Анотації курсів

Про кафедру

Професорсько-викладацький склад

Публікації

Навчання

Анотації курсів

Контакти

Антична цивілізація Північного Надчорномор`я
Курс передбачає знайомство з історичними та етнічними процесами, які мали місце на території Півдня сучасної України за доби раннього заліза, відколи регіон Північного Причорномор'я став складовою частиною античної середземноморської цивілізації. Саме через наявність довготривалих контактів з культурою Стародавньої Греції та Римської імперії аж до пізьоантичного часу античні держави Північного Надчорномор'я органічно сприйняли й безпосередній вплив візантійської культури. Ключовими проблемами давньої історії України є вплив культурного спадку античної культури та сприйняття християнства за часів Київської Русі, яке і відбулося завдяки цим стійким контактам.Потребою сучасної історичної науки є вивчення низки проблем, пов'язаних із розвитком античних держав у трьох найбільших мікрорегіонах - Тіри - Ольвії на Північному Заході, Херсонеса Таврійського у Західній Тавриці і Боспорської держави на Північному Сході, а також їх контактах із оточуючими варварськими кочовими та осілими спільнотами протягом тисячолітнього періоду існування - гетами, скіфами, таврами, меотами, готами, сарматами, гунами. Нагальною необхідністю є створення сучасних концепцій греко-варварських контактів, що визначають специфіку культурного розвитку всього регіону, понять "варваризації", "сарматизації", "еллінізації".


Археологічне пам`яткознавство та охорона археологічної спадщини (сучасні комплексні інформаційні підходи)
розглядаються основні сучасні підходи до пам'яткознавчої та пам'яткоохоронної діяльності. Курс включає кілька основних блоків питань: 1) Характеристику комплексності об'єктів археологічної та палеоприродної спадщини; 2) Наукові основи пам'яткознавчої та пам'яткоохоронної діяльності; 3) Практичні інструменти пам'яткоохоронної діяльності; 4) Правова основа охорони археологічної та палеоекологічної спадщини в Україні; 5) Структура пам'яткоохоронних інституцій; 6) Управління археологічною та палеоекологічною спадщиною як окремий вид діяльності. Розгляд зазначених питань здійснюється на матеріалах конкретних прикладів з українського та закордонного досвіду. Особлива увага спрямована на практичне застосування отриманих знань в подальшій професійній діяльності майбутніх археологів.


Археологія ранніх слов`ян
розглядаються основні етапи формування та історичного розвитку давніх слов'ян. Курс включає три основні блоки питань: 1) походження та історичний розвиток давніх слов'ян; 2) культура, господарство та побут східних слов'ян від рубежу ери до кінця І тис. н. е. за археологічними джерелами; 3) культурна, економічна та військово-політична взаємодія слов'ян з іншими етнічними групами. Розвиток східних слов'ян розглядаються на широкому культурному й історичному тлі. На прикладі археологічних культур та історичних суспільств, пов'язаних з етногенезом слов'ян розглядаються такі аспекти як система палеоекології, явища культурної трансформації та наступності, міграцій, культурної взаємодії.


Аспірантський дослідницький семінар


Епоха бронзи України
Доба бронзи є однією з найзначніших епох у розвитку людства. Виділена спочатку за певними матеріальними ознаками, вона з часом набула соціологічного змісту. За доби бронзи яскраво проявилася нерівномірність у розвитку окремих регіонів Старого Світу. На Близькому Сході з'явилися перші держави, сформувалися підвалини Європейської цивілізації. Порівняно з попередніми епохами прискорюється економічний та суспільний розвиток людства. Виникнення стосунків між цивілізаційними центрами та периферією призводить до ускладнення соціального розвитку. Кліматичні зміни стали підґрунтям виникнення рухливих форм скотарства, що призвело до виникнення неурбаністичного шляху розвитку скотарських народів. Доба бронзи характеризується появою професійних воїнів. Для неї вже характерні не окремі сутички, а цілі періоди військової діяльності, політичної нестабільності. Надлишковий ріст населення, екологічні катастрофи спричиняли міграції, які йшли за торгівельними шляхами, за природними зонами тощо. За доби бронзи формується у кожного етносу своя власна релігійна система, яка відбиває нові риси у суспільних відносинах. Тенденції суспільного розвитку доби бронзи стали підґрунтям для формування соціальних систем раннього залізного віку.Територія України завдяки своєму географічному положенню дуже швидко потрапляє до орбіти впливів Давнього Сходу. Південь України розвивався випереджаючими порівняно з північчю темпами. У різний час населення території України за доби бронзи відносилося до різноманітних груп індоєвропейців, а процеси, які фіксуються тут, були лише часткою тих процесів, які охоплювали як Європу, так й Азію. З часом населення доби бронзи, що мешкало на теренах України, саме поширювало свої впливи на північ, північний захід та схід. Саме на території України формується балто-слов'яно-германська мовна спільність.


