спрямований на ознайомлення студентів із сучасною історико-культурною репрезентацією (кар-тиною розвитку) європейської культурної свідомості в її типологічний єдності та стадіальному і регіональному різноманітті. Автор намагався врахувати диверси-фікацію європейського культурного простору, так само як і фактор перманентних змін (протеізм) картини європейської культури. Але при цьому курс базується на уявленні про принципову єдність європейського культурного життя на різних етапах та в різних регіонах (субсистемах) - принцип ex pluribus unum. Фундамен-том такої парадигматичної єдності європейської культури розглядається антична спадщина (давньогрецька та римська складова, спадщина Pax Romana), християн-ська культура пізньої античності та раннього середньовіччя у відносинах конфлі-кту, толерантності, діалогу та перспектив синтезу. Курс "Історя культури Європі" пов'язаний з іншими курсами блоку, таки-ми як "Антична культура", "Культура Відродження", "Культура Європи Нового часу" и "Культура доби Бароко".

Історія містичних вчень Сходу та Заходу
Езотеризм, містицизм, окультизм як явища культури. Зв’язок містики з релігією й наукою, епістемологічний статус і специфіка позанаукового знання. Історія й основні засади містичних та езотеричних учень: гностицизму, йоги, тантризму, буддистської езотерики, даосизму, каббали, хасидизму, суфізму, християнської містики. Неоспірітуалізм ХІХ–ХХ ст. Наукові підходи до аналізу містичних учень (К.-Ґ.Юнґ, С.Ґроф, М.Еліаде). Містика в сучасній культурі

Історія світової культури
Курс "Історія світової культури" входить до блоку історико-культурних дисцип-лін бакалаврської програми "Культурологія" і служить складовою підготовки студентів - істориків і філософів першого року навчання. Лекційний курс намагається охопити і висвітлити центральні теми сучас-ного історико-культурологічного знання, канонічну топіку історії культури - опи-си і теоретичні образи основних типів культур (античність, традиційний Китай, Індія, ісламський світ) та культурно-історичних епох (європейське середньовіччя, Відродження, Новий час). Увага приділяється ключовим словам, мові опису, ка-тегоріям конкретних культур, характеристикам їхньої ментальності, картинам світу, моделям індивіда і соціума різних епох і ареалів. Лекційний матеріал міс-тить інформацію про історію вивчення культурних типів та епох, авторитетні наукові концепції і підходи, дискусійність та актуальну проблематику, а також бібліографічні огляди та рекомендації. Практичні заняття передбачають перевірку і корекцію отриманого знання, активізацію історико-культурної рефлексії студен-тів, формування пізнавальних орієнтирів в галузі сучасної історії культури

Історія українського кіно
Предмет курсу – комплексне вивчення українського кіно як індустрії та мистецтва, починаючи з 1893 року, коли Йосип Тимченко в Одесі винайшов (ще до братів Люм’єр) кінознімальний і кінопроекційний апарати. Розглядаються кінематографічні пріоритети України, які закономірно увінчалися світовим визнанням фільму «Земля» О.Довженка (увійшов до 12 кращих фільмів усіх часів і народів), десятками міжнародних нагород, що здобув фільм «Тіні забутих предків» С.Параджанова та ін. Курс передбачає студії над візуальною мовою та стилістикою українських фільмів усіх видів (ігрове, документальне, науково-популярне, анімаційне), різного художнього спрямування і смислового наповнення. Досліджуються найцікавіші фільми, творчість окремих режисерів, операторів й акторів. Історія українського кіно – це двічі повторений (у 20-х та 60-х роках) «золотий вік», який кожен раз закінчувався погромом та заборонами, що також є невід’ємною її частиною.

Історія української культури
Тема 1. (2 год.) Методологія теорії й історії національної культури. Історіографія питання. Тема 2. (4 год.) Давня Русь: формування культурних традицій. Прийняття християнства. Місто і село. Давній Київ. Тема 3. (2 год.) Україна ХІV -ХVІІ ст. Українські землі між Заходом і Сходом. Тема 4. (2 год.). Місто й міська культура у ХІV -ХVІІ ст... Тема 5. (2 год.). Народна культура напередодні барокової доби (ХУІ - перша половина ХУІІ ст.). Тема 6. (2 год.). Староукраїнське мистецтво ХУ - першаої половина ХУІІ ст.). Сакральне мистецтво. Тема 7. (2 год.)Українська культура другої половини ХУІІ - ХУІІІ ст.. Українське бароко. Тема 8 (2 год.). Романтизм. "Відкриття" народної культури на початку ХІХ ст. та його впливи на мистецьке, літературне та політичне життя українських земель. Тема 9. (2 год.). Слов'янофільство, народовство та український романтизм середини ХІХ ст. Тема 10. (2 год.). Освіта і наука. Розвиток літератури, музики, театрального мистецтва наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. Тенденції містобудування та розвиток міст. Тема 11. (2 год.). Зміни в українській традиційно-побутовій культурі та народному мистецтві у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. Тема 12. (4 год.). Українська культура ХХ ст. Семінар 1 (2 год.) Українська література початку ХІХ ст.. Г.Квітка-Основ'яненко. Література Попович М.В. Нарис історії культури України. - К., 1998. Додаткова література Історія української культури у 5-и томах. Том 4. Істрія української літератури ХІХ ст. у 2-х книгах. Т.1. - К.: Либідь, 2005. Грабович Г. До історії української літератури. - К.: Основи, 1997.

Канон тіла в культурі
Феноменологія тілесності (Мерло-Понті), культурно-історичні типи тілесності (школи історичної антропології) та психоаналітичні підходи до розв’язання проблеми тілесності. Питання тілесної поведінки, тілесної схеми, взаємозв’язку тіла і мови, Я-концепція. Окремо аналізуються питання співвідношення тілесності й ідеології (Біон, Анзьє).

Кваліфікаційна робота
Дипломна робота в kmbs - це Ваша інноваційна ідея та її реалізація для існуючої компанії чи компанії, яку планується створити. Проект реалізації має базуватися на реальних умовах бізнес-середовища. Мета проекту - створити та реалізувати інноваційну ідею на базі дослідження стану ринку і діяльностї компанії, що включає фінансові, маркетингові, стратегічні тощо аспекти.

Київ та кияни
Історія і культура Києва. Окремі аспекти історичного та культурного розвитку міста, культурні традиції, що склалися в середовищі киян, легенди, які виникли про Київ і його населення, історична топографія міста. Історичні особи, пов’язані з Києвом, а також подіями ХІХ–ХХ ст.

Китайська класична культура
Історико-географічне підґрунтя виникнення, формування та розвитку китайської культури. Духовні й матеріальні аспекти класичної культури Китаю. Різні філософські та релігійні напрями, основні види китайського класичного мистецтва.

