Анотації курсів

Загальна інформація

Викладачі

Публікації

Анотації курсів

Напрями наукових досліджень

Анатомія людини
курс "Анатомія людини" є фундаментом ряду біологічних дисциплін: біології розвитку, фізіології, генетики, еволюційного вчення. Студенти набудуть знань щодо нормальної анатомії людини, будови органів людини та систем органів, топографію органів, іннервацію та кровопостачання. Буде розглянуто будову кістки, як органу, класифікацію кісток та способи поєднання кісток в скелеті людини. Вивчаються основні групи м'язів в тілі людини та їхні функції. В розділі "Спланхнологія" розглянуто органи травної, дихальної, сечовидільної та статевої систем. Значну увагу приділено вивченню будови нервової системи людини.


Анатомія рослин
дисципліна дозволяє студентам детальніше ознайомитися з особливостями будови саме рослинної клітини (поглибити знання, отримані в курсі Цитологія та гістологія). Розглядаються особливості будови та функцій різних типів рослинних тканин, органів рослинного організму. Студенти протягом курсу навчаються виготовляти та розглядати під світловим мікроскопом тимчасові препарати рослинних тканин, визначати різни типи рослинних клітин та тканин під мікроскопом.


Анатомія та еволюція нервової системи людини
Курс спрямований на вивчення анатомічної будови та основ функціонування нервової системи в цілому та її окремих частин. Розглянуто будову головного та спинного мозку, периферійної нервової системи та органів чуття. Приділено увагу локалізації функцій пізнання, руху, соматичної, зорової, слухової чутливості , основних мовних центрів в корі головного мозку. Висвітлено процеси формування нервової системи в онто- та філогенезі.


Антропологія
дисципліну присвячено формуванню загальних уявлень про біологічна історію людини, матеріальну і духовну культури викопних і сучасних людей, про антропометрію та особливості різних рас людини. Головними завданнями курсу є навчити студентів володіти термінами і поняттями, пов'язаними з антропологією


Аспірантський дослідницький семінар


Біоетика та біобезпека новітніх технологій
Курс "Біоетика та біобезпека новітніх технологій" спрямовано на ознайомлення студентів з базовим підґрунтям та опанування основними поняттями сучасної біоетики, нормативними документами щодо захисту прав людини та тварин векспериментальних дослідженнях, формування загальнонавчальної та спеціальної компетенції під час формулювання та вирішення біоетичних проблем у різних галузях біології. Курс охоплює історичний розвиток, предметне поле та соціально-правові проблеми біоетики. Біоетика розкривається як міждисциплінарна галузь знань, спрямована на виявлення, вивчення та осмислення проблем біомедичної практики та біологічних досліджень з моральної, філософської та соціально-правової точки зору. Особливістю курсу ознайомлення з основними проблемами біозахисту та біобезпеки, зумовленими сучасними досягненнями світової експериментальної науки, формування розуміння рівнів біологічної безпеки стосовно найбільш загрозливих з точки зору біозахисту і біобезпеки напрямів біологічних досліджень. Курс розраховано на студентів, які вже опанували базовими біологічними дисциплінами.


Біоінформатика / Bioinformatics (англ.мовою)
The course is aimed for students of bachelor degree program in biology to investigate a power of computer technologies for the analysis of biological data by exploring modern bioinformatics resources (on-line sequence databases, tools and algorithms). From this course, students will learn how to deal with many questions in modern biology, which could not be solved without computational approaches. The course covers such topics as sequence DNA and protein alignment (pairwise and multiple), phylogenetics, analysis of data from gene expression, selection analysis and metagenomics. It focuses on practical tasks with biological sequences using appropriate bioinformatics on-line and off-line tools: BLAST, MAFFT, DIALIGN, MEGA, Datamonkey, Mockler-jbrowse, etc.


Біологічні основи інфекційних процесів
У курсі розглядаються сучасні досягнення у вивченні патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів, особливості їхньої ідентифікації, наведено характеристику біологічних основ патологій, які викликають згадані мікроорганізми. Викладено основи вчення про інфекційний та епідемічний процеси, форми та види інфекційних процесів, особливості формування імунної відповіді. Наведено короткий огляд антимікробних препаратів та особливостей їхнього застосування у клінічній практиці, підходи до мікробіологічної та імунологічної діагностики збудників найпоширеніших інфекційних захворювань. Значне місце відводиться розгляду молекулярно-біологічних і генетично-популяційних основ патогенності мікроорганізмів.


Біологічні основи поведінки людини
Біологічні основи поведінки людини це дисципліна, що лежить на межі фізіології, генетики, біології розвитку, психології та еволюційного вчення. В процесі опрацювання матеріалу студенти усвідомлюють першопричини різниці в протіканні психічних процесів у різних осіб. Значну увагу приділено генетичній складовій формування рис особистості та впливу обставин життя на прояв певних ознак. Розглянуто статеві відмінності в поведінкових реакціях людини та причини їх виникнення, пренатальний вплив на поведінку, механізми формування залежностей від психоактивних речовин. За вибором студентів коло питань, висвітлених в даному курсі може бути розширене за рахунок тем творчих робіт.