Етнокультурні процеси за доби палеометалу
Курс передбачає знайомство з етнокультурними процесами, які мали місце за часів енеоліту та доби бронзи а також зі здобутками первісного мистецтва на теренах України - підґрунтям сучасної української культури. Питання вивчення праісторії та культури численних племен та народів, що в різні часи населяли терени України завжди будуть викликати підвищений інтерес як фахівців, так і широкого кола громадськості, зацікавленого витоками українського народу. Представлений курс лекцій спрямований на оцінку здобутків у цьому напрямкові, аналіз методичних підходів до вивчення етнічних процесів у давнину та виявлення їхніх загальних тенденцій. Курс складається з двох блоків лекцій та семінарів. Перший з них присвячено давньому мистецтву племен і народів, що населяли терени України за первісної доби. Це мистецтво, попри усю свою самобутність і наявність видатних шедеврів світового рангу, все ще не знайшло адекватного концептуального висвітлення. Наразі дослідники обмежують себе поданням окремих сюжетів та тем і практично не виходять до синхронних та діахронних узагальнень епохального рівня. Саме цим обумовлюється актуальність обраної теми. Висвітлено етапи мистецького поступу давнього населення України, позначено традиційні сюжети та образи давнього мистецтва, продемонстровано факти опановування новими матеріалами для втілення художніх задумів, долання стереотипів мислення на зламі історичних діб. Мистецькі аспекти ґенези українського народу зазвичай лишаються поза увагою фахівців. Але віхи творення українських образів і міфів можуть бути найглибше простежені в часі саме завдяки художнім цінностям в їх предметному, матеріалізованому вияві. Спецкурс передбачає критичне осмислення усього здійсненого на ниві вивчення давнього мистецтва України з виходом на перспективи поступу в осягненні його традицій та інтерпретації здобутків. Другий блок лекцій зосереджує увагу на етнічних процесах, що мали місце у ІV-ІІ тис. до н. е. на просторах нашої держави та її найближчих сусідів. Лишається відкритим питання пошуку найглибших витоків слов'янства загалом і українського етносу зокрема. Південними сусідами праслов'ян впродовж зазначеного часу скотарські племена арійського походження - індоіранці. Терени України поєднували індо-іранців і з іншими етносами індоєвропейського походження - греками, прафрако-іллірійцями, прагерманцями та неіндоєвропейського - прафінно-уграми. Індоіранці контролювали Надчорномор'я впродовж 4 000 років, лишившись навіки у назвах річок, іменах богів, демонів та героїв. Вивчення етнічних та культурно-мистецьких процесів глибокої давнини поглибить знання студентів щодо базових складових української культури.


Золотоординський, литовський та польський часи на землях України за даними археології
Навчальна програма передбачає грунтовний аналіз проблем, що стосуються історії та археології України у період зародження та становлення української нації (середина-друга половина ХІІІ - ХVІІІ ст.). Завважимо, що розвиток українських земель упродовж золотоординського, литовського та польського часів мав певні особливості, що пов'язано із специфікою внутрішньо- та зовнішньополітичної ситуації, рівнем розвитку виробничих сил, станом економіки окремих регіонів тощо.


