Анотації курсів

Про кафедру

Професорсько-викладацький склад

Публікації

Навчання

Анотації курсів

Контакти

Актуальні проблеми археології
Римська імперія, що об'єднала під своєю владою великі території на Сході і Заході тогочасної ойкумени, зіграла прогресивну роль в історії людства і зробила істотний внесок у формування сучасної європейської цивілізації. Під римський вплив підпало не тільки населення власне імперії, але й племена і народи, що жили поза межами її офіційних кордонів. Південь сучасної України в цьому відношенні не став виключенням.У перших століттях н. е. степова зона Північного Надчорномор'я стає постійним джерелом загрози дунайським і східним провінціям імперії. Звідси на територію римських провінцій періодично вторгалися спочатку войовничі сармато-аланські племена, а пізніше військові дружини поліетнічних варварських ранньокласових державних утворень, на чолі яких стояли готи і гуни. Тому грецькі центри Північного Надчорномор'я розглядалися імперською адміністрацією як природні і надійні союзники. Античні держави регіону, залишаючись формально незалежними і союзними Риму, були в той же час його опорними пунктами, звідки представники римської адміністрації могли стежити за розвитком військово-політичної обстановки в Північному Надчорномор'я й у разі потреби наносити удари на випередження по варварах, що загрожував імперії. Головним провідником інтересів імперії в регіоні були римські військові залоги, що дислокувалися в II - III ст. н.е. у Тирі, Ольвії, Херсонесі і його окрузі. Тому метою дійсного курсу є познайомити слухачів з основними напрямками римської політики в Північному Надчорномор'я і пам'ятниками, на підставі яких ведеться дослідження питань, пов'язаних з римською військовою присутністю у регіоні, а також римським впливом на його населення.


Антична цивілізація Північного Надчорномор`я
Курс передбачає знайомство з історичними та етнічними процесами, які мали місце на території Півдня сучасної України за доби раннього заліза, відколи регіон Північного Причорномор'я став складовою частиною античної середземноморської цивілізації. Саме через наявність довготривалих контактів з культурою Стародавньої Греції та Римської імперії аж до пізьоантичного часу античні держави Північного Надчорномор'я органічно сприйняли й безпосередній вплив візантійської культури. Ключовими проблемами давньої історії України є вплив культурного спадку античної культури та сприйняття християнства за часів Київської Русі, яке і відбулося завдяки цим стійким контактам.


Археологія ранніх слов`ян
Розглядаються основні етапи формування та історичного розвитку давніх слов`ян. Актуальність курсу зумовлена тим, що з генезисом та історичним становленням слов`ян безпосередньо пов`язано формування етнічної основи українського народу. Розвиток східних слов`ян розглядаються на широкому культурному й історичному тлі.


Археологія Середзеномор`я і Старадавнього Сходу
Ознайомлення студентів з головними пам`ятками археології зазначених регіонів, охарактеризувати історичний розвиток народів Давнього Сходу та Середземномор`я.


Археологія стародавньої Греції та Риму
Основні етапи історичного розвитку античного світу. Найвідоміші центри Греції та Риму: Афіни, Коринф, Мілет, Рим, Помпеї. Античні держави Північного Надчорномор'я VІІ-V ст. до н. е. як складова частина полісів Середземномор'я, Понтійської держави Мітрідата VІ Євпатора; зв'язок між Римською та Візантійською імперіями, різнобічні контакти з варварським світом (скіфи, таври, сармати, готи, гуни). Закономірності механізму вивчення архаїчних держав античності за археологічними матеріалами.


Аспірантський дослідницький семінар


Епоха бронзи України
Студенти оволодіють спеціальними знаннями з проблем соціокультурного та економічного розвитку суспільства та історії людства за доби енеоліту-бронзи. Передбачається розвиток аналітичного мислення й навичок критичного аналізу джерел та концепцій - серед основних навичок, отримання яких допоможе вивчення дисципліни.


Етнокультурні процеси за доби палеометалу
Поряд із загальнофілософським аспектом методології у мовознавстві і системою загальнонаукових принципів, яка його доповнює, виділяється спеціальнонауковий аспект методології у мовознавстві, що охоплює систему застосовуваних у відповідній галузі науки (в даному разі в мовознавстві) спеціальних методів і прийомів дослідження, зумовлених конкретною специфікою досліджуваного об'єкта або його окремих сторін і складових частин. До власне спеціальнонаукових методів мовознавства можуть бути віднесені лише деякі способи вивчення окремих специфічних сторін або компонентів мови - такі, як порівняльно-історичний метод, експериментально-фонетичний метод, трансформаційний метод, дистрибутивний аналіз, метод безпосередніх складників, нормативно-стилістичний метод та деякі інші. При розгляді спеціальних наукових методів з позиції загальнофілософської методології центральне місце займають питання про відповідність кожного даного методу певним цілям дослідження і про відносну важливість для науки в цілому теоретичних результатів, одержуваних шляхом застосування даного методу. Наукова методологія у мовознавстві виходить з того, що кожний спеціальнонауковий метод розрахований на дослідження певної сторони або складової частини реального об'єкта, тобто відповідає певній предметній галузі дослідження і тільки в поєднанні з іншими методами може привести до результатів, що мають загальнонаукове значення для розуміння цілого досліджуваного об'єкта. Всебічне пізнання конкретного об'єкта, в т. ч. мови, може бути забезпечене лише послідовним дотриманням принципів загальнофілософської методології, які поширюються і на застосування спеціальнонаукових методів.