Комплексний кваліфікаційний екзамен

Культура Відродження
Ренесанс як певний часовий locus й емпірична реальність, як унікальна структура (модус) культурної свідомості, як культурологема. Реалії італійського Ренесансу від Петрарки до так званого Sacco di Roma. Поняття: класицизм, гуманізм, риторика, традиція, інновація, творчість, особистість, індивідуалізм, «інтелігенція». Спектр авторів від найавторитетніших класиків жанру (Ж.Мішлє, Я.Буркгардт, Й.Гейзінґа) до сучасних істориків культури Ренесансу (Е.Гарен, Л.Баткін та ін.).

Культура доби Бароко
Епоха Бароко як важливий чинник постсередньовічного розвитку європейського суспільства і формування культурної свідомості Нового часу. Традиція вивчення та інтерпретація доби Бароко як окремої історико-культурної доби. Особлива увага зосереджується на людині Бароко – її психології, емоційному та духовному житті, художній експресії, а також на матеріальних чинниках її існування (так звана фізіологія Бароко). Проблематика таких характерних для Бароко явищ, як гіперрелігійність проторенесанс, наукова революція, занепад народно-карнавальної культури, розвиток у XVII ст. соціокультурного типу буржуа. Окремо розглядаються італійське Бароко та французький «барочний класицизм».

Культура доколумбової Америки
В межах курсу розглядаються нові підходи щодо низки ключових проблем у вивченні доколумбових цивілізацій. Значна увага акцентується на специфіці соціокультурного розвитку Месоамерики та Центральних Анд, переосмисленні ролі корінних народів у структуруванні взаємодії з європейцями, а також порівнянні американського та близькосхідно-європейського культурно-історичного циклів. Студенти мають можливість опрацювати різноманітні джерела з історії культури доколумбової Америки.

Культура Європи Нового Часу
Проблеми ідентифікації культурно-історичних епох. Симбіоз культурних стилів та критерії їхнього визначення. Пізній Ренесанс і маньєризм. Естетика Бароко. Класицизм. Просвіта. Культурний клімат наполеонівської доби. Романтизм. Ідеологічні системи індустріального суспільства. Декаданс і перехід до модернізму.

Культура Європи середніх віків
Феномен західноєвропейської середньовічної культури. Її періодизація, комплексне визначення, поняттєвий апарат дослідження. «Каролінгський ренесанс», романський стиль і готика; культурологічний «вибух» у XII ст. та роль у ньому куртуазної (рицарської) субкультури; міста й університети; «контркультура»; специфіка пізнього середньовіччя і проторенесансу.

Культура повсякдення народів світу
Даний курс розрахований на студентів-культурологів як практичне продовження курсу "Етнологія". Він має на меті дати студентам більш детальну інформацію про етнокультурні особливості та специфіку повсякденних практик різних регіонів світу. На конкретних прикладах розглядаються різні компоненти культури та повсякденного життя як окремих народів, так і споріднених через спільний етногенез або через подібні культурні компоненти спільнот.

Культура США і Канади XVI-XXст.

Культура та влада
Соціокультурні аспекти владних відносин. Природа влади та механізми її реалізації; проблеми у галузі політичної свідомості, політичної культури і комунікації. Аналіз еволюції владних відносин і розвитку суспільної свідомості в радянському та пострадянському суспільстві.

Культура та цивілізація
Актуальні проблеми розвитку світової цивілізації в культурному аспекті. Співвідношення понять «культура» і «цивілізація». Формування локальних і регіональних цивілізацій, внутрішня соціокультурна природа основних із них (давньоєгипетська, антична тощо). Закономірності становлення і природа сучасної світової макроцивілізації, місце в ній України та інших держав Центрально-Східної Європи.

Культура французського рококо
Освітня програма ОСВІТНІЙ СТУПІНЬ - БАКАЛАВР Вибіркові навчальні дисципліни "Культура французького рококо" (280457) 6 триместр, 2 год./тижд., залік, ст. викладач Данченко М.В. лекцій 18 год., семінарські 10год., самостійна робота 62 год. Даний курс створено з метою розширення профілю історико-культурних дисциплін на кафедрі культурології НауКМА. На кафедрі кульутрології викладаються курси "Культура Європи нового часу" та "Культура доби бароко", в яких викладаються базові поняття історії західноєвропейської культури Нового часу. Дана дисципліна поглиблює і розвиває навчальний напрямок історії європейської культури за рахунок вивчення навчальної літератури та ознайомлення з першоджерелами. В результаті вивчення даної дисципліни студенти зможуть орієнтуватися в таких аспектах та проблемах історії французької культури XVII-XVIII століть як діяльність жіночих преціозних салонів, французька чарівна казка, франко-італійська рокайльна драматургія, та психологічна й еротична проза рококо.

Культура Японії
Історія формування японської культурної традиції, її загальні принципи, окремі напрями культури, мистецтва та духовної системи національного світосприйняття.

Культури класичного Сходу
Сходознавство і культурологію поєднують чимало рис – це і міждисциплінарність, і багатовекторний підхід, і комплексність порівняльних спостережень. Вивчаючи спадщину класичного Сходу, ми змушені звертатись одночасно до релігії та філософії, мистецтва та культури повсякдення тощо. Звісно, все це неможливо без знання мови регіону, і класичне сходознавство надає цьому належної уваги, та наразі це не є потребою культурологічної бази. Тож, нам буде достатнім відстежити різноманіття і багатошаровість цивілізацій Азії впродовж останніх 25 століть; зрозуміти ті вкорінені моделі ментальності, котрі керують поведінкою сучасних представників відповідних країн.

Культурна історія французької гуманітаристики XIX ст. - початок ХХ ст.
Актуальні проблеми розвитку світової цивілізації в культурному аспекті. Співвідношення понять «культура» та «цивілізація». Формування локальних та регіональних цивілізацій, внутрішня соціокультурна природа основних із них (давньоєгипетська, антична тощо). Закономірності становлення та природи сучасної світової макроцивілізації, місце в ній України та інших держав Центрально-Східної Європи.