Біологія індивідуального розвитку
Біологія розвитку є сучасною дисципліною, що стрімко розвивається. В курсі розглядаються процеси передзародкового, зародкового та післязародкового розвитку організму, детермінації та диференціювання клітин, гісто- та органогенезу та механізми їх регуляції. Розглядаються методи допоміжних репродуктивних технологій та виклики, зумовлені широким використанням цих методів. Приділено увагу зовнішнім чинникам, що впливають на процеси онтогенезу, в тому числі, тератогенним факторам. Розглянуто процеси регенерації тканин та органів та перспективи застосування напрацьованих технологій в медицині. Вивчаються процеси старіння та антистаріння


Біологія систем
Курс включає визначення поняття біології систем як погляд на клітину як цілісну систему. Біологія систем як міждисциплінарна галузь науки викладається в формі семінарських занять, застосовує вісь обсяг знань, які набули студенти при опанування нормативних курсів НП "Біологія" та спрямована на активне, творче засвоєння предмету курсу. Специфічні експериментальні техніки будуть обмежені комп'ютерними програмами та алгоритмами, які студенти будуть опановувати та використовувати для використання своїх теоретичних знань з різних галузей біології для рішення поставлених перед ними завдань.


Біоорганічна хімія
Теоретичні основи біоорганічної хімії - класифікація, номенклатура, будова та типи реакцій біоорганічних сполук. Будова та хімічні властивості (реакційна здатність) основних класів біоорганічних сполук - карбонільних, гідроксилвмісних, гетеро-функціональних та гетероциклічних сполук. Будова та хімічні властивості основних класів біоорганічних сполук: альдегідів, кетонів, карбонових кислот, спиртів, вуглеводів, ліпідів, амінокислот, нуклеотидів, нуклеїнових кислот та їх похідних. Роль біоорганічних сполук у структурно-функціональній організації та метаболізмі живих організмів.


Біосенсорні технології
Курс "Біосенсорні технології" знайомить студентів з сучасною міждисциплінарною галуззю науки, а саме біосенсорикою, яка виникла на межі біології, хімії, фізики та математики. В курсі детально розглядаються передумови виникнення біосенсорики та основні етапі її розвитку, принципи розробки та створення біосенсорів, що складаються з біоселективних елементів (біологічних макромолекул - ензимів, антитіл, рецепторів, нуклеїнових кислот, а також клітин мікроорганізмів, тканин, тощо) та фізичних перетворювачів біологічного сигналу, який виникає при розпізнаванні відповідних аналітів біологічними чутливими елементами. В курсі розглядаються фундаментальні принципи роботи сучасних фізичних перетворювачів біологічного сигналу в електричний, принципи та фізико-хімічні основи іммобілізації біологічних макромолекул на поверхні фізичних перетворювачів, фундаментальні принципи роботи біосенсорів, створених на основі каталітичних та афінних чутливих елементів, а також штучних аналогів біологічних рецепторів - полімерів-біоміметиків. Крім того, значну увагу приділено сучасним напрямкам розвитку біосенсорики, а саме, застосуванню наноматеріалів при розробці біоселективних елементів таких пристроїв, а також використанню сучасних цифрових технологій у створенні біосенсорів.


Біотехнологія рослин


Біотехнологія тваринних геномів


Біофізика


Біохімічні основи розвитку патологічних процесів


Біохімія
Біологічна хімія, або біохімія - фундаментальна наукова та навчальна дисципліна, що вивчає хімічний (молекулярний) склад живих організмів; хімічні перетворення біомолекул (обмін речовин - метаболізм); вивільнення, запасання та використання енергії клітинами; механізми збереження, передачі та реалізації генетичної інформації, тобто процесів молекулярної організації і функціонування живих систем.


Біохімія білків
Курс "Біохімія білків" охоплює основні питання сучасної біохімії, передбачені програмами підготовки студентів біологічних спеціальностей вищих навчальних закладів. Розглядаються роль специфічних взаємодій біологічних молекул в забезпеченні перебігу фізіологічних та патофізіологічних процесів, причини та наслідки порушення цих взаємодій, рівно як і наслідки нефункціонального комплексоутворення.


Біохімія людини
Дисципліна біохімія людини передбачає вивчення метаболічних перетворень в організмі людини та їх можливі патології, структура і функції білків організму людини, метаболізм білків і амінокислот організму людини, порушення білкового і азотистого обміну, вуглеводи організму людини, метаболізм вуглеводів організму людини, порушення метаболізму вуглеводів, ліпіди організму людини, метаболізм ліпідів організму людини, порушення ліпідного обміну, проміжний обмін, біоенергетика, порушення проміжного метаболізму. Мета курсу - надати студентам можливість отримати внесок до розвитку наступних компетентностей: здатність до абстрактного мислення, аналізу і синтезу, здатність використовувати фахові знання для організації здорового способу не лише власного життя, а і життя людей, що знаходяться в межах доступності щодо роз'яснення передумов фізичного здоров'я, здатність демонструвати базові теоретичні знання в галузі біологічних наук та на межі предметних галузей, здатність досліджувати різні рівні організації живого, біологічні явища і процеси, здатність демонструвати знання механізмів підтримання гомеостазу біологічних систем.