Історична антропологія України
Курс передбачає знайомство з основами антропологічних знань та епохальною динамікою антропологічного складу людності українських земель від найдавніших часів до сьогодення. Розглядаються дані антропології, які дозволяють визначити ступінь морфологічної спорідненості людських колективів, з'ясувати шляхи давніх міграцій, висвітлити роль окремих компонентів у формуванні давніх та сучасних етнічних груп, визначити роль природних факторів у морфогенетичних і соціальних процесах, ступінь та наслідки процесів адаптації людини і колективу до природного середовища. Висвітлюються ключові проблеми історичної антропології, знайомство з якими необхідне майбутнім фахівцям-археологам. Особлива увага приділяється методам досліджень, що застосовуються під час вивчення кісткових решток людей з давніх поховань та можливостям палеоантропологічних, палеодемографічних та палеогенетичних реконструкцій. У курсі подаються сучасні уявлення про час і місце виникнення людини, мінливість морфо-фізиологічних ознак та чинники расогенетичних процесів. Аналіз динаміки антропологічного складу населення України від доби палеоліту до сучасності дає змогу висвітлити важливі питання етногенезу українського народу.


Кам`яна доба: культура, суспільство, економіка
Курс передбачає знайомство з етнічними процесами, які мали місце на території України з найдавніших часів і врешті-решт призвели до формування українського етносу. Передумови для постання останнього формувалися протягом багатьох історичних епох під впливом складних етнокультурних процесів, що розвивалися на її території в далекому минулому. Серед ключових проблем давньої історії України є походження індоєвропейської сім'ї народів, питання народження слов'янства та етногененезу і націогенезу українців. Актуальність цього курсу зумовлена, перш за все, тим, що на думку більшості фахівців, формування згаданих етнічних спільнот, значною мірою, відбувалося на українських етнічних землях і є невід'ємною частиною стародавньої історії України. Нагальною потребою сьогодення є розробка аргументованої наукової концепції походження українців - україногенези. Адже побудова Української держави можлива лише на засадах європейського національного державотворення. Нерозробленість проблеми походження українців породжує велику кількість історичних міфів, які дезорієнтують громадськість, заважають процесу відтворення правдивої історії українського народу як європейської нації. Планується дати критичний аналіз науковим концепціям походження українців та розглянути на тлі європейської історії головні етапи етногенезу українського народу від витоків етносу до постання української нації.


Київська Русь та її сусіди
Студенти вивчають розвиток матеріальної культури населення України упродовж X-ХІІІ ст., еволюцію фортифікаційних споруд, процеси зародження, розвитку та занепаду міст та поселень Русі. Зауважимо, що вивчення і розуміння генезису української нації та її державності неможливе без глибокого розуміння процесів і подій саме давньоруської доби, адже саме у цей час сформовано основні інституції сучасного українського суспільства, економіку, культуру, мову, право тощо. Не зважаючи на те, що археологічні дослідження пам'яток давньоруського часу розпочалися у середині-другій половині XIX ст., саме у другій половині ХХ - на початку ХХІ ст. вдалося розширити джерельну базу (за рахунок проведення масштабних новобудовних досліджень, використання новітніх методів досліджень), що дозволяє суттєво уточнити наявні дані про розвиток Русі, українських та суміжних земель упродовж Х-ХІІІ ст., зробити важливі висновки про етнічний склад населення, технологічні відкриття, традиції і новаторські надбання у домобудівництві, фортифікації, архітектурі, техніці і технології виробництві предметів побуту тощо. У межах курсу студенти ознайомляться з сучасними методами аналізу артефактів, навчатися визначати та правильно датувати гончарний посуд золотоординського часу від кераміки литовського та польського часів, різні категорії знахідок тощо.