Етнокультурні процеси за доби палеометалу
Необхідність виділення в особливий курс давньої історії Центральної та Західної Європи зумовлюється, по перше, важливістю всебічного вивчення регіону, що протягом останніх століть створив найпотужнішу цивілізацію в історії людства, по-друге, кращим, порівняно з іншими регіонами Світу, археологічним вивченням Європи. Результати археологічних досліджень є одним з головних джерел у побудові курсу. Курс передбачає розгляд історії окремих регіонів Європи через призму історій окремих давніх народів і племен. Планується ознайомити слухачів з методологією досліджень в галузі етномовних та етнокультурних реконструкцій, знайомить з основними поглядами на перебіг соціокультурних процесів, демонструє шляхи і можливості взаємодії археологічних та писемних джерел ранньоісторичної доби


Історична антропологія України
Антропологія як джерело історичної та етнічної інформації. Головні форми гомінід. Неандертальці Криму. Антропологічний склад населення України в палеоліті, мезоліті та неоліті. Родові могильники Надпорожжя. Антропологічні особливості трипільців, степовиків Надчорномор'я та найдавніших індоєвропейців Центральної Європи. Антропологія скіфів та сарматів. Формування слов'ян за антропологічними джерелами. Антропологічні особливості давньоруського населення. Генетичні витоки українців, білорусів та росіян у світлі антропологічних даних. Антропологічні типи українського народу.


Кам`яна доба: культура, суспільство, економіка
Людство у пошуках пращура. Зародження життя на Землі та його еволюція. Проблеми антропогенезу. Періодизація кам'яної доби. Найдавніші людські істоти та заселення України. Устрій та демографія мисливських суспільств. Первісні мисливці палеоліту та мезоліту: спосіб життя, економіка, культура. Мисливці на мамонта, бізона та північного оленя прильодовикової Європи. Неолітична революція та найдавніші землероби України. Практичні заняття з археологічними матеріалами.


Київська Русь та її сусіди
Мета курсу полягає в ознайомленні студентів з узагальненими результатами дослідження всього масиву давньоруських старожитностей на всій площі їх поширення і особливо на території сучасної України. Метою курсу є формування розуміння про вирішальний системо-утворюючий внесок давньоруської спадщини у формування в суспільно - політичного, господарського та культурного устрою сучасної України. Особлива увага приділяється висвітленню змісту та конкретних прийомів реалізації сучасних комплексних методик досліджень середньовіччя.


Ключові проблеми первісної історії Європи


Ключові проблеми стародавньої історії України
Поняття етносу, нації. Витоки етнічного поділу людства. Проблема походження індоєвропейців. Класифікація мов. Арійці за Ригведою та Авестою. Індоєвропейські традиції в культурі українців. Версії походження українців. Від склавинів та антів до Київської Русі та козацької України. Київська Русь - українська держава. Проблема давньоруської народності. Етнічні процеси в Київській Русі. Зародження білоруського та російського народів. Культурно-історичні провінції України. Україна серед світових цивілізацій.


Княжий Київ
Мета і завдання курсу полягають в оволодінні студентами знаннями з історії м. Києва, ознайомленні з археологічним та історичними дослідженнями, ознайомленні з можливостями взаємодії археологічних та писемних джерел.


Консервація та реконструкції в археології
Лабораторно-практичний курс знайомить із методами експертного аналізу рухомих і нерухомих пам’яток археології, історії та культури; дає основи необхідних технік і методик з консервації археологічних матеріалів органічного та неорганічного походження. Наукова реставрація; реконструкції за археологічними артефактами: графічні й об’ємні.


Кочовики середньовічної Європи
Євразійський степовий коридор і міграційні хвилі кочовиків сходу. Гуни – тюрко-монгольська орда. Аварське панування в Надчорномор’ї та Подунав’ї. Велика Балканська та Волзька Булгарії. Хозарський каганат. Міграція угрів. Печеніги, тюрки, чорні клобуки. Половці й Русь. Татаро-монгольська навала. Кримські татари. Вплив тюрків на україногенез.


