Анотації курсів

Загальна інформація

Викладачі

Публікації

Анотації курсів

Напрями наукових досліджень

Анатомія людини
курс "Анатомія людини" є фундаментом ряду біологічних дисциплін: біології розвитку, фізіології, генетики, еволюційного вчення. Студенти набудуть знань щодо нормальної анатомії людини, будови органів людини та систем органів, топографію органів, іннервацію та кровопостачання. Буде розглянуто будову кістки, як органу, класифікацію кісток та способи поєднання кісток в скелеті людини. Вивчаються основні групи м'язів в тілі людини та їхні функції. В розділі "Спланхнологія" розглянуто органи травної, дихальної, сечовидільної та статевої систем. Значну увагу приділено вивченню будови нервової системи людини.


Анатомія рослин
дисципліна дозволяє студентам детальніше ознайомитися з особливостями будови саме рослинної клітини (поглибити знання, отримані в курсі Цитологія та гістологія). Розглядаються особливості будови та функцій різних типів рослинних тканин, органів рослинного організму. Студенти протягом курсу навчаються виготовляти та розглядати під світловим мікроскопом тимчасові препарати рослинних тканин, визначати різни типи рослинних клітин та тканин під мікроскопом.


Анатомія та еволюція нервової системи людини
Курс спрямований на вивчення анатомічної будови та основ функціонування нервової системи в цілому та її окремих частин. Розглянуто будову головного та спинного мозку, периферійної нервової системи та органів чуття. Приділено увагу локалізації функцій пізнання, руху, соматичної, зорової, слухової чутливості , основних мовних центрів в корі головного мозку. Висвітлено процеси формування нервової системи в онто- та філогенезі.


Антропологія
дисципліну присвячено формуванню загальних уявлень про біологічна історію людини, матеріальну і духовну культури викопних і сучасних людей, про антропометрію та особливості різних рас людини. Головними завданнями курсу є навчити студентів володіти термінами і поняттями, пов'язаними з антропологією


Аспірантський дослідницький семінар


Біоетика та біобезпека новітніх технологій
Курс охоплює історичний розвиток, предметне поле та соціально-правові проблеми біоетики. Біоетика розкривається як міждисциплінарна галузь знань, спрямована на виявлення, вивчення та осмислення проблем біомедичної практики та біологічних досліджень з моральної , філософської та соціально-правової точки зору. Особливістю зазначеного курсу є розгляд біоетичних проблем у контексті конкретно-наукової діяльності біолога - дослідницької та експериментальної роботи.


Біоінформатика / Bioinformatics (англ.мовою)
The course is aimed for students of bachelor degree program in biology to investigate a power of computer technologies for the analysis of biological data by exploring modern bioinformatics resources (on-line sequence databases, tools and algorithms). From this course, students will learn how to deal with many questions in modern biology, which could not be solved without computational approaches. The course covers such topics as sequence DNA and protein alignment (pairwise and multiple), phylogenetics, analysis of data from gene expression, selection analysis and metagenomics. It focuses on practical tasks with biological sequences using appropriate bioinformatics on-line and off-line tools: BLAST, MAFFT, DIALIGN, MEGA, Datamonkey, Mockler-jbrowse, etc.


Біологічні основи інфекційних процесів
У курсі розглядаються сучасні досягнення у вивченні патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів, особливості їхньої ідентифікації, наведено характеристику біологічних основ патологій, які викликають згадані мікроорганізми. Викладено основи вчення про інфекційний та епідемічний процеси, форми та види інфекційних процесів, особливості формування імунної відповіді. Наведено короткий огляд антимікробних препаратів та особливостей їхнього застосування у клінічній практиці, підходи до мікробіологічної та імунологічної діагностики збудників найпоширеніших інфекційних захворювань. Значне місце відводиться розгляду молекулярно-біологічних і генетично-популяційних основ патогенності мікроорганізмів.


Біологічні основи поведінки людини
Біологічні основи поведінки людини це дисципліна, що лежить на межі фізіології, генетики, біології розвитку, психології та еволюційного вчення. В процесі опрацювання матеріалу студенти усвідомлюють першопричини різниці в протіканні психічних процесів у різних осіб. Значну увагу приділено генетичній складовій формування рис особистості та впливу обставин життя на прояв певних ознак. Розглянуто статеві відмінності в поведінкових реакціях людини та причини їх виникнення, пренатальний вплив на поведінку, механізми формування залежностей від психоактивних речовин. За вибором студентів коло питань, висвітлених в даному курсі може бути розширене за рахунок тем творчих робіт.