Культурна пам`ять в репрезентаціях та інституціях GLAHM
Зміст цього курсу побудований, передусім, довкола роботи музеїв, галерей, архівів, закладів, які опікуються культурною спадщиною (в т.ч. владних інституцій) та бібліотек, котрі зберігають у своїх фондах книжкові пам'ятки (Galleries, Libraries. Archives, Heritage, Museums - GLAHM). Крім того, увага буде звертатися на синергетичні ефекти, що виникають при взаємодії цих закладів, їхній вплив на культуру та політику пам'яті. Важливий аспект курсу - вивчення спроб формування меморіальної політики з боку її суб'єктів, котрі перебувають у химерній та, зазвичай, хаотичній взаємодії. Робота в рамках освітньої компоненти "Культурна пам'ять в репрезентаціях та інституціях GLAHM" буде спрямована на подолання примітивних побутових уявлень про повсякденну діяльність, місії та візії зазначених установ. Захоплюючи уми діячів, наділених владою, нерелевантною їхній компетенції, ці уявлення стають загрозливими для галузі культурної пам'яті зокрема, та національної безпеки в цілому. Саме тому, під час курсу мова йтиме також про необхідну адвокацію діяльності інститутів GLAHM. Це, в свою чергу, передбачає досягнення глибокого розуміння емпірики окреслених закладів, яка формується методом проб і помилок протягом століть, та (не)відповідної теорії. Наукові галузі культурологічно-музейного циклу перебувають на стадії активного становлення, досить часто пропонують тексти, ізольовані від проблем галузі, і мають стійкі ознаки академічної імітації. Тож, здобувачам важливо оволодіти необхідним інтелектуальним смаком, щоб відрізнити науку від псевдонауки, та спрямувати свій розум на узгодження теоретичної та емпіричної діяльності. Варто також звернути увагу, на те що інновації в межах цього курсу не варто ототожнювати із неоманією. Цього можна досягти за рахунок формування габітусу поваги до консервативних тенденцій розвитку названих установ, неможливості відкидання тих чи інших положень, котрі емпірично підтверджені, лише через власне нерозуміння. Водночас, повага то традиційних елементів має бути урівноважена критикою історичного й актуального стану справ у меморіальній галузі, спрямованої на посилення еволюційної вітальності інституцій GLAHM.

Культурологія
Курс знайомить студентів із культурною спадщиною людства, дає можливість побачити характерні риси й відмінності різних етнокультурних типів, засвоїти основні універсальні механізми культури етносів і націй, навчає вільно оперувати теоретичними конструкціями і поняттями культурології та історії світової культури, розглядати власну національну культуру в контексті світової. Розглядаються твори найкращих представників світової культурології: О.Шпенглера, А.Тойнбі, Ч.Хейзінги, Б.Малиновського та ін., що сприятиме орієнтуванню студентів у найвагоміших досягненнях світової культурологічної думки.

Курс "Практика викладання фахових дисциплін"

Курсова робота
Студентські курсові роботи є органічними складниками навчального процесу на кафедрі культурології, основною метою яких є засвоєння навичок наукового письма і підготовка до написання наукових текстів - від академічних дослідницьких публікацій у спеціалізованих виданнях до наукової дисертації на вчене звання. Від моменту вибору наукового керівника та остаточного формулювання теми, студенти розробляють структуру своєї роботи, опрацьовують наукову літературу, прописують засновки, тези, контр-тези, та інші нюанси, характерні для наукових текстів. Основні вимоги тяжіють до дисертаційних, але значно легші, тут більше умовностей, оскільки курсові роботи є "пробою пера", а отже менш формальні за кваліфікаційну роботу. Вважається доречним рухатись в одній дослідницькій сфері від першої курсової і до дипломної (й до захисту дисертації в ідеалі), але суворою вимогою це не є.

Курсова робота з сертифікатної програми "Мистецтвознавство"

Курсова робота з сертифікатної програми "Музеєзнавство"

Магістерська робота
Підсумок опанування змісту дисциплін навчального плану. Студент мусить проявити здатність до наукового пошуку, аналізу наукової літератури, постановки і вирішення теоретичних питань.

Масова культура
Конструювання інтелектуального концепту "масова культура" і його двійника-антипода "популярна культура" подається через знайомство із словниками та теоретичними моделями мислителів із різних таборів - ліберального (Ханна Арендт) та неомарксистського (Фредрік Джеймісон та представники британських cultural studies). Зокрема підважуються однозначність і референтність таких концепцій як "маси", "культура", "тотальнісь", "ідеологія", "популярне", "демократичне", які відіграли ключову роль в конструюванні інтелектуального концепту "масова культура". Визначальним для теоретичного підходу, який покладено в основу дисципліни, є твердження Раймона Вільямса: "мас не існує, існує спосіб говорити про людей як про маси". У рамках дисципліни здійснюється практичне освоєння навичок аналізу найбільш концентрованих артефактів культуріндустрії - рекламних повідомлень, спираючись на семіологічно-психоаналітично-марксистський аналіз, розроблений Роланом Бартом та систематизований Джудіт Вільямсон.

Методика викладання культурологічних дисциплін у закладах освіти
Сьогоднішній світ міняється бурхливо та незворотньо. Пересічному користувачу сучасних медіа важко сприймати поточні новини неупереджено, і ще важче відрізнити справжні факти щодо певної ідентичності або чиєїсь мистецької спадщини від масово тиражованих тематичних спекуляцій. Для цього потрібен інтегральний міждисциплінарний погляд ерудованого фахівця, котрим безумовно здатен виступити культуролог. Тому саме культурологія наразі є потрібною як ніколи до того. Водночас адекватних фахівців бракує. При тому що культурологічний погляд можна випрацювати і у фахівців із інших галузей. Для цього потрібні методика та викладацька майстерність. Ось для чого і пропонується курс «Методика викладання культурологічних дисциплін у закладах освіти», що входить до навчального плану підготовки магістра з базової вищої освіти «Культура» і є важливим компонентом циклу професійно орієнтованих дисциплін з Культурології. Водночас, він може слугувати для всебічного розвитку студентів інших спеціальностей гуманітарного спрямування. Опанування запропонованого матеріалу формує фахівців із культурницької проблематики, здатних не лише бачити неупереджено підвалини бурхливих процесів людського співіснування в синхронії та діахронії, але і передати свої знання далі. Саме так стимулюється масовий запит на складність, здатність до діалогу тощо

Методологія наукового дослідження
Курс « Методологія наукового дослідження» ставить за мету дати знання найбільш поширених моделей розвитку наукового знання як теоретичного дослідження та продемонструвати на тлі методології природничих наук відмінність та особливості сучасного підходу до методології наукового дослідження у царині гуманітарного знання на прикладах дискурсивного аналізу, концепцій граматології, інтертекстуальності та історичної наратології.

Міська культура та повсякдення: антропологія міста
Цей курс є органічним продовженням курсу "Порівняльна етнологія" і розрахований на те, аби глибше розкрити студентам ті процеси, що відбуваються у культурі міського середовища. Місто постає не лише як об'єкт дослідження урбаністичних тенденцій, а і як простір із власними культурними традиціями. Матеріал, запропонований у лекційній та семінарській частинах, допоможе студентам глибше проаналізувати явища, що склалися саме у міському соціумі, і виокремити специфічні риси, притаманні культурі повсякдення саме міста. Зокрема проблематика лекційних та семінарських занять торкатиметься тих характерних рис міської культури, що склалися в межах різних регіонів України.