Лабораторія археологічних досліджень
Археологічні дослідження та археологічна наука ХХ початку ХІ ст. Археологія та суміжні науки. Цикл відкритого курсу лекційно- практичних занять у межах співпраці з науковцями України. Досвід археологічних досліджень інших країн світу.


Магістерська робота
Дипломна маґістерська робота є підсумковою кваліфікаційною роботою, яка дає змогу виявити рівень засвоєння студентом теоретичних знань та практичної підготовки, здатність до самостійної роботи зі спеціальності "Археологія" на первинних засадах згідно узагальненого об'єкта діяльності. Мета дипломної маґістерської роботи - розв'язання комплексу наукових і прикладних завдань відповідно до узагальненого об'єкта діяльності маґістра зі спеціальності "Археологія" на основі застосування теоретичних знань і практичних навичок для вирішення конкретних завдань.


Методика антропологічних досліджень
Методи антропологічних досліджень: палеодемографія, краніологія, остеологія, соматологія, одонтологія, дерматогліфіка. Збирання, консервація та реконструкція палеоантропологічних матеріалів – кісткових решток давніх людей. Вимірні та описові ознаки черепа. Реконструкція обличчя за черепом. Папілярні лінії долоні та пальців людини. Описові ознаки будови зубів. Статистичні методи аналізу антропологічних даних.


Методологічний практикум


Методологія наукових досліджень у галузі археології
Передбачає ознайомлення студентів із теорією та методикою археологічних досліджень, з методами польових досліджень: археологічною розвідкою, проведенням розкопок, польовою фіксацією археологічних матеріалів, основами ведення польової документації.


Музейна справа
Ознайомлення із теоретичними та науково-методичними засадами сучасного музеєзнавства та охорони пам'яток, а також отримати узагальнений історичний та сучасний практичний досвід музейної справи та пам'яткоохоронної діяльності.


Найдавніші землероби України
Причини зародження відтворюючого господарства. Криза мисливського господарства. Неолітична революція та три центри неолітизації Близького Сходу. Поширення перших землеробів на Балканах та у Подунав’ї. Балкано-дунайський центр неолітизації та його роль у поширенні землеробства і скотарства в Європі. Основи хронології та періодизації неоліту Європи. Проблема неолітизації території України. Неолітичні культури України та їхнє датування. Історичні долі неолітичного населення України.


Науково-дослідний семінар: етика і методика наукової праці
Розглядається низка важливих питань, пов'язаних із організацією, логікою та методологією наукових досліджень в археології. У процесі вивчення основних етапів археологічного дослідження обговорюватимуться можливі проблемні ситуації. Особливу увагу приділено питанням професійної етики вченого-археолога.


Науково-дослідний семінар: історіографія археологічних досліджень
Розглядається низка важливих проблемних питань, пов'язаних з історією археологічної думки. Простежуються передумови становлення археології як науки, аналізується доробок "перших" археологів. Пропонується огляд основних теоретичних концепцій та теорій з урахуванням традицій скандинавської, французької, німецької та ін. національних шкіл. При цьому розвиток вітчизняної теоретичної археології висвітлюється у щільному зв'язку із здобутками західної науки.


Озброєння доби міді-бронзи й раннього заліза за даними археології
Розглядаються витоки військової справи, зброї, тактики та стратегії доісторичних суспільств в історичній перспективі. Курс охоплює озброєння первісних суспільств від доби неоліту-бронзи і до кіммерійського періоду на теренах України. Викладається методика перетворення археологічних артефактів на історичне джерело.


Основи зооархеології
У вибірковому курсі розглядається низка важливих проблемних питань, пов'язаних із практикою зооархеологічних досліджень.


Охорона пам`яток історії та культури
Курс об"єднує теорію та практику функціонування пам"яток історії, природи та культури. Музеєзнавство та пам"яткознавство щільно пов"язані прикладними та допоміжними історичними галузями знання, грунтуються на вивченні та узагальненні сучасного та історичного досвіду пам"яткоохоронної діяльності, залучення громадскості до історико-культурної спадщини, що має безпосередній вплив на формування самосвідомості суспільства. В руслі системно-комунікаційного підходу до вивчення культурної спадщини характеризують теоретичні та науково-методичні засади сучасного музеєзнавства та пам"яткоохоронної діяльності, відбиті в музеології та пам"яткознавсті як наукових галузях знання. У запропонованому курсі, також викладено узагальнені історичний та сучасний практичний досвід музейної справи та пам"яткоохоронної діяльності.