Біологія індивідульного розвитку
Біологія розвитку є сучасною дисципліною, що стрімко розвивається. В курсі розглядаються процеси передзародкового, зародкового та післязародкового розвитку організму, детермінації та диференціювання клітин, гісто- та органогенезу та механізми їх регуляції. Розглядаються методи допоміжних репродуктивних технологій та виклики, зумовлені широким використанням цих методів. Приділено увагу зовнішнім чинникам, що впливають на процеси онтогенезу, в тому числі, тератогенним факторам. Розглянуто процеси регенерації тканин та органів та перспективи застосування напрацьованих технологій в медицині. Вивчаються процеси старіння та антистаріння


Біологія систем
Курс включає визначення поняття біології систем як погляд на клітину як цілісну систему. Біологія систем як міждисциплінарна галузь науки викладається в формі семінарських занять, застосовує вісь обсяг знань, які набули студенти при опанування нормативних курсів НП "Біологія" та спрямована на активне, творче засвоєння предмету курсу. Специфічні експериментальні техніки будуть обмежені комп'ютерними програмами та алгоритмами, які студенти будуть опановувати та використовувати для використання своїх теоретичних знань з різних галузей біології для рішення поставлених перед ними завдань.


Біоорганічна хімія
Теоретичні основи біоорганічної хімії - класифікація, номенклатура, будова та типи реакцій біоорганічних сполук. Будова та хімічні властивості (реакційна здатність) основних класів біоорганічних сполук - карбонільних, гідроксилвмісних, гетеро-функціональних та гетероциклічних сполук. Будова та хімічні властивості основних класів біоорганічних сполук: альдегідів, кетонів, карбонових кислот, спиртів, вуглеводів, ліпідів, амінокислот, нуклеотидів, нуклеїнових кислот та їх похідних. Роль біоорганічних сполук у структурно-функціональній організації та метаболізмі живих організмів.


Біосенсорні технології
Визначення поняття "біосенсор" в історичному аспекті. Різновиди біосенсорів. Наноструктуровані мембрани на основі наночастинок, методи створення та перспективи використання. Іммобілізація біологічних та хімічних розпізнавальних молекул, методи створення біосенсорів, галузі використання. Раціональний дизайн аналогів активних центрів біомакромолекул у структурі полімерів-біоміметиків із застосуванням методів комп'ютерного моделювання. Розробка та використання сенсорних систем для екологічного моніторингу на основі полімерів-біоміметиків. Мультипараметричне сенсорне визначення низькомолекулярних метаболітів для ранньої діагностики захворювань.


Біотехнологія рослин
Дисципліну присвячено набуттю сучасних знань у галузі біотехнології рослин, зокрема щодо історії розвитку, сучасного стану та основних напрямків біотехнології рослин. Будуть розглянуті основі методи і техніки, що застосовуються в біотехнології рослин; основні типи асептичних культур та можливості їх застосування в практиці; застосування біотехнологічних методів для збереження генетичних ресурсів рослин та їх використання для поліпшення господарсько-цінних ознак. Студенти матимуть змогу ознайомитись з основними поняттями, етапами та технологією генетичної інженерії рослин. Будуть розглянуті конкретні приклади і напрямки застосування досягнень біотехнології рослин в сільському господарстві, квітникарстві, лісівництві, виробництві біофармацевтиків, при очищенні навколишнього середовища тощо.


Біотехнологія тваринних геномів


Біофізика
дисципліна охоплює основні питання сучасної біофізики, передбачені програмами підготовки студентів біологічних спеціальностей вищих навчальних закладів. У курсі висвітлено основні постулати, підходи та закономірності термодинаміки замкнених та відкртих систем. Розглянуто основні міжмолекулярні взаємодії, які визначають поведінку біологічних систем на молекулярному рівні, та основні закономірності поведінки полімерів у розчинах. Викладено фізичні основи та застосування до вивчення біологічних систем широкого ряду експериментальних методів дослідження, зокрема спектральних. Розглянуто структурні, конформаційні та динамічні властивості білків на нуклеїнових кислот. Значну увагу приділено біологічним мембранам, зокрема їх структурі, динаміці, фазовим переходам, властивостям каналів, електричному потенціалу мембрани та розповсюдженню потенціалу дії вздовж нервового волокна. Розглянуто фізичні основи зору, рухливостя, фотосинтезу та синтезу АТФ у мітохондріях.


Біохімічні основи розвитку патологічних процесів


Біохімія
Біологічна хімія, або біохімія - фундаментальна наукова та навчальна дисципліна, що вивчає хімічний (молекулярний) склад живих організмів; хімічні перетворення біомолекул (обмін речовин - метаболізм); вивільнення, запасання та використання енергії клітинами; механізми збереження, передачі та реалізації генетичної інформації, тобто процесів молекулярної організації і функціонування живих систем.


Біохімія білків
Спецкурс скерований на засвоєння студентами основних понять та молекулярних механізмів процесінгу білків. Принципи будови білків, залежність їх активності від структури, шляхи елімінації відпрацьованих та денатурованих білків. Формування нативної структури білка, можливі шляхи її порушення та патофізіологічні наслідки. Сучасні проблеми біохімії та біотехнології білків.