Музеї світу
Загальні уявлення про історію і сучасність музейної справи у світовому контексті. Розгляд окремих типів формування музеїв як значущої складової культури у світі за окремими узагальнюючими напрямами (Європа, США і Канада; Латинська Америка; Азія; Африка). Вивчення історії становлення і функціонування музейництва як теоретично, так і на прикладі окремих найбільш значущих музейних установ світу.

Музейна археологія
В рамках системно-комунікаційного підходу до вивчення музейної справи характеризуються предмети музейного значення і домузейні форми нагромадження історико-культурних цінностей у первісні та часи стародавніх суспільств. Висвітлюються особливості становлення археології як науки й організація музеїв в Україні, основні тенденції їхнього розвитку. Значну увагу приділяється фондовій та експозиційній роботі археологічних музеїв, аналізу найцікавіших виставкових проєктів.

Наукове письмо
Практично зорієнтована дисципліна, яке дає розуміння специфіки наукової роботи у сфері кульурології та навички наукового письма, спираючись на методологію, розроблену в рамках writing process movement. Фокус на процесі письма дозволяє навчити продуктивно організовувати дослідження, розрізняти якісно різні етапи роботи над текстом, та застосовувати композиційні принципи його структурування на різних рівнях. Важливою складовою дисципліни є роз'яснення значення і переваг академічної доброчесності та вимог до курсових та кваліфікаційних робіт з культурології. У ході навчання передбачено індивідуальну та групову роботу, яка спрямована на те, щоб допомогти студенткам обрати власний дослідницький напрям та почати працювати над курсовою роботою.

Науково-дослідний семінар: "Парадоксальність філософського мислення Григорія Сковороди"
Анотація: Актуальність. 2022 року в Україні відзначатиметься 300-ліття від дня народження Григорія Сковороди. До відзначення ювілею готується і гуманітарний факультет НаУКМА. Однією з перших подій, яка стала предтечею святкувань, були огляд та обговорення фільму, присвяченого Григорію Сковороді "Відкрий себе". Цю подію ініціювала д-р Ольга Брюховецька із командою кіноклубу НаУКМА. Разом з тим це поки що єдина ініціатива кафедри в плані відзначення ювілею знаменитого могилянця. Декан ФГН проф. Марина Ткачук звернула увагу на те, що потрібно ширше ознайомити могилянських студентів із поглядами Сковороди, аби таким чином можна було впроваджувати його праці у контекст сучасного інтелектуального дискурсу. Зважаючи на слушність пропозиції пропоную впровадити до циклу фахових вибіркових дисциплін дослідницький семінар "Парадоксальність філософського мислення Григорія Сковороди" Мета та задачі дослідницького семінару: (1) Познайомити студентів із творчістю Григорія Сковороди; (2) розкрити основні засади філософського мислення Григорія Сковороди; (3) розкрити парадоксальність мислення Сковороди, ознайомити студентів із джерелами, на які спирався мислитель, формуючи власні погляди, та показати, яким чином він компонує вибрані джерела, вписуючи їх у контекст власної світоглядної та філософської парадигми; (4) прищепити студентам навички самостійного аналізу філософських текстів Сковороди; (5) ознайомити студентів із сучасними мистецькими інтерпретаціями творів Сковороди (зокрема з виставами "Благородний Еродій" та "Наркіс" Львівського Національного молодіжного театру ім. Л. Курбаса; кінострічкою "Відкрий себе" тощо.) Структура та методи викладання: Курс складатиметься із 6 лекційних занять та 8 практичних. На лекційних заняттях студентів буде ознайомлено із основним корпусом філософських творів Григорія Сковороди, методами їх аналізу, принципами створення та функціонування Конкордансу Григорія Сковороди, з основними науковими концепціями та підходами до аналізу філософських поглядів та видатного українського мислителя, а також із сучасними підходами до сценічного і кінематографічного осмислення вчення Григорія Сковороди. На практичних заняттях студентам буде запропоновано вдома працюючи самостійно або у малих групах (2-4 людей у групі) провести аналіз окремих діалогів Григорія Сковороди, а потім під час аудиторних занять порівняти отримані результати та провести їх обговорення і уточнення.

Оглядові лекції до комплексного кваліфікаційного екзамену

Основи аналізу мистецьких творів
Програма вибіркового курсу "Основи аналізу мистецьких творів" має на меті доповнити і вдосконалити знання з історії та теорії образотворчого мистецтва, надати практичні навички дослідження творів з застосуванням класичних мистецтвознавчих та культурологічних підходів до аналізу візуальної культури. Завданням курсу зокрема є: ознайомлення з технікою виконання мистецьких творів від історії до сучасності та її вплив на розвиток мистецьких форм; співвідношення змісту та форми у творах образотворчого мистецтва, способи побудови та прочитання їх можливих змістів та наративів. Курс доповнює матеріали курсу "Сучасне мистецтво" і розрахований на студентів - культурологів (магістратура), І курс, факультет гуманітарних наук, але також має самостійне значення і бути корисним слухачам інших гуманітарних спеціальностей.

Основні поняття історії культури
Курс "Основні поняття історії культури" знайомить студентів з проблематикою формування історії культури як наукового жанру та сучасними уявленнями про її статус у системі гуманітарного знання, формами історико-культурних досліджень, типами культурологічного знання в контексті традиційних і сучасних практик історизму. Жанр історії культури розглядається як продукт розвитку історичного знання західного типу на етапі якісних змін та наукових революцій (змін паради-гми) 19 - 20 століть, що призводить до розширення предмету історії, її тематично-го репертуару та дослідницьких можливостей в плані створення історичної кар-тини світу. Значне місце посідає знайомство з творцями історії культури - їхніми науковими біографіями, творчими внесками та стилями історико-культурного письма. Курс служить загальнотеоретичним та історичним вступом до всіх дис-циплін історико-культурного циклу, які вивчаються студентами ("Антична куль-тура", "Історія культури Європи", "Культура Відродження" тощо).

Особистість в культурі Заходу в постметафізичний період
Специфіка бачення особистості у західній культурі другої половини XX ст., опанування проблематики найвпливовіших теорій особистості. Особливий наголос робиться на художній літературі, критиці та мистецтві.

Перформанс у сучасній культурі
Програма курсу "Перформанс у сучасній культурі" є важливим доповненням до циклу з Культурології та інших гуманітарних спеціальностей, адже презентує актуальний погляд на культуру як складну систему перформативних практик і дій, що осмислюються як події комунікації. У курсі перформанс розглядається не лише як культурний феномен, але і теоретичний інструмент аналізу культури, її презентації і трансформації.