Ботаніка
дисципліна дає внесок у розвиток загальних (1) та спеціальних (2) компетентностей, задекларованих як програмні компетентності освітньої програми "Біологія та біотехнологія": (1) базові загальні знання та їхнє застосування на практиці; здатність до аналізу та синтезу, здатність до самоорганізації та постійного навчання протягом життя; (2) володіння професійними знаннями у галузі біології, базовими знаннями у галузі природничих наук; здатність використовувати принципи біоетики у професійній та соціальній діяльності, готовність застосовувати правові норми у дослідницькій роботі, в області охорони природи та природокористування; здатність та готовність вести дискусію з соціально-значущих питань біології. Програмним результатом є опанування студентами базових знань, основних понять і теоретичних засад з ботаніки, засвоєння студентами особливостей будови та розмноження, принципів класифікації, значення в природних екосистемах та житті людини рослин та грибів. Цей базовий рівень знань та розумінь є необхідним та достатнім для роботи у традиційних сферах застосування компетентностей, набутих під час опанування освітньої програми "Біологія та біотехнологія".


Взаємодії геномів
дисципліна викладається для переведення знань студентів з різних біологічних дисциплін про взаємодіє організмів на молекулярний рівень. Цей рівень взаємодії полягає у встановленому не так давно факті перенесення у везикулах, що виділяються клітинами, міРНК від одного організму (продуцент міРНК) до іншого (резидент), яке може відбуватися в напрямках: прокаріот-прокаріот, прокаріот-евкаріот, евкаріот-прокаріот. міРНК як активні гравці на полі регуляції експресії генів набувають статус головної (на сьогодні) молекули, яка є матеріальним носієм впливу одного організму (донор міРНК) на інший організм (резидентний) через свою участь у регулюванні експресії генів резидентного організму. Дисципліна присвячена новому і надзвичайно актуальному питанню сучасної генетики і може бути ефективно опанованою лише за наявністю у студента повної орієнтації у молекулярних механізмах експресії генів


Вірусологія
: Розвиток вчення про вiруси. Мiсце вiрусiв в живiй природi. Загальнi методи вивчення вiрусiв. Морфологiя, морфогенез та бiофiзичнi властивостi вiрусiв. Хiмiчний склад та бiохiмiчна будова вiрусiв. Принципи класифікації та номенклатури вірусів. Особливостi репродукцii вiрусiв. Неканонiчнi вiруси - вiроiди та прiони. Патогенез вiрусних iнфекцiй та противiрусний iмунитет. Трансформацiя i онкогенез. Екологiя вiрусiв та епiдемiологiя вiрусних iнфекцiй.


Вступ до загальної біології
В курсі загальної біології в систематичній формі представлено основні відомості про загальні питання біології: особливості організації живої матерії, обміну речовин, генетичний код, спадковість та мінливість, регуляторні механізми, процеси розмноження, ембріогенезу, еволюції, екологічні взаємовідносини.


Вступ до спеціальності
В навчальній дисципліні розглядаються особливості хімічного складу і структурно-функціональної організації живого, генетична інформація, її збереження та реалізація в процесі самооновлення. Саморегуляція в біологічних системах. Обмін речовин, процеси анаболізму і катаболізму. Самовідтворення біологічних систем, онтогенез клітини та багатоклітинного організму. Походження й еволюція життя. Мета курсу - надати студентам можливість отримати внесок до розвитку наступних компетентностей: здатність до абстрактного мислення, аналізу і синтезу, здатність застосовувати знання та вміння з математики, фізики, хімії та інших суміжних наук для вирішення конкретних біологічних завдань, здатність демонструвати базові теоретичні знання в галузі біологічних наук та на межі предметних галузей, здатність досліджувати різні рівні організації живого, біологічні явища і процеси, здатність до аналізу будови, функцій, процесів життєдіяльності, онто- та філогенезу живих організмів, здатність до аналізу механізмів збереження, реалізації та передачі генетичної інформації в організмів, здатність демонструвати знання механізмів підтримання гомеостазу біологічних систем.


Генетика


Генетика вищих рослин
дисципліна викладається для поглиблення знань студентів у галузі генетики на рослинних моделях, які в історії розвитку сучасної генетики слугували об'єктами нових відкрить та відіграли вирішальну роль у зміні головної парадигми генетики про сталість на та напрямку потоку генетичної інформації, а також про мутації як першоджерело генетичної мінливості. Дисципліна складається з чотирьох тем і лише перша з них стосується виключно рослин. Всі інші використовують рослинні моделі для того, щоб сфокусуватися на таких напрямках, питаннях, механізмах, які є актуальними для реалізації генетичної інформації організмів взагалі, і їхнє розкриття націлене на актуалізацію знань, які студенти здобули на бакалаврській програмі при опануванні навчальних курсів з генетики.


Генетика людини
дисципліна викладається для поглиблення знань студентів у галузі генетики на людині - об'єкті, найбільш складним для генетичних досліджень через неможливість утворення та розрішення модельних експериментів. Дисципліна викладається чотирьма темами. Перша - структура геному людини з акцентуванням ролі некодуючої частини геному. Друга - генетика онтогенетичного розвитку з виділенням тих молекулярно-генетичних процесів, нормальний перебіг яких є принципово важливим для нормального перебігу розвитку ембріона та плоду. Розглядається епігенетична компонента розвитку. Третя - класифікація захворювань та уроджених вад розвитку людини щодо відомих на сьогодні генетичних та епігенетичних чинників, які їх викликають. Молекулярно-генетична деталізація розвитку станів відхилення від норми. Четверта - популяційна генетика людини з основами генетичного аналізу геному людини сучасними методами та епідеміологією деяких поліморфізмів в людських популяціях. Обсяг навчальної дисципліна 6 кредитів ЄКТС.