Біохімія людини
Дисципліна біохімія людини передбачає вивчення метаболічних перетворень в організмі людини та їх можливі патології, структура і функції білків організму людини, метаболізм білків і амінокислот організму людини, порушення білкового і азотистого обміну, вуглеводи організму людини, метаболізм вуглеводів організму людини, порушення метаболізму вуглеводів, ліпіди організму людини, метаболізм ліпідів організму людини, порушення ліпідного обміну, проміжний обмін, біоенергетика, порушення проміжного метаболізму. Мета курсу - надати студентам можливість отримати внесок до розвитку наступних компетентностей: здатність до абстрактного мислення, аналізу і синтезу, здатність використовувати фахові знання для організації здорового способу не лише власного життя, а і життя людей, що знаходяться в межах доступності щодо роз'яснення передумов фізичного здоров'я, здатність демонструвати базові теоретичні знання в галузі біологічних наук та на межі предметних галузей, здатність досліджувати різні рівні організації живого, біологічні явища і процеси, здатність демонструвати знання механізмів підтримання гомеостазу біологічних систем.


Ботаніка
дисципліна дає внесок у розвиток загальних (1) та спеціальних (2) компетентностей, задекларованих як програмні компетентності освітньої програми "Біологія та біотехнологія": (1) базові загальні знання та їхнє застосування на практиці; здатність до аналізу та синтезу, здатність до самоорганізації та постійного навчання протягом життя; (2) володіння професійними знаннями у галузі біології, базовими знаннями у галузі природничих наук; здатність використовувати принципи біоетики у професійній та соціальній діяльності, готовність застосовувати правові норми у дослідницькій роботі, в області охорони природи та природокористування; здатність та готовність вести дискусію з соціально-значущих питань біології. Програмним результатом є опанування студентами базових знань, основних понять і теоретичних засад з ботаніки, засвоєння студентами особливостей будови та розмноження, принципів класифікації, значення в природних екосистемах та житті людини рослин та грибів. Цей базовий рівень знань та розумінь є необхідним та достатнім для роботи у традиційних сферах застосування компетентностей, набутих під час опанування освітньої програми "Біологія та біотехнологія".


Вірусологія
: Розвиток вчення про вiруси. Мiсце вiрусiв в живiй природi. Загальнi методи вивчення вiрусiв. Морфологiя, морфогенез та бiофiзичнi властивостi вiрусiв. Хiмiчний склад та бiохiмiчна будова вiрусiв. Принципи класифікації та номенклатури вірусів. Особливостi репродукцii вiрусiв. Неканонiчнi вiруси - вiроiди та прiони. Патогенез вiрусних iнфекцiй та противiрусний iмунитет. Трансформацiя i онкогенез. Екологiя вiрусiв та епiдемiологiя вiрусних iнфекцiй.


Вступ до загальної біології
В курсі загальної біології в систематичній формі представлено основні відомості про загальні питання біології: особливості організації живої матерії, обміну речовин, генетичний код, спадковість та мінливість, регуляторні механізми, процеси розмноження, ембріогенезу, еволюції, екологічні взаємовідносини.


Вступ до спеціальності
В навчальній дисципліні розглядаються особливості хімічного складу і структурно-функціональної організації живого, генетична інформація, її збереження та реалізація в процесі самооновлення. Саморегуляція в біологічних системах. Обмін речовин, процеси анаболізму і катаболізму. Самовідтворення біологічних систем, онтогенез клітини та багатоклітинного організму. Походження й еволюція життя. Мета курсу - надати студентам можливість отримати внесок до розвитку наступних компетентностей: здатність до абстрактного мислення, аналізу і синтезу, здатність застосовувати знання та вміння з математики, фізики, хімії та інших суміжних наук для вирішення конкретних біологічних завдань, здатність демонструвати базові теоретичні знання в галузі біологічних наук та на межі предметних галузей, здатність досліджувати різні рівні організації живого, біологічні явища і процеси, здатність до аналізу будови, функцій, процесів життєдіяльності, онто- та філогенезу живих організмів, здатність до аналізу механізмів збереження, реалізації та передачі генетичної інформації в організмів, здатність демонструвати знання механізмів підтримання гомеостазу біологічних систем.


Генетика
дисципліна представляє генетику за темами, що традиційно розглядаються як вміст формальної (менделівської) генетики. Розглядаються закони формальної генетики без деталізації експресії генетичного матеріалу на молекулярному рівні. Докладно висвітлюються результати рекомбінації генів на трьох моделях: гаплоїдні евкаріоти, диплоїдні евкаріоти, прокаріоти з кільцевим геномом (генетичний аналіз). Розглядаються прикладні аспекти застосування фундаментальних принципів генетики як науки про успадкування та експресію генів: онтогенез як реалізація експресії генів, основи генетики людини, використання генетичного маркерування та геномного аналізу у сучасній роботі з рослинами, що культивуються


Генетика вищих рослин
дисципліна викладається для поглиблення знань студентів у галузі генетики на рослинних моделях, які в історії розвитку сучасної генетики слугували об'єктами нових відкрить та відіграли вирішальну роль у зміні головної парадигми генетики про сталість на та напрямку потоку генетичної інформації, а також про мутації як першоджерело генетичної мінливості. Дисципліна складається з чотирьох тем і лише перша з них стосується виключно рослин. Всі інші використовують рослинні моделі для того, щоб сфокусуватися на таких напрямках, питаннях, механізмах, які є актуальними для реалізації генетичної інформації організмів взагалі, і їхнє розкриття націлене на актуалізацію знань, які студенти здобули на бакалаврській програмі при опануванні навчальних курсів з генетики.