Постмодернізм
дисциплін освітньо-кваліфікаційного рівня з підготовки магістрів та є необхідною складовою частиною вивчення теорії культури. Він дає можливість навчити студентів магістеріуму орієнтуватися в сучасному креативному світі та гуманітарному знанні , самостійно використовувати засвоєні концепції та поняття у своїй науково-дослідницькій діяльності. Курс орієнтований на поглиблене вивчення однієї з впливових традицій сучасного мислення, потенціал якої досі не вичерпано, Постмодернізм довго впливав і позараз впливає на продукування культури... Студенти виконують творчі завдання з інтерпретації проявів постмодерних та метаможерністських тенденцій в культурі, які взаємооцінюються шляхом їх обговорення на семінарських заняттях, виконання групового або індивідуального дослідницького завдання та захисту його на іспиті

Постструктуралізм
Курс є однією із складових нормативних навчальних дисциплін освітньо-кваліфікаційного рівня з підготовки магістрів та є необхідною складовою частиною вивчення теорії культури. Він дає можливість навчити студентів магістеріуму орієнтуватися в сучасному гуманітарному універсумі та самостійно використовувати засвоєні концепції та поняття у своїй науково-дослідницькій діяльності. Курс орієнтований на поглиблене вивчення однієї з провідних традицій гуманітарного мислення, яка охоплює цілий ряд підходів у соціо-гуманітарному пізнанні, а також спрямований на введення в тематичне та проблематичне кола постструктуралізму

Практика дослідницька (етнологічна або музейна)

Практика музейна (ознайомча)
Формування цінісних орієнтирів, гуманістичної форми ставлення до навколишнього світу і до себе та емоційно-ціннісного підходу до знань; Виховання музейної культури (поваги до памяток історії та культури , розуміння музейної мови); Ознайомлення з експозиційними та фондовими колекціями музеїв різних за профілем (історичних, художніх, природничих, технічних, літературних, комплексних) та за основним суспільним призначенням (державних, академічних, навчальних, відомчих тощо).

Практика навчальна (культурологічна)
2д семестр, 30 год./тижд., залік, 4 зал. б., О.В. Бондарець, старша викладачка. Наскрізна програма практик включає музейну (ознайомчу), навчальну (культурологічну), дослідницьку (етнологічну або музейну), а також як вибіркову педагогічну практику. Навчальна (культурологічна) практика враховує пріоритетні напрями, які визначила кафедра культурології НаУКМА і які знайшли відображення в навчальному плані освітньої програми "Культурологія" (освітній ступінь - бакалавр). Завдання практики: ознайомлення з основними напрямами та специфікою діяльності архівів, архівів-музеїв (на прикладі Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України та ін.); ознайомлення із сучасною структурою Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, її фондами, які є ґрунтовною джерельною базою для досліджень з історії культури; поглиблення фахових знань з теорії та історії культури шляхом візуалізації понятійно-категоріального апарату; формування та розвиток розуміння процесів проєктування, що відбуваються в сучасному мистецькому просторі; ознайомлення зі специфікою діяльності певних установ (музеїв, галерей, центрів та ін.) шляхом участі студентів в проєктах / програмах.

Практика педагогічна

Практика переддипломна
Переддипломну практику запроваджено відповідно до напряму професійної підготовки: 034 "Культурологія" магістрів кафедри культурології НаУКМА й спрямовано на оволодіння навичками, необхідними для подальшої дослідницької роботи у наукових установах сфери культури. Базою практики є Інститут культурології НАМ України. Умови пракики: наявність попереднього варіанту кваліфікаційної роботи, який у процесі практики очікувано зазнає вдосконалення теоретичних положень та їхньої апробації у межах профільного науково-дослідницького колективу. Підстави проходження практики: відповідні накази НаУКМА, ІК НАМУ та Договір про співробітництво між НаУКМА та ІК України Офіційний сайт Інституту культурології НАМ України URL https://icr.org.ua/

Практикум з аналізу вербальних джерел та наукових текстів
Актуальність: Робота зі студентами-культурологами показує, що вони пересічно (а) не розуміють, що це таке "джерело" в історико-культурному дослідженні; (б) з надмірною довірою ставляться до будь-яких текстів, у тому числі до історичних джерел, сліпо переказуючи, а не аналізуючи їх; (3) з надмірною довірою ставляться до авторитету "наукового" тексту, зазвичай не вміючи ані виділити у тексті його основну думку/концепцію, ані критично її проаналізувати. Разом з тим навики самостійного аналізу вербальних (і не тільки) текстів є основою роботи дослідника-гуманітарія. Задля того, аби заповнити цю прогалину в знаннях та уміннях студентів-культурологів, пропонується впровадити у програму вибіркових фахових дисциплін курс "Практикум з аналізу вербальних джерел та наукових текстів". Мета і завдання цього навчального курсу полягають в тому, аби (1) ознайомити студентів з основними типами вербальних джерел, на основі вивчення/аналізу яких формуються дослідження в царині історії культури; (2) ознайомити студентів з основними методами аналізу вербальних джерел; (3) дати студентам практичні навички самостійної роботи з джерелами; (4) ознайомити студентів з основними методами критичного аналізу наукових текстів; (5) надати студентам практичні навички критичного аналізу різного типу наукових текстів. Структура та методи викладання: Курс складатиметься із 4 лекційних занять та 10 практичних. На лекційних заняттях студентів буде ознайомлено із основним понятійним апаратом критичного аналізу текстів, типами вербальних джерел історико-культурного дослідження, типами наукової та науково-довідкової літератури, якою їм доведеться користуватися, а також з основними методами аналізу джерел та наукової літератури. На практичних заняттях студентам буде запропоновано працюючи самостійно або у малих групах (2-4 людей у групі) провести аналіз окремих вербальних текстів, а потім під час аудиторних занять порівняти результати аналізу та провести їх обговорення і уточнення. Практичні заняття, присвячені аналізу джерел провадитиме проф. Л. Довга, практичні заняття, присвячені аналізові наукових текстів провадитиме викл. А. Аветисян.