Ключові проблеми стародавньої історії України
Курс передбачає знайомство з етнічними процесами, які мали місце на території України з найдавніших часів і врешті-решт призвели до формування українського етносу. Передумови для постання останнього формувалися протягом багатьох історичних епох під впливом складних етнокультурних процесів, що розвивалися на її території в далекому минулому. Серед ключових проблем давньої історії України є походження індоєвропейської сім'ї народів, питання народження слов'янства та етногененезу і націогенезу українців. Актуальність цього курсу зумовлена, перш за все, тим, що на думку більшості фахівців, формування згаданих етнічних спільнот, значною мірою, відбувалося на українських етнічних землях і є невід'ємною частиною стародавньої історії України. Нагальною потребою сьогодення є розробка аргументованої наукової концепції походження українців - україногенези. Адже побудова Української держави можлива лише на засадах європейського національного державотворення. Нерозробленість проблеми походження українців породжує велику кількість історичних міфів, які дезорієнтують громадськість, заважають процесу відтворення правдивої історії українського народу як європейської нації. Планується дати критичний аналіз науковим концепціям походження українців та розглянути на тлі європейської історії головні етапи етногенезу українського народу від витоків етносу до постання української нації.


Кочовики середньовічної Європи
Вибірковий курс для студентів-археологів є однією з базових дисциплін для опанування знаннями з середньовічної археології та історії України й навичками з всебічної фахової підготовки археолога. Розглядається низка важливих питань, пов'язаних з формуванням номадизму як соціально-економічного явища, а також археологія та історія тюркомовних народів Середньовіччя: гунів, авар, булгар, хозар, мадяр, печенігів, торків, половців, татар. Висвітлюється важлива роль номадів у формуванні Київської держави та інституцій її влади. Курс є однією з базових дисциплін для опанування знаннями з середньовічної археології та історії України й навичками з всебічної фахової підготовки археолога.


Курс "Практика викладання фахових дисциплін"
Ознайомлення з методикою викладання фахових дисциплін у ВЗН. Застосовування педагогічних технологій та проведення занять з фахових навчальних дисциплін


Магістерська робота
Маґістерська кваліфікаційна робота - самостійне наукове дослідження окресленої археологічної проблеми. Публічний захист кваліфікаційної (магістерської) роботи відбувається на засіданні Екзаменаційної комісії у формі презентації як із використанням різних форм візуалізації доповіді так і без застосування технічних засобів. Необхідними умовами допуску до атестації є виконання індивідуального навчального плану, наявність вчасно виконаної і належним чином оформленої роботи, перевіреної на плагіат та рекомендованої до захисту науковим керівником, а також наявність внутрішньої або зовнішньої фахової рецензії. Після захисту кваліфікаційну роботу розміщують в інституційному репозитарії НаУКМА для вільного доступу. Дипломна маґістерська робота виконується на матеріалах з археологічних пам'яток, які зберігаються у наукових фондах Інституту археології НАН України, а також які опубліковані у фахових виданнях. Теми дипломних маґістерських робіт відображають актуальну проблематику археології та давньої історії України. Випускна атестація завершується отриманням здобувачем освіти документа встановленого зразка про присудження ступеня магістра з присвоєнням кваліфікації: магістр археології за спеціалізацією 032 "Історія та археологія". Кращі кваліфікаційні роботи рекомендуються членами ЕК до друку у фахових періодичних виданнях.


Методика антропологічних досліджень
: У вибірковому курсі "Методики антропологічних досліджень в археології" розглядаються методи досліджень, що застосовуються під час вивчення кісткових решток людей з давніх поховань та можливостям їх застосування у історичних реконструкціях. Курс починається з аналізу історичного розвитку та розробки методів археологічної антропології. Археолог, який в подальшому буде працювати з поховальними пам'ятками освоює методики відкриття та польового дослідження поховання та останків, в залежності від типу поховання. В початкових лекціях вивчаються методи та способи попередньої камеральної обробки антропологічного матеріалу, підготовки його до фахового дослідження. Подальші теми присвячені вивченню скелету людини, посмертних змін на кістках, що дозволить правильно оцінювати контекст поховання й розуміти різницю між обрядовими та випадковими змінами тіла та решток людини. Для ознайомлення та вивчення будуть представлені методи реконструкції біологічного профілю людини - визначення статі, віку, морфології і епігенетики черепа та посткраніального скелета, сучасними методами одонтології. Студенти ознайомляться з методами палеопатологічного аналізу. Студенти ознайомляться з методами паеогенетичного та ізотопного аналізів кісток. На завершення у курсі будуть представлені методи статистичної обробки результатів досліджень, можливості демографічних, етнічних, біоархеологічних реконструкцій на індивідуальному та популяційному рівнях, а також комплексного аналізу та інтеграції та наукової інтерпретації всіх отриманих даних .