Генетика мікроорганізмів
Курс "Генетика мікроорганізмів" охоплює історичний розвиток генетики мікроорганізмів, а також сучасні досягнення у вивченні питань будови, організації та стратегії функціонування геному різних груп мікроорганізмів: вірусів, бактерій, грибів і найпростіших. У курсі розглядаються сучасні уявлення стосовно особливостей структурної організації геному про- та еукаріотичних мікроорганізмів, його реплікації та експресії, збереження, захисту та передачі спадкової інформації у різних груп мікроорганізмів, шляхів обміну генетичною інформацією, їхнє значення в еволюції і практичному застосуванні у низці біотехнологічних процесів.


Генетика онтогенезу
дисципліна орієнтована на поглиблення знань і навичок, отриманих при опануванні генетики, у напрямку вивчення реалізації генетичної інформації як процесу, який лежить в основі онтогенетичного розвитку будь-якого багатоклітинного евкаріотного організму. Картина розвитку онтогенетичних подій подається на двох моделях: дрозофіла та миша. Вмістом дисципліни є демонстрація та аналіз інформації, яка пов'язує картини морфогенезу починаючи з утворення зиготи до стадії дорослого організму з експресією генів. Перевага надається генам, що контролюють транскрипційні фактори та сигнальні молекули як головні елементи регуляторних ланцюгів морфогенетичних подій. Детально розглядається участь НОХ-генів у специфікації дії транскрипційних факторів у залежності від часової та позиційної інформації.


Геноміка
дисципліна викладається для опанування студентами сучасних знань щодо геномів еукаріотів та прокаріотів. Включає характеристику структурних елементів геномів - унікальні та повторювані компоненти геномів, їхнє призначення та функціональне навантаження. Мобільні генетичні елементи та розмір геному. Методи аналізу геномів, секвенування геномів, генетичні та фізичні карти. Молекулярно-генетичні маркери, їхня класифікація та використання. Експресія генетичного матеріалу. Методи порівняння експресії: якісні і кількісні. Зв'язок між структурою і функцією генетичного матеріалу. Протеоміка, її зміст та завдання. Методи протеоміки. Зв'язок протеоміки з транскриптомом та метаболомом. Філогенетичні дослідження у геноміці та еволюція геномів. Методи порівняння генетичних текстів та мінливість геномів. Еволюція послідовностей нуклеотидів, еволюційні дерева.


Екологія мікроорганізмів з основами мікробіології


Екологія тварин з основами зоології
Система тваринного світу. Безхребетні – план будови та рівні організації, життєві цикли, біологічні особливості, місце в екосистемах. Сучасний стан зоологічної науки.У також курсі розглядаються ознаки, притаманні всім хордовим тваринам, поділ на основні таксономічні одиниці, анатомо-мор- фологічні ознаки усіх класів, особливості їх походження і філогенетичні зв'язки. Екологія тварин.


Зоологія безхребетних
Система тваринного світу. Сучасний стан зоологічної науки та її місце серед біологічних дисциплін і значення серед фундаментальних та прикладних біологічних наук. Безхребетні - план будови та рівні організації, життєві цикли розвитку, біологічні особливості, місце в екосистемах, розповсюдження, походження і філогенетичні зв'язки головних таксономічних одиниць, закономірності індивідуального та історичного розвитку. Систематика безхребетних тварин. Специфіка проявів загально-біологічних законів на прикладі безхребетних тварин, порівняльні анатомо-морфологічні особливості систем органів і головні риси їх еволюції, роль у біосфері, житті та господарській діяльності людини.


Зоологія хордових
У курсі розглядаються ознаки, притаманні всім хордовим тваринам, поділ на основні таксономічні одиниці, анатомо-морфологічні ознаки усіх класів, особливості їх походження і філогенетичні зв'язки.


Імунологія
Курс спрямовано на опанування студентами основних понять і теоретичних засад окремих розділів загальної та клінічної імунології, а також ознайомлення з використанням імунологічних методів у наукових дослідженнях та медицині. У курсі висвітлено сучасні досягнення у вивченні клітинних та молекулярних механізмів роботи імунної системи людини на рівні природної та адаптивної імунної відповіді, викладено основи вчення про імунітет та запалення, поняття імунологічної толерантності та гіперчутливості. Наведено характристику захворювань, пов'язаних з порушенням роботи імунної системи, зокрема імунодефіцитних станів.


Кваліфікаційна робота (написання та захист кваліфікаційної роботи)


Кваліфікаційний екзамен


Клітинна біологія
Курс "Клітинна біологія" включає вивчення сучасних принципів культивування клітин та тканин ссавців. У курсі розглядаються основні типи клітинних культур, особливості їх одержання та використання у проведенні біологічних досліджень; критерії вибору лабораторного обладнання, лабораторного посуду та реагентів, які необхідні для роботи з клітинними культурами; техніка безпеки роботи у культуральній лабораторії; прийоми асептичної техніки; основні принципи субкультивування, кріоконсервації та відновлення (розморожування) клітинних культур та методики оцінки їх життєздатності; сучасні технології та техніки культивування клітин у тривимірних умовах; питання хімічної та біологічної контамінації клітинних культур та способи її контролю.