Придворна культура Франції доби Людовіка XIV
Курс "Придворна культура Франції доби Людовіка XIV" входить до складу блоку історико-культурних дисциплін бакалаврської програми "Культурологія", а також може слугувати додатковою дисципліною для професійної підготовки студентів, що навчаються на інших гуманітарних спеціальностях. Курс "Придворна культура Франції доби Людовіка XIV" охоплює вивчення французької культури в період від початку 1640-х і до середини 1710-х років. Основну увагу у нашому курсі ми присвятимо вивченню театральних реформ, становлення балетів як окремого сценічного жанру, специфіці мемуарної літератури, метаморфозам, яких зазнала католицька релігійність під прямим впливом реформ Людовіка XIV, та становленню нового типу ментальності у представників шляхетного суспільства завдяки утворенню королівського двору нового типу

Проблема автентичності культурної інтерпретації
На прикладі різних за походженням і методикою реконструкцій поеми М.Гоголя «Мертві душі» (поетики творчості, формальних, семіотичних, гіперконсистуальних, композиційних та ін.) демонструється значущість автентичності застосування методології «локальних стратегій творчого запозичення» в умовах принципової неможливості остаточного подолання читацького міфу «Мертвих душ».

Психологічні та психоаналітичні підходи у культурології
На основі розгляду першоджерел та подальших критичних розвідок психоаналіз подається як культурний феномен, як культуротворний фактор і як культурологічна дослідницька парадигма. Мета курсу – сформувати цілісне уявлення про психоаналіз, як про явище, що виникло й розвивалось у відповідь на потреби культури; його вплив на актуальні трансформації культури та на схеми інтерпретації її розвитку.

Ранній європейський романтизм і готика в культурі
Лекції читають провідні зарубіжні фахівці. Курс покликаний ознайомити студентів з новітніми напрямами cultural studies.

Релігійно-культурні традиції на теренах України
Пропонований курс надає уявлення про розвиток та взаємодію різноманітних релігійно-культурних традицій, котрі впливали на формування українського світогляду та менталітету. Адже міфологія визначає систему та основні структурно-семантичні параметри національної культури і є її мовою в семіотичному аспекті. Релігія та релігійність виступають не тільки провідними культуромоделюючими чинниками, а й засобами формування сучасного культурно-політичного простору України. У результаті опанування курсу студенти повинні усвідомити взаємозв'язок культури та релігії; вміти визначити базові культурно-релігійні категорії, здійснювати дослідження міфологічних систем (котрі не будучи фактом емпіричного дійсності, стали предметом культурологічної реконструкції) етносів, що мешкали на території України; аналізувати становлення світоглядних підвалин автохтонного східнослов'янського етносу; з'ясувати специфіку адаптації трансплантованої східнохристиянської традиції та її взаємодію із місцевими реаліями; визначати феномен "українське православ'я"; розуміти релігійні системи як певний чинник національного самозбереження (греко-католицизм) та ідентифікації (рідновірство); виявляти іноетнічні релігієтворчі процеси, що проявилися на українських теренах (штундизм у середовищі німецьких колоністів українського Півдня; хасидизм у єврейському середовищі як певна реакція на політичні реалії України відповідної доби; дотичність до світу ісламу у формі його кримсько-татарської філіації тощо); аналізувати вплив радянського "богоборництва" на загальний духовний занепад та виникнення місцевих синкретичних релігійних рухів (на кшталт Великого Білого Братства) в Україні пострадянської доби ; обгрунтовувати роль "релігійного відродження" як чинника самозбереження нації на підставі смислобуттєвих цінностей у спільному культурно-політичному просторі.

Розробка дисертаційного проекту

Семіотика культури
Передісторія, історія, різноманітні модифікації та принципи застосування підходу до культури, як до розгалуженої сукупності знакових систем комунікації. Формування уявлення про природу знака, причини знаковості у культурі, вміння розпізнавати прояви знакових систем на свідомому та підсвідомому рівнях у «мовах культури» різноманітного характеру – від музики, кіно, образотворчого мистецтва і літератури до рольових ігор та соціальних інтеракцій.

Соціальна і культурна антропологія
Еволюція предмета і методу соціальної та культурної антропології під впливом філософії культури, мовознавства і структурної лінгвістики, психології, соціології, системних моделей. Функціональні, структуралістські та постструктуралістські напрями в культурній і соціальній антропології.

Соціальна культурологія
Метою курсу є введення слухачів у проблематику різних соціальних практик сучасної культури. На лекційних та семінарських заняттях, які відбуваються в режимі диссенсусу розглядаються такі ключові концепти, як подія, постать інтелектуала, ідентичність, мультикультуралізм, нетерпимість, расизм, сучасні форми насильства, глобалізація, ідеологія, сучасне мистецтво, радикальна тілесність, субкультури, поп та ін., актуальні як у плані повсякденного праксису теперішніх суспільств, так і для теоретичного аналізу соціальних, економічних та політичних процесів сучасної культури. Застосовується широкий міждисциплінарний підхід: аргументація наводиться в антропологічно-філософсько-історичному та політико-економічному дискурсивних полях. Окрім опанування наукової літератури до семінарських занять, курс також передбачає прочитання (на вибір) мінімум двох романів безпосередньо дотичних до тематики курсу авторів, скажімо: Крістіан Крахт (“Faserland”, “1979”), Брет Істон Елліс (“Американський психопат”, “Гламорама”), Дуґлас Коупленд (“Generation X”, “Раби Майкрософта”) та Мішель Уельбек (“Елементарні частки”, “Платформа”, “Можливість острова”), та виконання підсумкової групової дослідницької іспитової роботи. Завдання до неї кожного року модифікуються чи пишуться спеціально під конкретний екзамен. Підготовка студентів за напрямком даної дисципліни є важливим освітнім компонентом для опанування фахівця з соціально-культурної експертизи різноманітних царин сучасного суспільства.

Соціокультурний розвиток людства
Осмислення розвитку людства з часів ранньої первісності і до наших днів є метою цього спецсемінару (семінару дослідницького типу). Впродовж V - VI семестрів увага акцентується на стадії формування передумов ранніх цивілізацій (X - III тис. до н. е.), стадії ранніх цивілізацій давнини (III - I тис. до н. е.) та стадії традиційних цивілізацій (поч. I тис. до н. е. - XVI ст.), а також на окремих проблемах, які існують у вивченні соціокультурного розвитку людства. Спецсемінар дозволяє опанувати методологію та методику дослідження первісності, давніх та традиційних суспільств у всіх їхніх проявах.

Стародавні цивілізації Сходу
Упродовж навчального курсу студенти опановують понятійний апарат та методологію вивчення цивілізаційних процесів; систематизують знання про основні риси та здобутки класичних цивілізацій стародавнього Близького Сходу. Лекційна частина відпершу знайомить студентів із методологією та понятійним апаратом; далі виклад йде за поступальною хронологією від перших ранньодержавних інституцій Близького Сходу IV тис. до н.е. і до цивілізаційних трансформацій елліністичної доби відповідно. Під час викладу слухачам демонструється численний тематичний візуальний та музичний контент. Практичні заняття покликані продемонструвати навички ідентифікації в цивілізаціях давнини етнокультурних патернів, парадигм культурних традицій тощо

Структурний аналіз художнього твору
Історія, теорія, художня критика дають навички самостійного аналізу творів образотворчого мистецтва як художньої форми. Структура курсу підпорядкована потребі наблизити його слухачів до самостійної мистецтвознавчої практики.