Генетика людини
дисципліна викладається для поглиблення знань студентів у галузі генетики на людині - об'єкті, найбільш складним для генетичних досліджень через неможливість утворення та розрішення модельних експериментів. Дисципліна викладається чотирьма темами. Перша - структура геному людини з акцентуванням ролі некодуючої частини геному. Друга - генетика онтогенетичного розвитку з виділенням тих молекулярно-генетичних процесів, нормальний перебіг яких є принципово важливим для нормального перебігу розвитку ембріона та плоду. Розглядається епігенетична компонента розвитку. Третя - класифікація захворювань та уроджених вад розвитку людини щодо відомих на сьогодні генетичних та епігенетичних чинників, які їх викликають. Молекулярно-генетична деталізація розвитку станів відхилення від норми. Четверта - популяційна генетика людини з основами генетичного аналізу геному людини сучасними методами та епідеміологією деяких поліморфізмів в людських популяціях. Обсяг навчальної дисципліна 6 кредитів ЄКТС.


Генетика мікроорганізмів
Курс "Генетика мікроорганізмів" охоплює історичний розвиток генетики мікроорганізмів, а також сучасні досягнення у вивченні питань будови, організації та стратегії функціонування геному різних груп мікроорганізмів: вірусів, бактерій, грибів і найпростіших. У курсі розглядаються сучасні уявлення стосовно особливостей структурної організації геному про- та еукаріотичних мікроорганізмів, його реплікації та експресії, збереження, захисту та передачі спадкової інформації у різних груп мікроорганізмів, шляхів обміну генетичною інформацією, їхнє значення в еволюції і практичному застосуванні у низці біотехнологічних процесів.


Генетика онтогенезу
дисципліна орієнтована на поглиблення знань і навичок, отриманих при опануванні генетики, у напрямку вивчення реалізації генетичної інформації як процесу, який лежить в основі онтогенетичного розвитку будь-якого багатоклітинного евкаріотного організму. Картина розвитку онтогенетичних подій подається на двох моделях: дрозофіла та миша. Вмістом дисципліни є демонстрація та аналіз інформації, яка пов'язує картини морфогенезу починаючи з утворення зиготи до стадії дорослого організму з експресією генів. Перевага надається генам, що контролюють транскрипційні фактори та сигнальні молекули як головні елементи регуляторних ланцюгів морфогенетичних подій. Детально розглядається участь НОХ-генів у специфікації дії транскрипційних факторів у залежності від часової та позиційної інформації.


Геноміка
Сучасні уявлення про структуру і функціонування генома у про- та еукаріот. Методи картування хромосом. Методи молекулярно-генетичного та цитологічного аналізу геномів.


Екологія мікроорганізмів з основами мікробіології


Екологія тварин з основами зоології
Система тваринного світу. Безхребетні – план будови та рівні організації, життєві цикли, біологічні особливості, місце в екосистемах. Сучасний стан зоологічної науки.У також курсі розглядаються ознаки, притаманні всім хордовим тваринам, поділ на основні таксономічні одиниці, анатомо-мор- фологічні ознаки усіх класів, особливості їх походження і філогенетичні зв'язки. Екологія тварин.


Зоологія безхребетних
Система тваринного світу. Сучасний стан зоологічної науки та її місце серед біологічних дисциплін і значення серед фундаментальних та прикладних біологічних наук. Безхребетні - план будови та рівні організації, життєві цикли розвитку, біологічні особливості, місце в екосистемах, розповсюдження, походження і філогенетичні зв'язки головних таксономічних одиниць, закономірності індивідуального та історичного розвитку. Систематика безхребетних тварин. Специфіка проявів загально-біологічних законів на прикладі безхребетних тварин, порівняльні анатомо-морфологічні особливості систем органів і головні риси їх еволюції, роль у біосфері, житті та господарській діяльності людини.


Зоологія хордових
У курсі розглядаються ознаки, притаманні всім хордовим тваринам, поділ на основні таксономічні одиниці, анатомо-морфологічні ознаки усіх класів, особливості їх походження і філогенетичні зв'язки.