Курсова робота
Завдання курсової роботи – прищепити студентам навички самостійної праці (робити огляд наукової літератури, аналізувати різні підходи, формулювати власні висновки).


Магістерська робота (написання та захист магістерської роботи)
Підсумок опанування змісту дисциплін навчального плану. Студент мусить проявити здатність до наукового пошуку, аналізу наукової літератури, постановки і вирішення теоретичних питань.


Методологія наукових досліджень
Курс "Методологія наукових досліджень" спрямовано на опанування студентами основних понять і теоретичних засад, сучасних методичних прийомів та методологічних підходів, що застосовуються у науково-дослідницькій діяльності науковців для вирішення практичних завдань та фундаментальних проблем сучасної біології. Курс висвітлює методологічні і теоретичні підходи наукового дослідження, що використовуються у світовій експериментальній практиці біологічного спрямування, а також питання організації та проведення наукового дослідження та його інформаційного забезпечення. Розглядаються особливості творчої праці у дослідницькій діяльності, етичні норми та цінності науки. Значне місце відводиться висвітленню такого питання, як методика написання наукових робіт. Курс розраховано на студентів, які вже ознайомилися з базовими біологічними дисциплінами


Механізми аутоімунних процесів
Курс "Механізми аутоімунних процесів" охоплює історичний та сучасний стан розуміння аутоімунних процесів в організмі, основних факторів, чинників та механізмів розвитку аутоімунних захворювань. У курсі розглядаються питання будови та функцій природніх антитіл, головного комплексу гістосумісності та антигенів гістосумісності, органів імунної системи; сучасні уявлення про механізми формування імунної толерантності та толерантності "до свого"; механізми патогенезу аутоімунних захворювань (системний червоний вовчак, розсіяний склероз, ревматоідний артрит, атеросклероз, псоріаз, склеродермія, аутоімунний гепатит, аутоімунна гемолітична анемія, мікседема, синдром Гудпасчера, виразковий коліт, ДКМП, синдром Шегрена, тиреоідит Хашимото, міастенія гравіс, інсулінзалежний діабет І типу, ціалекія, хвороба Грейвса); вивчаються аутоімунні процеси при вагітності; аутоімунні процеси при канцерогенезі.


Механізми клітинного сигналювання
Курс "Механізми клітинного сигналювання" є необхідною складовою частиною вивчення особливостей регуляції функціонування організмів на клітинному та молекулярному рівні. В курсі подаються відомості щодо загальних принципів механізмів клітинного сприйняття та реакції на сигнали, що виникають поза межами клітини, сучасних уявлень про структурно-функціональну організацію основних класів сигнальних систем, таких як іонні канали, сигнальні системи з вторинними посередниками, тирозин- та протеїнкіназні системи без вторинних посередників, сигнальні системи ліпофільних сигнальних молекул, та механізми їх функціонування, а також розглядаються питання комплексної взаємодії сигнальних систем як важливої складової регуляції всіх процесів життєдіяльності


Механізми онкогенезу
Курс "Механізми онкогенезу" спрямовано на опанування студентами основних понять і теоретичних засад сучасної молекулярної та клітинної онкології, створення у них цілісної картини процесу злоякісного переродження клітини та еволюції пухлини як біологічної системи, а також ознайомлення з традиційними та новітніми підходами до діагностики та терапії онкологічних захворювань. У курсі висвітлено сучасні досягнення у вивченні клітинних та молекулярних механізмів канцерогенезу, окреслено основні теорії канцерогенезу, описано типи та характер змін, притаманних різним пухлинам на генетичному, епігенетичному рівні, порушення внутрішньоклітинного сигналювання, клітинного циклу, зміни у міжклітинних комунікаціях. Висвітлено взаємодію пухлини з організмом, зокрема з імунною системою, в тому числі способи уникнення пухлиною імунної відповіді. До того ж студенти ознайомляться з поняттям про онкомаркери, різні свери їх використання від діагностики до визначення типу нееобхідної персоніфікованої терапії. Отримають знання про лікування онкологічних захворювань, зокрема про різні види хіміотерапії, таргетну терапію та імунотерапію злоякісних пухлин.


Мікробіологія
Курс охоплює основні питання сучасної мікробіології, передбачені програмами підготовки студентів біологічних спеціальностей вищих навчальних закладів. Розглядається місце мікроорганізмів у системі живих істот, сучасні досягнення у вивченні морфології, цитології, фізіології, біохімії, генетики та екології мікроорганізмів. Представлено новітні принципи систематики, класифікації та ідентифікації мікроорганізмів, висвітлюються найважливіші властивості мікроорганізмів, формується уявлення щодо основних фізіологічних груп мікроорганізмів та їхнього значення у біогеохімічних процесах, біотехнологічних процесах, господарській діяльності людини та медицині.