Методологія наукових досліджень у галузі археології
Курс розрахований на студентів магістерської програми "Археологія" першого року навчання. Спрямований на ознайомлення з теоретичними засадами археологічного дослідження, а також методами і техніками необхідними для аналізу матеріальної культури. Розуміння витоків та різноманіття археологічної думки сприяє розвитку науки та стимулює студентів до інновативного і міждисциплінарного підходу до власних досліджень. Важливою частиною курсу є надання необхідних інструментів для роботи із археологічними джерелами. Він включає в себе опис як польових, так і лабораторних методів дослідження, таких як: геоінформаційні системи, статистика конструювання висновків. Таким чином, студенти отримають знання про найбільш передові методи роботи із матеріальною культурою.


Найдавніші землероби України
Курс присвячений висвітленню проблем появи, становлення та розвитку давньоземлеробських культур на території України за даними археологічних досліджень. Мета курсу - ознайомлення з історіографією, археологічними даними та методикою дослідження цих культур, розвиток навичок самостійної наукової роботи.


Населення Лісостепової Скіфії та прилеглих територій
Навчальна програма вибіркового курсу "Населення Лісостепової Скіфії та прилеглих територій" передбачає розгляд низки питань пов'язаних зі становлення та розвитком цього політичного та культурного об'єднання, його взаємодією із сусідніми суспільствами лісової смуги, синхронними культурами територій Центрально-Східної Європи, кочовиками степів та грецьким населенням Причорноморського узбережжя.


Науково-дослідний семінар: етика і методика наукової праці
розглядається низка важливих питань, пов'язаних із організацією, логікою та методологією наукових досліджень в археології. У процесі вивчення основних етапів археологічного дослідження обговорюватимуться проблемні ситуації, із якими може стикнутись фахівець. Особлива увага приділяється питанням професійної етики вченого-археолога. В курсі аналізується роль особистості дослідника та її вплив на процес наукового пізнання. Розглядаються різні форми колективної взаємодії наукової спільноти. Специфіка пропонованого курсу полягає у тому, що основною формою навчальної роботи студентів є практичні семінарські заняття. Тож, окрім розгляду теоретичних наукознавчих питань, у слухачів курсу є можливість набуття практичних навичок роботи із джерелами та літературою, у написанні основних видів наукової публікації, а також презентації результатів дослідження.


Науково-дослідний семінар: історіографія археологічних досліджень
: У нормативному курсі "Науково-дослідний семінар: історіографія археологічних досліджень" для студентів магістерської програми другого року навчання за спеціалізацією "Археологія" розглядається низка важливих проблемних питань, пов'язаних із історією археологічної думки. Інтерес до загадкових археологічних об'єктів та знахідок існував ще у стародавні часи. У різні історичні періоди розглядались вони як культові та магічні речі, як предмети розкоші та окраса приватних колекцій. Проте минуло не одне сторіччя, щоб змінилося ставлення до археологічних решток як до об'єктів наукового дослідження. В курсі простежуються передумови становлення археології як науки, аналізується доробок "перших" археологів. Протягом ХІХ ст. розвиток наукових знань з археології відбувався у різних країнах Європи. Так поступово формувались національні наукові центри із власною дослідницькою традицією. Розвиток певних напрямів у вивченні давніх культур і навіть поява наукової парадигми, певною мірою, залежали від існуючої традиції. Саме тому в курсі пропонується огляд основних теоретичних концепцій та теорій з урахуванням традицій скандинавської, французької, німецької та ін. національних шкіл. При цьому розвиток вітчизняної теоретичної археології висвітлюється у щільному зв'язку із здобутками західної науки. З одного боку, такий історіографічний аналіз дозволить слухачам простежити головні етапи становлення та розвитку археології як науки, а також систематизувати попередньо набуті знання. З іншого боку, детальний огляд формування методологічного каркасу археологічних досліджень має допомогти слухачам у виборі методів власного дослідження та написанні історико-методологічної та теоретичної частин кваліфікаційної магістерської роботи.