Імунологія
Курс спрямовано на опанування студентами основних понять і теоретичних засад окремих розділів загальної та клінічної імунології, а також ознайомлення з використанням імунологічних методів у наукових дослідженнях та медицині. У курсі висвітлено сучасні досягнення у вивченні клітинних та молекулярних механізмів роботи імунної системи людини на рівні природної та адаптивної імунної відповіді, викладено основи вчення про імунітет та запалення, поняття імунологічної толерантності та гіперчутливості. Наведено характристику захворювань, пов'язаних з порушенням роботи імунної системи, зокрема імунодефіцитних станів.


Кваліфікаційна робота
Дослідження проблемного питання, яке має елементи наукового пошуку або практичної новизни.


Кваліфікаційний екзамен


Клітинна біологія
У курсі розглядається культура клітин, тканин та органів рослин у фізіологічних та біотехнологічних аспектах. Використання культур клітин для продукування потрібних речовин. Культура клітин для розмноження та оздоровлення посадкового матеріалу. Клональне мікророзмноження. Використання культури клітин для генетичної модифікації в цілях селекції. Кріозбереження клітин, що культивуються. Клітинні технології як база успішного розвитку рослинництва, фармакології, харчової, легкої, хімічної промисловості.


Курсова робота
Завдання курсової роботи – прищепити студентам навички самостійної праці (робити огляд наукової літератури, аналізувати різні підходи, формулювати власні висновки).


Магістерська робота
Підсумок опанування змісту дисциплін навчального плану. Студент мусить проявити здатність до наукового пошуку, аналізу наукової літератури, постановки і вирішення теоретичних питань.


Методологія наукових досліджень
Курс "Методологія наукових досліджень" спрямовано на опанування студентами основних понять і теоретичних засад, сучасних методичних прийомів та методологічних підходів, що застосовуються у науково-дослідницькій діяльності науковців для вирішення практичних завдань та фундаментальних проблем сучасної біології. Курс висвітлює методологічні і теоретичні підходи наукового дослідження, що використовуються у світовій експериментальній практиці біологічного спрямування, а також питання організації та проведення наукового дослідження та його інформаційного забезпечення. Розглядаються особливості творчої праці у дослідницькій діяльності, етичні норми та цінності науки. Значне місце відводиться висвітленню такого питання, як методика написання наукових робіт. Курс розраховано на студентів, які вже ознайомилися з базовими біологічними дисциплінами


Механізми аутоімунних процесів
Принципи та методи створення рекомбінантних молекул ДНК. Виділення клонованих генів. Трансформація прокаріотичних клітин та експресія генів in vivo. Введення ДНК у дріжджові клітини. Експресія екзогенної ДНК у клітинах ссавців. Введення чужинних генів у запліднену яйцеклітину. Рекомбінантні ДНК і спадкові хвороби. Генетична інженерія рослин. Генетична інженерія як основа сучасного генетичного аналізу на молекулярному рівні.


Механізми клітинного сигналювання
Курс "Механізми клітинного сигналювання" є необхідною складовою частиною вивчення особливостей регуляції функціонування організмів на клітинному та молекулярному рівні. В курсі подаються відомості щодо загальних принципів механізмів клітинного сприйняття та реакції на сигнали, що виникають поза межами клітини, сучасних уявлень про структурно-функціональну організацію основних класів сигнальних систем, таких як іонні канали, сигнальні системи з вторинними посередниками, тирозин- та протеїнкіназні системи без вторинних посередників, сигнальні системи ліпофільних сигнальних молекул, та механізми їх функціонування, а також розглядаються питання комплексної взаємодії сигнальних систем як важливої складової регуляції всіх процесів життєдіяльності


Механізми онкогенезу


Мікробіологія
Курс охоплює основні питання сучасної мікробіології, передбачені програмами підготовки студентів біологічних спеціальностей вищих навчальних закладів. Розглядається місце мікроорганізмів у системі живих істот, сучасні досягнення у вивченні морфології, цитології, фізіології, біохімії, генетики та екології мікроорганізмів. Представлено новітні принципи систематики, класифікації та ідентифікації мікроорганізмів, висвітлюються найважливіші властивості мікроорганізмів, формується уявлення щодо основних фізіологічних груп мікроорганізмів та їхнього значення у біогеохімічних процесах, біотехнологічних процесах, господарській діяльності людини та медицині.


Молекулярна біологія
дисципліну присвячено опануванню інформації стосовно хімічної будови генів, вивчення молекулярних механізмів, що лежать в основі формування структури та експресії генетичного апарату живих систем. Буде розглянуто хімічну структуру геномів, різноманітність структури геномів вірусів, прокаріотів та евкаріотів. Відомості щодо реплікації геномів різної будови, ферментативне забезпечення реплікації. Буде дано аналіз молекулярної різноманітності перебігу процесу рекомбінації, мутаційного процесу та репарації як єдиної системи формування геномної сталості та мінливості у живих системах. Буде сформульовано сучасне уявлення про центральну догму молекулярної біології, етапи та механізми генної експресії. Описано основні класи РНК, їхня роль та різноманітність будови, виконувані у клітині функції Генна регуляції через транскрипційні фактори. Охарактеризовано основні етапи біосинтезу білка, його регуляція у прокаріотів та еукаріотів. Описано основні геномні компоненти, що забезпечують мінливість геномів, оцінено їхнє різноманіття у різних організмів. На практичних заняттях з курсу "молекулярна біологія" буде опановано виділення білків та ДНК з біологічного матеріалу. Опановано основні навички електрофоретичного розділення біологіних макромолекул. Опановано ПЛР.