Молекулярна біологія
дисципліну присвячено опануванню інформації стосовно хімічної будови генів, вивчення молекулярних механізмів, що лежать в основі формування структури та експресії генетичного апарату живих систем. Буде розглянуто хімічну структуру геномів, різноманітність структури геномів вірусів, прокаріотів та евкаріотів. Відомості щодо реплікації геномів різної будови, ферментативне забезпечення реплікації. Буде дано аналіз молекулярної різноманітності перебігу процесу рекомбінації, мутаційного процесу та репарації як єдиної системи формування геномної сталості та мінливості у живих системах. Буде сформульовано сучасне уявлення про центральну догму молекулярної біології, етапи та механізми генної експресії. Описано основні класи РНК, їхня роль та різноманітність будови, виконувані у клітині функції Генна регуляції через транскрипційні фактори. Охарактеризовано основні етапи біосинтезу білка, його регуляція у прокаріотів та еукаріотів. Описано основні геномні компоненти, що забезпечують мінливість геномів, оцінено їхнє різноманіття у різних організмів. На практичних заняттях з курсу "молекулярна біологія" буде опановано виділення білків та ДНК з біологічного матеріалу. Опановано основні навички електрофоретичного розділення біологіних макромолекул. Опановано ПЛР.


Молекулярна фізіологія
курс дозволяє студентам поглибити знання молекулярних основи фізіологічних процесів. Розглядаються сучасні уявлення про будову плазматичної мембрани еукаріотичної клітини та мембранних органел, механізми спрямовування та транспорту білків з цитозолю до різних мембранних органел клітини. При вивченні дисципліни студенти можуть поглибити свої знання та розуміння щодо молекулярних механізмів дії фітогормонів та гормонів, шляхів забезпечення пристосування організмів (на прикладі рослин) до зміни умов навколишнього середовища (дії стресових чинників довкілля), механізмів регуляції клітинного циклу.


Молекулярні основи біотехнології


Молекулярні основи еволюції
дисципліна дозволяє студентам отримати краще розуміння молекулярних основ еволюційних процесів. В курсі розглядаються поняття еволюції добіологічної та біологічної, можливі шляхи еволюції біологічних молекул та перших клітин. Студенти можуть ознайомитися з гіпотезою "світ РНК", поглибити знання щодо даних на користь ендосимбіотичної теорії походження мітохондрій та хлоропластів, розглянути сучасні погляди щодо можливих шляхів еволюції еукаріотичних хромосом. Розглядається роль мобільних генетичних елементів у еволюції геномів, основні положення нейтральної та майже нейтральної теорії еволюції. Студенти навчаються знаходити та аналізувати сучасні наукові джерела щодо молекулярних основ еволюції різних груп організмів та біологічних процесів.


Молекулярні основи патогенезу
викладання цієї дисципліни акцентується на закріпленні у студентів-біологів ясного переконання про значення сучасних фундаментальних знань у біології, перш за все найбільш сучасних її напрямків, для повного і конструктивного розуміння на молекулярно-клітинному и генетичному рівні тих процесів у багатоклітинному організмі, в тому числі людини, які розглядаються як патогенез. Під час опанування дисципліни, яке організовано як семінарський курс, студенти під час своєї власної активної роботи з найбільш сучасною світовою літературою та обговоренні актуальних питань один з одним та викладачем дисципліни переконаються, що запобігання процесам патогенезу, їхнє сповільнення і, за можливістю, корегування патологічних станів для полегшення їхнього протікання та відтермінування логічного завершення, не може відбуватися інакше, як на основі точного розуміння тих молекулярних процесів, наслідком яких є патогенез, з окремим виділення генетичної компоненти у всіх таких процесах. Студенти мають здобути переконання, що прикладні аспекти біології та медицини базуються виключно на фундаментальних відкриттях у біології, не можуть їх замінити чи відмінити їхню необхідність.


Науковий семінар "Сучасні проблеми молекулярної біології"
Дисципліна включає знайомство студентів з методами виділення нуклеїнових кислот, поділом ДНК і РНК і їх фрагментів, оптичними та гідродинамічними методами їх вивчення. Розглядаються питання взаємодії нуклеїнових кислот з водою, іонами металів, білками. Спеціальний розділ курсу присвячений структурою і функціями плазмидной мітохондріальної і хлоропластної ДНК.Студенти знайомляться з методами секвенування і варіантами використання полімеразної ланцюгової реакції для вивчення ДНК.


Нейрофізіологія
Короткий історичний розвиток нейрофізіології. Структура і функції нервової системи в еволюційному контексті. Сучасні досягнення у вивченні функцій нейронів та структурно-функціональної організації центральної нервової системи. Новітні дані щодо структури мембрани нервових клітин, електричних явищ, що виникають на мембрані нервових клітин. Особливості фізіологічних та патофізіологічних процесів у спинному мозку. Провідні шляхи спинного мозку. Характеристика фізіологічних та патофізіологічних процесів у відділах головного мозку. Ноцицепція та біль. Зорова, слухова, нюхова, смакова модальності. Вищі психічні функцій людини та вікові зміни нервової системи.


Основи біології та генетики людини
В курсі в систематичній формі представлено загальнобіологічні узагальнення про особливості будови і функціонування організму людини, спадковість та мінливість, регуляторні механізми, процеси розмноження, ембріогенезу, еволюції.