Озброєння доби міді-бронзи й раннього заліза за даними археології
У вибірковому курсі "Озброєння доби міді-бронзи й раннього заліза за даними археології" розглядаються витоки військової справи, зброї, тактики та стратегії доісторичних суспільств в історичній перспективі. Аналіз матеріалів починається з типології різноманітних видів озброєння, хронологічних аспектів їх розвитку на фоні культурно-історичних процесів. Освітлюються питання виробництва предметів озброєння, включаючи технологію їх виготовлення, характер сировинних баз, фізичні властивості матеріалу. Досліджуються автохтонні та інноваційні впливи на появу та еволюцію нових винаходів. Пропонується характеристика бойових властивостей різнотипних і різночасових видів зброї. Динаміка культурно-історичного процесу, задокументована у предметах озброєння. Відтворенню цього процесу, і присвячено курс "Озброєння доби міді-бронзи й раннього заліза за даними археології". Студенти ознайомляться з сучасними методами аналізу артефактів, навчяться відрізняти предмети озброєння різних культур доби енеоліту та бронзи України. Дізнаються слухачі курсу і про новітні методики реконструкцій військової справи первісної доби та окремих історичних подій, базовані на археологічних матеріалах.


Основи зооархеології
У вибірковому курсі "Основи зооархеології" розглядається низка важливих проблемних питань, пов'язаних із практикою зооархеологічних досліджень. Під час розкопок археологічних пам'яток дуже часто трапляються знахідки кісток тварин. Робота із цим специфічним видом археологічних джерел вимагає суттєвої підготовки дослідника, тобто не лише глибоких знань з археології, а й із зоології, особливо остеології та етології, палеонтології та, зокрема, палеоекології. На стику цих наук і виникла зооархеологія, основними завданнями якої є вивчення фауністичних колекцій, реконструкція палеоекологічних умов, в яких мешкали як окремі види тварин, так і стародавнє населення певної території, а також відтворення різних аспектів господарства та способу життя первісних мешканців за фауністичними рештками. У пропонованому курсі подається інформація про основні підходи та методи роботи із фауністичними колекціями, а також теоретичні засади, на яких базується інтерпретація отриманих зооархеологічних даних. Під час курсу слухачі матимуть змогу попрацювати із фауністичним матеріалом, і тим самим набути важливі практичні навички. Слухачі вивчатимуть кістки краніального та посткраніального скелету тварин, дізнаються про основні принципи камеральної обробки фауністичних матеріалів, опису, кодування та техніки вимірювання кісток тварин.


Практика профільна
Профільна практика є невід'ємною складовою навчання археології, яка спрямована на закріплення здобутих на заняттях теоретичних знань та формування вмінь та навичок польових археологічних досліджень. Археологічна практика студентів магістерських програм має на меті підготовку до проведення самостійних археологічних досліджень, які багато дослідників починають ще студентами. На відміну від практики студентів-бакалаврів, більше уваги приділяється формуванню знань про нормативні документи, які регулюють проведення польових археологічних досліджень, дозвільну документацію необхідну для проведення робіт фаховими археологами. Важливим є формування вмінь та навичок організації роботи експедиції, ведення польової документації, дотримання та розробки методик досліджень для конкретних умов пам'ятки. Усе це вимагає ознайомлення зі світовим дослідом проведення польових археологічних робіт та локальними особливостями цих підходів, які сформовані у вітчизняній археології. Зазвичай студенти проходять практику на базі археологічних експедицій НаУКМА або Інституту археології НАН України у літній період. Студенти-практиканти працюють у складі експедиції, поруч із досвідченими фахівцями та мають можливість перейняти у них практичні знання під час спільної роботи або у спілкуванні у вільний від роботи час.