Сучасна культура Заходу
Сучасна культурна ситуація на Заході. Універсали культурних самоописів. Етапи європейської культури XX ст. Модернізм. Символічна революція в культурі XIX ст. Тоталітарність, мова, влада. Міфологема «кризи культури». Домінуючі інтелектуальні моди після Другої світової війни. Контркультура. Постмодерна свідомість.

Сучасне мистецтво та мистецькі інституції
Програма курсу "Сучасне мистецтво та мистецькі інституції" (скорочено - СМ) відповідає навчальному плану підготовки магістра і є необхідною складовою частиною вивчення циклу фундаментальних і професійно-орієнтованих дисциплін з Культурології. Курс спрямований на вивчення багатої спадщини образотворчого мистецтва, створеного людиною упродовж ХХ та початку ХХІ ст., окрема увага в межах курсу приділяється візуальній культурі Заходу. Також у межах курсу досліджується місце і роль візуального мистецтва у системі культури, зокрема у формі різноманітних інституцій, професійної та економічної діяльності. Курс "Сучасне мистецтво та мистецькі інституції" розраховано на студентів - культурологів (магістратура), І курс, факультет гуманітарних наук, напрям підготовки "Культурологія", але також може бути корисним слухачам інших гуманітарних спеціальностей.

Сучасні цінності очима ранньомодерних українців
Нині ми звично апелюємо до різного роду віртуальних "цінностей" (загальнолюдських, європейських чи національних), ранґуємо їх та протиставляємо одну одній. На рівні буденного сприйняття цінності наче "об'єктивуються", сприймаються як такі, що існували завжди зі сталим набором елементів, їх смислів та стрункою системою супідрядності. Насправді ж уявлення людей про те, що і чому є цінністю з часом мінялися вельми суттєво. Впродовж запропонованого курсу студенти ознайомляться з тим, як у ранньомодерній Україні формувались уявлення про благо/добро, та які смисли тоді вкладалися у такі важливі для сучасної людини цінності, як Вітчизна, гідність (честь), свобода, моральна чеснота, вірність, знання, суспільне благо, власність, мир, життя тощо.

Східнохристиянська культура
Трансформація Pax Romana у Pax Christiana. Становлення східнохристиянської цивілізації. Візантійська екуменічна доктрина та система влади. Колізії ранньовізантійського світогляду: язичницький неоплатонізм й християнська патристика. Розвиток догматичного богослов’я і концепції провідних єретичних рухів. Схизма церков. Pax Orthodoxa. Доба іконоборництва і принципи формування візантійської естетики. Характерні риси «класичного» візантінізму. Спектр ідей у пізній Візантії: ісіхазм і візантійський гуманізм. «Візантійська співдружність» країн Східної і Південної Європи. Київська Русь як субцивілізація східнохристиянської макроцивілізаційної системи. «Північна Фіваїда» Московського царства. Візантійська культурна спадщина у Європейській цивілізації.

Теорія і практика виставкової роботи
4д семестр, 4 год./тижд., залік, 3 зал. б., О.В. Бондарець, старша викладачка. Курс для бажаючих спробувати свої сили в event-індустрії та для тих, кого цікавить музейна справа. Розглядається насамперед історія виставково-ярмаркової діяльності, тенденції розвитку музейних виставок у XIX - XX ст., основні сучасні виставкові події, а також акцентується увага на теоретичних засадах музейної експозиції, етапах та специфіці її організації. Студенти мають можливість спрямувати свої зусилля на розробку власного виставкового проєкту та його реалізацію. Погляд на виставки як на інтерактивний, емоційний, творчий досвід відкриває нові перспективи для тих, хто їх проєктує.

Традиційні культури Африки, Австралії та Океанії
4 триместр, 2 год./тижд., залік, Бондарець О.В. , ст.викладач лекцій 26 год., семінарські 2год., самостійна робота 62 год. Курс спрямований на осмислення загальних тенденцій культурогенезу та його специфіки в тропічно-африканському та австралійсько-тихоокеанійському культурних регіонах. Автор приділяє значну увагу історії дослідження традиційної культури цих регіонів, особливостям світогляду населення, традиційному мистецтву та іншим актуальним питанням.

Туризм та екскурсійна справа
Феномен туризму є складним та багатогранним, що заслуговує на дослідження у академічному дискурсі як у ретроспективі, так і у перспективі, адже туристична діяльність завжди була і є невід'ємною частиною людського соціуму. Туристична подорож полягає не тільки в переміщенні у фізичному просторі, а й передусім,у культурному середовищі шляхом безпосереднього контакту із реаліями іншої культурної традиції, де турист залишається представником певного соціуму. В той же час, за умов глобалізації, туристична подорож сприймається як нова грань власної культури, бо включає інші країни до притаманного соціокультурного середовища подорожуючого. Людина, що пізнає світ у такий спосіб, не тільки спостерігає але й особисто розшифровує зміст пам'яток та пам'ятних місць, отже здійснює процедуру герменевтичного розкодування культурних символів. Розуміння світу під час туристичної подорожі переживається екзистенційно, на власному досвіді, а не кількісно-інформаційно як у наслідку іншого виду діяльності. Значною мірою, успішна реалізація акту прилучення до чужоземних "культурних галактик", а також сприйняття ціннісних орієнтирів у межах власної культури, які об'єднують людей в єдину соціокультурну спільноту, залежить від особистості посередника гіда-екскурсовода, від його інтелектуального рівня, ідейно-світоглядного спрямування та фахової майстерності. Адже сьогодні пересування у планетарному просторі стає цінністю, маркером успіху, що структурує "культуру мобільності", а "туриста" позиціонує у модусі ідентичності глобального світу (З. Бауман). Турагент (менеджер з туризму), за цих обставин, виступає модератором привабливої туристичної реальності, яка не завжди збігається з об'єктивністю. Пропонований курс, що виступає маркером "просторового повороту" в культурі, стосується новітньої галузі гуманітарного знання геокультурології та її відгалуження міфогеографії, на базі якої, переважно й ґрунтуються туристичні маршрути.