Популяційна генетика
дисципліну присвячено адаптації знань, отриманих в результаті опанування дисципліни "Генетика", до вивчення генетичної структури популяцій біологічних видів у відсутності можливості постановки модельних експериментів зі схрещування певних генотипів. Буде розглянуто показники генетичної статики популяції: параметри оцінки внутрішньо популяційної мінливості, параметри генетичної структури панміктичної популяції. Буде показано, як досягається рівновага у генетичній структурі популяції за умов відхилення від ідеальної популяції. Буде розглянуто фактори динаміки генетичної структури популяції - потік генів, дрейф генів, природний добір, мутаційний процес, та показано, як здійснюється вимір їхнього впливу на генетичну структуру популяції. Розкривається значення популяційної генетики для генетичного аналізу людини.


Практика дипломна (реалізація практичної частини кваліфікаційної роботи)


Практика дипломна (реалізація практичної частини магістерської роботи)


Практика дослідницька
Студенти набувають професійних навичок, опановують сучасні дослідницькі методики, закріплюють і поглиблюють теоретичні й практичні знання з експериментальної біології.


Практика навчальна польова з зоології безхребетних
Програма навчальної польової практики з зоології безхребетних передбачає проведення занять безпосередньо у польових умовах у Чернігівської та Київської області,які складаються із теоретичної частини (розповідає викладач) та практичної (студенти збирають вказаних викладачем представників фауни безхребетних для колекції).


Практика навчальна польова з зоології хордових та ботаніки вищих рослин
Програма навчальної польової практики з ботаніки та зоології хребетних передбачає проведення занять безпосередньо у польових умовах у Кременецькому ботанічному саду (м. Кременець), околицях м. Кременець, заповіднику "Медобори" та у Краєзнавчому музеї м. Кременець, які складаються із теоретичної частини (розповідає викладач) та практичної (студенти збирають вказаних викладачем представників флори для гербарію, визначають представників фауни хребетних).


Промислова біотехнологія


Радіобіологія
Розглянуто типи та джерела природних та штучних іонізуючого випромінювання (ІВ). Визначено експозиційні, поглинуті, еквівалентні та ефективні дози ІВ; поняття про потужність ІВ. Розглянуто основні механізми взаємодії з речовино електромагнітного та корпускулярного та параметри радіобіологічних реакцій. Особливу увагу приділено розгляду стохастичних та детермінованих види радіобіологічних реакцій. Перераховано основні фактори, що визначають радіостійкість біологічних систем різного ступеня організованості. Розглянуто механізми радіобіологічних реакції біосистем різного рівня інтеграції. Та способи модифікації радіобіологічних ефектів. В радіоекологічному блоці висвітлено закономірності міграції радіонуклідів в природних та штучних середовищах. Розглянуто особливості формування ефектів у опромінених екосистем різного рівня інтеграції (популяцій, угрупувань тощо). Дію неіонізуючих електромагнітних випромінювань розглянуто на прикладі дії УФ-випромінювання, випромінювання інфрачервоного та радіодіапазонів. Розглянуто радіогенний канцерогенний ризик, принципи нормування іонізуючих випромінювань та основи радіаційної гігієни. Викладені питання щодо основних радіологічних та радіоекологічних (включно з психічними та соціальними) наслідки аварії на ЧАЕС.


Рекогнітивні алгоритми дослідження міжмолекулярних взаємодій біологічно активних стуктур: визначення, застосування та моделювання


Статистичні методи в біології
дисципліну присвячено практичному ознайомленню студентів з тими напрямками статистики, які використовуються для обробки масивів даних, отриманих за участю біологічних об'єктів. Дисципліну націлено на формування у студентів переконання у важливості статистичної обробки результатів роботи з біологічними об'єктами для формулювання правильних висновків. Головним вмінням, яке має бути сформовано в результаті опанування дисципліни, - обирати адекватний метод статистичної обробки даних у залежності від їхньої специфіки стосовно природи ознаки, що оцінюється, та характеру розподілу її варіант в досліджуваній групі.


Структурна біологія
Некроз, апоптоз і запрограмована смерть від старості як три види смерті соматичних клітин. Тотіпотентність і плюріпотентність. Ліміт Хейфлика. Зміна морфогенетичного статусу через поділ клітин. Зв’язок між поділом, диференціюванням та запрограмованою смертю. Молекулярні механізми забезпечення цих процесів.


Сучасні методи оптичної мікроскопії
дисципліна викладається для опанування студентами сучасних знань, необхідних для свідомого та професійного використання приладів оптичної мікроскопії. Вивчаються основи геометричної оптики, променевої оптики, їхнє застосування для світлового мікроскопіювання. Розглядаються оптичні матеріали для мікроскопіювання. Вивчаються джерела світла та теорія мікроскопа, будова біологічного мікроскопа. Студенти будуть ознайомлені з амплітудною мікроскопією, контрастуванням у мікроскопії, використанням флюоресценції у мікроскопіюванні. Розглядаються особливості побудови флюоресцентного мікроскопа та барвники, що використовуються у мікроскопіюванні. Даються поняття про конфокальну та мультифотонну мікроскопію, їхні принципи та використання. Студенти отримують основи знань щодо фіксації біологічного матеріалу та виготовлення мікроскопічних препаратів.