Просторові дослідження та палеоекологічні реконструкції
У вибірковому курсі "Просторові дослідження та палеоекологічні реконструкції" розглядається низка важливих проблемних питань, пов'язаних із практикою просторових досліджень та палеоекологічних реконструкцій в археології. Сучасний етап розвитку суспільства і науки, характеризується зустрічними процесами екологізації гуманітарної сфери та посиленням гуманітарного спрямування природокористування. Сучасний фахівець історико-археологічного профілю повинен компетентно орієнтуватися у палеоекологічній проблематиці, адже саме ця галузь найбільш стрімко та наполегливо розвивається у світовій науці. Знайомство з складними механізмами палеоекологічних досліджень у рамках курсу відбувається на прикладі реальних комплексних міждисциплінарних дослідженнь і наукових проектів, що дозволить майбутнім спеціалістам теоретично і практично опанувати основні інструменти та навички таких досліджень. Курс наочно та переконливо демонструє необхідність глибокої реорганізації теоретичних і польових знань та навичок з точки зору ефективного дослідження палеоекологічних об'єктів. Саме ці об'єкти є носіями найсуттєвішої інформації про історію взаємин людських колективів з довкіллям впродовж всіх основних етапів існування людства. Курс унаочнює необхідність комплексної охорони неподільної історичної, культурної та природної національної спадщини як складової всесвітнього надбання.


Ранній залізний вік України та суміжних територій
Курс "Ранній залізний вік України та суміжних територій" є необхідною складовою частиною вивчення давньої історії України. Розрахований на студентів магістерської програми "Археологія" першого року навчання. Викладається загальна характеристика історичного розвитку України та Центральної Європи за доби раннього заліза. Розглядаються істотні зрушення, що відбулися в господарчій та політичній сферах давнього населення. Висвітлюються наслідки опануванням давніми суспільствами - металургійного заліза, що викликало появу досконалої зброї та міцних знарядь праці. Прогрес у військовій галузі зробив кочовиків домінуючою силою на історичній арені Східної Європи. Студенти підходять до розуміння процесів, що вплинули на розвій землеробських суспільств Лісостепу, в наслідок постійного натиску неспинних хвиль степовиків - кіммерійців, скіфів та сарматів. В цей час на теренах України виникають перші ранньокласові утворення. Відлунням яких є агломерації поселень з гігантськими городищами на чолі.


Розробка дисертаційного проекту
Надаються рекомендації щодо написання та оформлення дипломної роботи.


Середньовічні кочовики Європи


Скіфія за матеріалами розкопок елітних курганів
Спадок залишений скіфами є однією з найяскравіших складових культурного минулого України. Крім потужного внеску до генетичного банку української нації, скіфи виступили носіями нових культурних стандартів та еталонів, як степового світу так і грецької цивілізації. Утворивши нову військово-політичну ситуацію на півдні нашої країни, скіфи через субкультуру своєї верхівки прилучили певну частину населення Давньої України до надбань цивілізації Старого Світу. А їх кургани зберегли для прийдешніх поколінь кращі взірці прикладного мистецтва античного світу, які не вціліли на батьківщині "грецького дива". Тому актуальність цього курсу зумовлена широким історико-культурним контекстом, що випливає з великого комплексу джерел артефактів, яким є елітні кургани Скіфії.


Теорія і практика археологічних досліджень
Курс "Теорія і практика археологічних досліджень" спрямований на формування у студентів-магістрів цілісного уявлення про теоретичну археологію як окрему галузь наукового знання. У пропонованому курсі подається огляд ключових проблемних питань теоретичної археології, що пов'язані із сутністю археологічної теорії та науковою дослідницькою процедурою, археологічною систематикою та методологією.


Технологія первісного виробництва: знаряддя праці кам`яної доби
В основі курсу лежить доведений факт того, що процес трудової діяльності людини кам'яної доби відбився у виготовлених її руками знаряддях праці. Рівень досконалості цих знарядь, їх техніко-типологічні особливості, є опосередкованим показником ступеню суспільного розвитку тієї чи іншої первісної спільноти. Кожному періоду кам'яної доби - палеоліту, мезоліту, неоліту - були притаманні свої технологічні винаходи, свої стратегії й традиції у виробництві знарядь.


© 2012-2021 Національний університет «Києво-Могилянська академія»
вул. Сковороди 2, Київ 04070, Україна