Українська і світова культура
Курс спрямований на ознайомлення студентів із сучасними науковими уявлен-нями про історичний шлях та внутрішню логіку розвитку світової культури і, зо-крема, вітчизняної як інтегральної частини культури європейського типу. Куль-турний досвід епох і цивілізаційних ареалів представлено як цілісну систему та історичний феномен, що поєднує різноманіття з єдністю, диверсифікацію і полі -лінійність розвитку з відносинами діалогу і перспективами синтезу. Значна увага приділяється європейському культурному матеріалу - стадіям і типам роз-витку європейської культурної свідомості, видам культурних практик та їхнім суб'єктам, історії європейської інтелігенції (інтелектуалів), рівням європейської культури (низовому, народному, фольклорному та елітарному, вченому, офіцій-ному), явищам субкультурності. Культура розуміється як суб'єктивний образ об'єктивного світу, як у першу чергу картина або модель світу, сформована акти-вністю суб'єкта, його свідомістю, тим, що отримало назву ментальності, індивіду-альної чи групової (наприклад, етнічної). Звідси різноманіття культур та їхня пер-манентна мінливість (протеізм). Курс повинен продемонструвати культурну ін-дивідуальність головних епох і ареалів (Давній Схід, Греція, Рим тощо), дати опис їхніх світоглядів у термінах відповідних культур, уникаючи модернізацій та анах-ронізмів.

Українська ідентичність: перспективи та виклики
Пропонований курс є авторським екскурсом, який простежує витоки, досліджує виклики та окреслює перспективи формування української ідентичності з огляду на культурно-цивілізаційний контекст. Національна ідентичність виступає культурно-історичним феноменом, актуалізація якого притаманна нашому часові, адже цей дискурс легітимізує геополітичні пертурбації, визвольні рухи, військові конфлікти та пов'язані з ними змінення траєкторій людських доль, що потребує теоретичного обґрунтування параметрів поняття "ідентичність", й це обумовлює актуальність пропонованого курсу. Наразі не існує комплексної теорії ідентичності у європейській гуманітаристиці, незважаючи на численні розробки її різноманітних аспектів від модерної доби до сучасності. Зокрема в Україні проблема національної ідентичності донедавна була відкритою, отже потребує вирішення за доби інтеграційного форсажу у безмежному просторі глобалізаційних викликів, гібридних конфліктів та військового протистояння. Протеcтна ідентичність консолідує політичну націю, живить її спротив, адже народ, позбавлений ідентичності є лише аморфним населенням на певній території. За великим рахунком, у кривавій війні, що нині триває, українці відстоюють власну ідентичність від нав'язування чужої, тобто стадію теоретичного осмислення у нашому випадку, замістила стадія практичної реалізації, що не відміняє наукового аналізу явища української ідентичності. Передусім конструювання ідентичності є інтелектуальним процесом, вона народжується і локалізується у свідомості; істотною характеристикою ідентичності є її динамічність та діалогічність. Відтак колективна ідентичність постає як перебіг і результат складного процесу ідентифікації спільноти, що характерно для формування національної ідентичності незалежної України. Інтенційними характеристиками ідентифікаційних процесів виступають національна ідея та національна міфологія.

Українська культура Раннього модерну і Києво-Могилянська академія
Курс має за мету поглибити знання студентів з духовної спадщини Києво-Могилянської академії (далі - КМА) у широкому культурному контексті. У курсі студенти мають можливість ознайомитися з загальними історичними умовами функціонування КМА та специфікою освітнього процесу в ній. Особливий акцент надається інтелектуальній історії, зокрема філософським і теологічним ідеям, що побутували в стінах Київської академії. Детально простежується вплив могилянців як на культуру України, так і їхній внесок у перенесення української і європейської культури на широкі терени Російської імперії. У курсі робиться спроба окреслити могилянську культуру у різних її вимірах зокрема, зокрема у літературному, образотворчому, музичному і архітектурному. Курс розраховано на студентів, які вже пройшли основний курс культурології і мають знання з історії як української, так і світової культури.А.

Українське мистецтво: теорія, історія, критика
Поглиблене вивчення вітчизняного образотворчого мистецтва як в контексті національних особливостей, так і з огляду на художньо-стильові зв’язки з європейською традицією. Ознайомлення з теоретичними проблемами мистецтвознавства та художньою критикою України.

Управління культурними проектами та ініціативами
Програма курсу " Управління культурними проектами та ініціативами" відповідає навчальному плану підготовки магістра і є необхідною складовою частиною вивчення циклу фундаментальних і професійно-орієнтованих дисциплін з Культурології. Курс дає можливість набути базових знань про діяльність ключових інституцій, що працюють з культурною спадщиною (GLAHM: Galleries, Libraries. Archives, Heritage, Museums). А також курс має на меті надати студентам практичні навички для імплементації культурних проєктів, роботи з публікою, інвесторами, організацію роботи зі ЗМІ, планування комунікаційної стратегії й ефективне використання соціальних мереж для просування та інше. Курс розраховано на студентів - культурологів (магістратура), ІІ курс, факультет гуманітарних наук, напрям підготовки "Культурологія", але він також може бути корисним слухачам інших гуманітарних спеціальностей.

Філософія гуманітарного знання
Нормативний курс для студентів МП гуманітарних спеціальнстей , у межах якого розглядаються питання доведення філософської герменевтики Г.-Ґ.Ґадамера до рівня основи і переосмислення гуманітарного мислення взагалі; подається критика ідеології існування загальних методологій гуманітарного знання (Е.Касірера, Е.Гуссерля, В.Дільтея); вивчаються питання феноменологічної реформи структурної антропології, психоаналізу, семіотики в герменевтичному проекті єдиної моделі інтерпретації культури (П.Рікер); аналізуються питання еволюції моделей гуманітарного знання М.Фуко, філософські засади "нового історицизму" (наративізм - А.Данто) тощо.

Філософія культурно-мистецької освіти

Франкфуртська школа
Ідеї Франкфуртської школи як впливової течії європейської гуманітарної думки XX ст. Основні етапи становлення і розвитку школи. Соціологічні і культурологічні концепції Т.Адорно, М.Хоркхаймера, Г.Маркузе, В.Беньяміна, С.Фромма, Ю.Габермаса. Сучасні рецепції ідей франкфуртців.

Художній ринок: теорія, історія і практика
Програма з курсу "Художній ринок: теорія, історія і практика" відповідає навчальному плану підготовки бакалавра, спеціальність "Культурологія". Курс є вибірковою дисципліною і доповнює цикл фундаментальних і професійно орієнтованих дисциплін, блок "Мистецтвознавство". Курс дає можливість набути базових знань про систему художнього ринку, його ключових складових та можливості його регулювання; орієнтуватися в широкому теоретичному і фактологічному матеріалі, сприймати його комплексно та критично оцінювати процеси, що відбуваються в просторі художнього ринку; ознайомитися з широкою культурологічною та мистецтвознавчою джерельною базою.