Молекулярна фізіологія
Курс дозволяє студентам поглибити знання молекулярних основи фізіологічних процесів. Розглядаються сучасні уявлення про будову плазматичної мембрани еукаріотичної клітини та мембранних органел, механізми спрямовування та транспорту білків з цитозолю до різних мембранних органел клітини. При вивченні дисципліни студенти можуть поглибити свої знання та розуміння щодо молекулярних механізмів дії фітогормонів та гормонів, шляхів забезпечення пристосування організмів (на прикладі рослин) до зміни умов навколишнього середовища (дії стресових чинників довкілля), механізмів регуляції клітинного циклу.


Молекулярні основи біотехнології


Молекулярні основи еволюції
дисципліна дозволяє студентам отримати краще розуміння молекулярних основ еволюційних процесів. В курсі розглядаються поняття еволюції добіологічної та біологічної, можливі шляхи еволюції біологічних молекул та перших клітин. Студенти можуть ознайомитися з гіпотезою "світ РНК", поглибити знання щодо даних на користь ендосимбіотичної теорії походження мітохондрій та хлоропластів, розглянути сучасні погляди щодо можливих шляхів еволюції еукаріотичних хромосом. Розглядається роль мобільних генетичних елементів у еволюції геномів, основні положення нейтральної та майже нейтральної теорії еволюції. Студенти навчаються знаходити та аналізувати сучасні наукові джерела щодо молекулярних основ еволюції різних груп організмів та біологічних процесів.


Молекулярні основи патогенезу


Науковий семінар "Сучасні проблеми молекулярної біології"
Дисципліна включає знайомство студентів з методами виділення нуклеїнових кислот, поділом ДНК і РНК і їх фрагментів, оптичними та гідродинамічними методами їх вивчення. Розглядаються питання взаємодії нуклеїнових кислот з водою, іонами металів, білками. Спеціальний розділ курсу присвячений структурою і функціями плазмидной мітохондріальної і хлоропластної ДНК.Студенти знайомляться з методами секвенування і варіантами використання полімеразної ланцюгової реакції для вивчення ДНК.


Нейрофізіологія
Короткий історичний розвиток нейрофізіології. Структура і функції нервової системи в еволюційному контексті. Сучасні досягнення у вивченні функцій нейронів та структурно-функціональної організації центральної нервової системи. Новітні дані щодо структури мембрани нервових клітин, електричних явищ, що виникають на мембрані нервових клітин. Особливості фізіологічних та патофізіологічних процесів у спинному мозку. Провідні шляхи спинного мозку. Характеристика фізіологічних та патофізіологічних процесів у відділах головного мозку. Ноцицепція та біль. Зорова, слухова, нюхова, смакова модальності. Вищі психічні функцій людини та вікові зміни нервової системи.


Основи біології та генетики людини
В курсі в систематичній формі представлено загальнобіологічні узагальнення про особливості будови і функціонування організму людини, спадковість та мінливість, регуляторні механізми, процеси розмноження, ембріогенезу, еволюції.


Основи інформатики
Курс дає характеристику основ інформаційних процесів та сучасних засобів обробки даних, що передбачено програмами підготовки студентів біологічних спеціальностей вищих навчальних закладів. У курсі розглядаються принципи інформатики та обчислювальної техніки, системи пошуку, зберігання та обробки біологічної інформації. Вивчення дисципліни направлене на засвоєння можливостей використання комп'ютерної техніки, оволодіння навичками роботи з програмним забезпеченням операційними системами, текстовими редакторами, електронними таблицями, базами даних та пошуковими серверами.


Популяційна генетика
дисципліну присвячено адаптації знань, отриманих в результаті опанування дисципліни "Генетика", до вивчення генетичної структури популяцій біологічних видів у відсутності можливості постановки модельних експериментів зі схрещування певних генотипів. Буде розглянуто показники генетичної статики популяції: параметри оцінки внутрішньо популяційної мінливості, параметри генетичної структури панміктичної популяції. Буде показано, як досягається рівновага у генетичній структурі популяції за умов відхилення від ідеальної популяції. Буде розглянуто фактори динаміки генетичної структури популяції - потік генів, дрейф генів, природний добір, мутаційний процес, та показано, як здійснюється вимір їхнього впливу на генетичну структуру популяції. Розкривається значення популяційної генетики для генетичного аналізу людини.