Передісторія народівЦентральної та Західної Європи
Результати археологічних досліджень виступають головним джерелом при побудові курсу, оскільки, у порівнянні з іншими джерелами, несуть більш конкретну і більш тяглу в часі інформацію. Планується ознайомити слухачів з історією та методологією дослідження первісності, археологічних досліджень, зокрема, дати виклад основних поглядів на перебіг соціокультурних процесів доісторичної (дописемної) епохи, продемонструвати шляхи і можливості взаємодії археологічних та писемних джерел ранньоісторичної доби.


Підводна археологія
Результати підводних археологічних досліджень та розвиток їх методики виступають головним джерелом при побудові курсу. Планується ознайомити слухачів з історією та методологією дослідження підводних археологічних пам`яток, їх особливостей у порівнянні з наземними археологічними об`єктами, сучасними тенденціями у справі їх пошуку, дослідження, консервації та реставрації. Продемонструвати шляхи і можливості взаємодії наземних та підводних археологічних досліджень, перспективи взаємодії з іншими науковими дисциплінами. Висвітлити актуальність та перспективність підводних археологічних досліджень у справі побудови історичних реконструкцій.


Помонгольський час та доба козацтва за даними археології
Курс спрямований на ознайомлення з історіографією, археологічними даними і методикою дослідження пам'яток українського середньовіччя та козацької доби.


Походження українського народу
Виклад основних теорій походження українського етносу, які розглядалися і розглядаються вченими. Актуальність теми україногенезу не лише для розуміння нашої історії, а й для усвідомлення природи і логіки суспільних та політичних процесів, що відбуваються в українському сьогоденні.


Практика профільна


Просторові дослідження та палеоекологічні реконструкції
Розглядаються історія появи, становлення та методичні витоки сучасного розвитку просторово-екологічного напрямку у вітчизняній археологічній науці. Окреслюються методологічні та методичні засади, необхідність використання поняття історико-соціального організму давнини (ІСО), розглядається науковий потенціал та стратегія комплексних історико-археологічних просторово-екологічних досліджень. ІСО середньовіччя на основі проектного підходу.


Ранній залізний вік України та суміжних територій
Роль заліза в історії людства. Номадизм. Культури залізної доби. Періодизація скіфо-сарматської доби Надчорномор'я. Кіммерійці. Грецька колонізація та поява скіфів у Надчорномор'ї. Геродот про Скіфію та похід Дарія на скіфів. Землероби лісостепу. Скіфія: історія, суспільство, економіка, військова справа, матеріальна та духовна культура. Скіфська тріада. Скіфські кургани (пересічні й царські). Пізні скіфи на нижньому Дніпрі та в Криму. Гальштадт і Латен в Європі та в Україні. Сармати: історія, господарство, культура. Сарматська експансія в Подунав'я та Подніпров'я.


Розробка дисертаційного проекту


Середньовічний Київ: комплексне джерелознавство


Середньовічні кочовики Європи


Скіфія за матеріалами розкопок елітних курганів
Історія розкопок царських курганів. Золотий бум 70-х рр. Золото скіфів як історичне джерело. Скіфська еліта за даними археології та письмовими джерелами. Царські кургани: Чортомлик, Солоха, Куль-Оба, Огуз, Мелітопольський, Гайманова та Товста могили. Курганна традиція та устрій елітних курганів Скіфії. Династії скіфських царів за матеріалами розкопок їхніх поховань. Поховання сарматської знаті. Знайомство з шедеврами скіфської торевтики.


Теорія і практика археологічних досліджень
Науково-дослідний семінар знайомить з головними засадами принципів і методів наукової роботи в галузі археології та давньої історії України. Вивчення суто теоретичних питань дозволяє показати взаємодію економічного і соціального чинників у ранній історії людства, абстрагує від відомих штучних теоретичних схем, дає розуміння археологічного матеріалу на сучасному рівні не обтяженому догматичними підходами й схемами. Дозволяє використовувати археологічний матеріал для широких соціально-економічних узагальнень та історичних реконструкцій. На прикладі вивчення соціально-економічного розвитку давніх суспільств слухачі мають оволодіти механізмами вивчення давньої історії України за археологічними джерелами.


Технологія первісного виробництва: знаряддя праці кам`яної доби
У пропонованому курсі подається інформація про хід розвитку первісного виробництва, аналізуються технологічні тонкощі цього процесу в межах кам'яної доби. Розглядаються сучасні методи аналізу кам'яних артефактів, можливості реконструктивної археології. Одне з головних завдань курсу - набуття його слухачами практичних знань, передусім уміння визначати за техніко-типологічними особливостями артефактів їх приналежність до певної археологічної епохи. Студенти дізнаються про технічні здобутки кам'яної доби, оволодіють спеціальними знаннями, необхідними для правильної інтерпретації знарядь праці первісної людини, ознайомляться з технологічними тонкощами їх виготовлення.


© 2012-2019 Національний університет «Києво-Могилянська академія»
вул. Сковороди 2, Київ 04070, Україна