Теорія еволюції


Фармакобіотехнологія
Дисципліну присвячено набуттю сучасних знань у галузі фармакобіотехнології, зокрема щодо історії розвитку, сучасного стану та основних напрямків фармацевтичної біотехнології. Буде розглянуто етапи розробки і впровадження ліків, місце в цьому процесі біотехнології; етапи біосинтезу білка та посттрансляційні зміни білків як мішені для розробки нових ліків, їх значення в розробці та використанні біофармацевтиків. Студенти матимуть змогу ознайомитись з загальною характеристикою біотехнологічних систем продукції біофармацевтиків, конкретними системами продукції (бактеріальні та грибні системи, рослинні, тваринні та безклітинні системи продукції терапевтично значимих сполук). Буде розглянуто біотехнологічні методи впливу на здоров'я людини, не пов'язані з продукцією біофармацевтиків.


Фармакогенетика
Предметом вивчення навчальної дисципліни "Фармакогенетика" є генетично детермінована мінливість, яка проявляється виключно як ефект впливу лікарських препаратів. Розглядаються загальні відомості про фармакокінетику та фармакодинаміку ліків, причини індивідуальної чутливості до препаратів, генетичні варіанти систем транспорту та метаболізму лікарських препаратів та їх фармакогенетична роль, фармакологічні аспекти генетичних варіантів молекул мішеней лікарських препаратів. Обговорюються проблеми призначення індивідуальних схем лікарської терапії в залежності від генотипу хворого.


Фізіологія людини та тварин
навчальна дисципліна "Фізіологія людини і тварин" складається з трьох частин: "Загальна фізіологія", "Регуляція фізіологічних функцій" та "Спеціальна фізіологія". У першій частині вивчаються загальні закономірності функціонування клітин, тканин, органів, систем і організмів, подразливість і збудливість, електричні процеси у збудливих тканинах. Друга частина присвячена вивченню принципів регуляції фізіологічних систем. У третій частині розглядаються особливості функціонування окремих систем організмів людини і тварин у різних умовах.


Фізіологія та біохімія рослин
В навчальній дисципліні послідовно розглядаються молекулярні механізми основних фізіологічних функцій зеленої рослини - процесів енергообміну, асиміляції речовин, росту, розвитку, розмноження, виділення речовин, стійкості до несприятливих умов довкілля, хімічний та молекулярний склад, структуру і функції рослинної клітини а також їхнє становлення в процесі еволюції й індивідуального розвитку. Мета курсу - надати студентам можливість отримати додатковий внесок до розвитку наступних компетентностей: здатність до абстрактного мислення, аналізу і синтезу, здатність застосовувати знання та вміння з математики, фізики, хімії та інших суміжних наук для вирішення конкретних біологічних завдань, здатність демонструвати базові теоретичні знання в галузі біологічних наук та на межі предметних галузей, здатність досліджувати різні рівні організації живого, біологічні явища і процеси, здатність до аналізу будови, функцій, процесів життєдіяльності, онто- та філогенезу живих організмів, здатність демонструвати знання механізмів підтримання гомеостазу біологічних систем.


Філософія (філософські проблеми біології)
В курсі розглядаються методологічні особливості природничонаукового пізнання, філософські ракурси біологічного пізнання, еволюційна парадигма в біології, біосфера та ноосфера як предметне поле біологічних досліджень, глобальні проблеми сучасного людства екологічно-біосферного характеру.


Фітоімунологія
Фітоімунологів - один з базових розділів сучасної фізіології рослин та загальної і еволюційної імунології. Курс включає п'ять основних тем, в яких вивчаються основні механізми конститутивної та індукованої стійкості рослин до патогенів; етапи формування імунної реакції у рослин; фактори локальної та системної, первинної і вторинної імунної відповіді рослин; класифікація імуномодуляторів патогенів; основні групи образрозпізнаючих рецепторів природного імунітету рослин (PRR); системи сигнальної трансдукції рослин та взаємодію імунної та гормональної системи рослин; формулюються методичні основи застосування результатів дослідження молекулярних механізмів взаємодії рослин з їх паразитами в фітобіотехнологіях.


Цитологія та гістологія
дисципліна дозволяє студентам поглибити свої знання та розуміння будови та функцій органел еукаріотичної клітини, плазматичної мембрани, шляхів транспорту через мембрану, процесів ендо-та екзоцитозу. Розглядаються особливості будови та функцій компонентів цитоскелету еукаріотичної клітини, поняття про клітинний цикл, основні механізми регуляції клітинного циклу. Студенти поглиблюють свої знання про мітоз та мейоз (процеси, що відбуваються, біологічне значення). Протягом курсу студенти навчаються розглядати під світловим мікроскопом постійні препарати різних типів клітин та тканин еукаріотичних організмів, визначати, які структури видно на мікропрепараті. В розділі "Гістологія" буде розглянуто тканини як системи клітин, що виконують спільну функцію та формують органи. Вивчаються характеристики епітеліальної, сполучної, м'язової та нервової тканин. Розглядаються гістологічні препарати: мазки крові, тотальні препарати та зрізи органів тварин.


© 2012-2022 Національний університет «Києво-Могилянська академія»
вул. Сковороди 2, Київ 04070, Україна