Практика дослідницька
Студенти набувають професійних навичок, опановують сучасні дослідницькі методики, закріплюють і поглиблюють теоретичні й практичні знання з експериментальної біології.


Практика навчальна польова з зоології безхребетних
Програма навчальної польової практики з зоології безхребетних передбачає проведення занять безпосередньо у польових умовах у Чернігівської та Київської області,які складаються із теоретичної частини (розповідає викладач) та практичної (студенти збирають вказаних викладачем представників фауни безхребетних для колекції).


Практика навчальна польова з зоології хордових та ботаніки вищих рослин
Програма навчальної польової практики з ботаніки та зоології хребетних передбачає проведення занять безпосередньо у польових умовах у Кременецькому ботанічному саду (м. Кременець), околицях м. Кременець, заповіднику "Медобори" та у Краєзнавчому музеї м. Кременець, які складаються із теоретичної частини (розповідає викладач) та практичної (студенти збирають вказаних викладачем представників флори для гербарію, визначають представників фауни хребетних).


Промислова біотехнологія


Радіобіологія
Розглянуто типи та джерела природних та штучних іонізуючого випромінювання (ІВ). Визначено експозиційні, поглинуті, еквівалентні та ефективні дози ІВ; поняття про потужність ІВ. Розглянуто основні механізми взаємодії з речовино електромагнітного та корпускулярного та параметри радіобіологічних реакцій. Особливу увагу приділено розгляду стохастичних та детермінованих види радіобіологічних реакцій. Перераховано основні фактори, що визначають радіостійкість біологічних систем різного ступеня організованості. Розглянуто механізми радіобіологічних реакції біосистем різного рівня інтеграції. Та способи модифікації радіобіологічних ефектів. В радіоекологічному блоці висвітлено закономірності міграції радіонуклідів в природних та штучних середовищах. Розглянуто особливості формування ефектів у опромінених екосистем різного рівня інтеграції (популяцій, угрупувань тощо). Дію неіонізуючих електромагнітних випромінювань розглянуто на прикладі дії УФ-випромінювання, випромінювання інфрачервоного та радіодіапазонів. Розглянуто радіогенний канцерогенний ризик, принципи нормування іонізуючих випромінювань та основи радіаційної гігієни. Викладені питання щодо основних радіологічних та радіоекологічних (включно з психічними та соціальними) наслідки аварії на ЧАЕС.


Рекогнітивні алгоритми дослідження міжмолекулярних взаємодій біологічно активних стуктур: визначення, застосування та моделювання


Статистичні методи в біології
дисципліну присвячено практичному ознайомленню студентів з тими напрямками статистики, які використовуються для обробки масивів даних, отриманих за участю біологічних об'єктів. Дисципліну націлено на формування у студентів переконання у важливості статистичної обробки результатів роботи з біологічними об'єктами для формулювання правильних висновків. Головним вмінням, яке має бути сформовано в результаті опанування дисципліни, - обирати адекватний метод статистичної обробки даних у залежності від їхньої специфіки стосовно природи ознаки, що оцінюється, та характеру розподілу її варіант в досліджуваній групі.


Сучасні методи оптичної мікроскопії
Мікроскопія світлова та флуоресцентна. Теорія мікроскопії. Принципи вибору типу мікроскопіювання в залежності від наукової проблематики. Флуоресцентна мікроскопія з використанням штучних барвників, специфічних для певних біологічних макромолекул


Теорія еволюції
дисципліну присвячено опануванню сучасних знань про перебіг біологічної еволюції. Ретроспективно і перспективно. Буде розглянуто еволюцію поглядів на біологічну еволюції від давніх часів до першої половини 19 сторіччя. Креаціонізм і трансформізм, загальна характеристика та характерні приклади ідей. Наслідки цих основних систем поглядів для біології. Погляди Ж.-Б. Ламарка, основна концепція, ідейний зв'язок із наявними на той час уявленнями про біологічну еволюцію. Охарактеризовано основні досягенння науки, що створили фундамент і дали поштовх до створення справді наукових теорій про еволюцію. Теорія Т. Мальтуса, концепція Ч. Лайєля про еволюціію ландшафтів. Ч. Дарвін, подорож на кораблі Бігль, наслідки для створення теорії Дарвіна про діючі сили біологічної еволюції. Основні положення теорії еволюції Ч. Дарвіна, теорія добору, сучасна доказова база. Статевий добір, приклади та значення для перебігу еволюції. Штучний добір, створення людиною біологічної різноманітності. Створення синтетичної теорії еволюції- синтез біологічних знань до середини 20 сторіччя. Неоламаркізм і тоталітарне суспільство. Структура біологічної популяції- її значення для перебігу мікроеволюційних процесів. Видоутворення, типи видоутворення. Екологіні взаємодії та еволюція організмів. Макроеволюційні процеси, можливі механізми. Еволюція і онтогенез, погляди Р. Гольдшмідта, їхнє значення для сучасної науки. Сучасні уявлення про перебіг еволюції молекул, використання цієї інформації для побудови еволюційних взаємин між групами організмів. Молекулярно-біологічні основи еволюції. Епігенетика- еволюція поняття та молекулярні основи епігенетичних процесів.


Фармакобіотехнологія
Дисципліну присвячено набуттю сучасних знань у галузі фармакобіотехнології, зокрема щодо історії розвитку, сучасного стану та основних напрямків фармацевтичної біотехнології. Буде розглянуто етапи розробки і впровадження ліків, місце в цьому процесі біотехнології; етапи біосинтезу білка та посттрансляційні зміни білків як мішені для розробки нових ліків, їх значення в розробці та використанні біофармацевтиків. Студенти матимуть змогу ознайомитись з загальною характеристикою біотехнологічних систем продукції біофармацевтиків, конкретними системами продукції (бактеріальні та грибні системи, рослинні, тваринні та безклітинні системи продукції терапевтично значимих сполук). Буде розглянуто біотехнологічні методи впливу на здоров'я людини, не пов'язані з продукцією біофармацевтиків.


Фармакогенетика
Предметом вивчення навчальної дисципліни "Фармакогенетика" є генетично детермінована мінливість, яка проявляється виключно як ефект впливу лікарських препаратів. Розглядаються загальні відомості про фармакокінетику та фармакодинаміку ліків, причини індивідуальної чутливості до препаратів, генетичні варіанти систем транспорту та метаболізму лікарських препаратів та їх фармакогенетична роль, фармакологічні аспекти генетичних варіантів молекул мішеней лікарських препаратів. Обговорюються проблеми призначення індивідуальних схем лікарської терапії в залежності від генотипу хворого.


Фізіологія людини та тварин
навчальна дисципліна "Фізіологія людини і тварин" складається з трьох частин: "Загальна фізіологія", "Регуляція фізіологічних функцій" та "Спеціальна фізіологія". У першій частині вивчаються загальні закономірності функціонування клітин, тканин, органів, систем і організмів, подразливість і збудливість, електричні процеси у збудливих тканинах. Друга частина присвячена вивченню принципів регуляції фізіологічних систем. У третій частині розглядаються особливості функціонування окремих систем організмів людини і тварин у різних умовах.


Фізіологія та біохімія рослин
В навчальній дисципліні послідовно розглядаються молекулярні механізми основних фізіологічних функцій зеленої рослини - процесів енергообміну, асиміляції речовин, росту, розвитку, розмноження, виділення речовин, стійкості до несприятливих умов довкілля, хімічний та молекулярний склад, структуру і функції рослинної клітини а також їхнє становлення в процесі еволюції й індивідуального розвитку. Мета курсу - надати студентам можливість отримати додатковий внесок до розвитку наступних компетентностей: здатність до абстрактного мислення, аналізу і синтезу, здатність застосовувати знання та вміння з математики, фізики, хімії та інших суміжних наук для вирішення конкретних біологічних завдань, здатність демонструвати базові теоретичні знання в галузі біологічних наук та на межі предметних галузей, здатність досліджувати різні рівні організації живого, біологічні явища і процеси, здатність до аналізу будови, функцій, процесів життєдіяльності, онто- та філогенезу живих організмів, здатність демонструвати знання механізмів підтримання гомеостазу біологічних систем.


Філософія (філософські проблеми біології)
В курсі розглядаються методологічні особливості природничонаукового пізнання, філософські ракурси біологічного пізнання, еволюційна парадигма в біології, біосфера та ноосфера як предметне поле біологічних досліджень, глобальні проблеми сучасного людства екологічно-біосферного характеру.


Фітоімунологія
Сучасні уявлення про фізіологію регуляції біологічних систем, що здійснюється на молекулярному рівні.


Цитологія та гістологія
дисципліна дозволяє студентам поглибити свої знання та розуміння будови та функцій органел еукаріотичної клітини, плазматичної мембрани, шляхів транспорту через мембрану, процесів ендо-та екзоцитозу. Розглядаються особливості будови та функцій компонентів цитоскелету еукаріотичної клітини, поняття про клітинний цикл, основні механізми регуляції клітинного циклу. Студенти поглиблюють свої знання про мітоз та мейоз (процеси, що відбуваються, біологічне значення). Протягом курсу студенти навчаються розглядати під світловим мікроскопом постійні препарати різних типів клітин та тканин еукаріотичних організмів, визначати, які структури видно на мікропрепараті. В розділі "Гістологія" буде розглянуто тканини як системи клітин, що виконують спільну функцію та формують органи. Вивчаються характеристики епітеліальної, сполучної, м'язової та нервової тканин. Розглядаються гістологічні препарати: мазки крові, тотальні препарати та зрізи органів тварин.


© 2012-2021 Національний університет «Києво-Могилянська академія»
вул. Сковороди 2, Київ 04070, Україна