Об’єднаний студентський фонд
-
Про нас
- Фундатори і меценати
- Видатні професори і студенти
-
Відео
UKMA Lectures & Conferences on YouTube
Підбірка відеофільмів про НАУКМА:
- Знайомтесь - Могилянка
-
Лекції
- Почесні професори та доктори
- Лекції могилянців
-
Публічні лекції
Ще більше лекцій на ютюб-каналі
-
Відео з конференцій
Дні науки НаУКМА
- Конференція «Проблема культурної ідентичності в літературно-філософському дискурсі XIX–XXІ ст.»
- Конференція "Комунікаційна політика влади: стан, проблеми, перспективи реформування"
- Конференція "Роль освіти у впровадженні цілей сталого розвитку до 2030 р. в Україні"
- Конференція "Ad fontes – До джерел"
- Дні науки НаУКМА 2021
-
"Ad fontes" Міжнародна наукова конференція з нагоди 405-ї річниці Києво-Могилянської академії
Ad fontes. Міжнародна наукова конференція з нагоди 405-ї річниці Києво-Могилянської академії
(25–28 жовтня 2021 р.)
-
Пленарне засідання
Пленарне засідання
Модерує: Тетяна Ярошенко (Київ, Україна)
-
Секція 1. Ранньомодерна філософська та богословська освіта
Секція 1. Ранньомодерна філософська та богословська освіта
Модерує: Вадим Менжулін (Київ, Україна)
Дискутують: Сергій Головащенко (Київ, Україна), Маргарита Корзо (Москва, Російська Федерація)
-
Секція 2. Проповіді та риторика
Секція 2. Проповіді та риторика
Модерує: Максим Яременко (Київ, Україна)
Дискутують: Лариса Довга (Київ, Україна), Наталія Пилип’юк (Едмонтон, Канада)
-
Секція 3. Богословські науки в Київській духовній академії: постаті та доробки.
Секція 3. Богословські науки в Київській духовній академії: постаті та доробки
Модерує: Марина Ткачук (Київ, Україна)
Дискутують: Віктор Козловський (Київ, Україна), Наталія Сухова (Москва, Російська Федерація)
-
Секція 4. Розвиток української мови (домодерний період)
Секція 4. Розвиток української мови (домодерний період)
Модерує: Лариса Довга (Київ, Україна)
Дискутують: Марія-Ґрація Бартоліні (Мілан, Італія), Якуб Нєдзвєдзь (Краків, Польща)
-
Секція 5. Культура книги та історія читання
Секція 5. Культура книги та історія читання
Модерує: Володимир Маслійчук (Київ, Україна)
Дискутують: Оксана Прокоп’юк (Київ, Україна), Наталія Сінкевич (Мюнхен, Німеччина)
-
Секція 6. Психологія та педагогіка в Київській духовній академії
Секція 6. Психологія та педагогіка в Київській духовній академії
Модерує: Людмила Пастушенко (Київ, Україна)
Дискутує: Марина Ткачук (Київ, Україна)
-
Секція 7. Поетика та поезія
Секція 7. Поетика та поезія
Модерує: Галина Наєнко (Київ, Україна)
Дискутує: Джованна Броджі Беркофф (Мілан, Італія)
-
Секція 8. Київські «академіки» та благодійники
Секція 8. Київські «академіки» та благодійники
Модерує: Людмила Шаріпова (Ноттінгем, Великобританія)
Дискутує: Максим Яременко (Київ, Україна)
-
Секція 9. Ідеї, топоси, сюжети та їхнє поширення
Секція 9. Ідеї, топоси, сюжети та їхнє поширення
Модерує: Оксана Ніка (Київ, Україна)
Дискутують: Людмила Шаріпова (Ноттінгем, Великобританія), Якуб Нєдзвєдзь (Краків, Польща)
-
Пленарне засідання
- Лекції із фізики
-
Історія
- Києво-могилянській академії 400 років
-
Фільм про Омеляна Пріцака
Фільм присвячений академіку Омеляну Пріцаку, його бібліотеці й архіву, Науково-дослідному центру орієнталістики НаУКМА, названому на честь нього. (ТК «Культура», 2011)
-
Архівні відео
Ще більше відео на ютюб-каналі
- Події
- Публікації могилянців та про могилянку
- Музей НаУКМА
-
Могилянці - 400 років
«Попереду у нас – наступні 400 років розвитку та досягнень»
Протягом чотирьохсот років свого існування Києво-Могилянська академія знала часи розквіту і забуття, небувалих інтелектуальних злетів і гірких поразок.
Історія нашого університету, його місія і візія глибоко вкорінені в історію України, залежні від неї і впливають на неї. За свою вікову історію Могилянка та її випускники грали визначальну роль на багатьох етапах історичного розвитку України.
У 1991 році, відроджена КМА стала символом і запорукою відродження України. Пізніше наш університет активно сприяв зламу старої пост-радянської системи в державі. Зараз, у час війни і великих суспільних трансформацій, після Революції Гідності, в країні існує величезний запит на реформи, зміну парадигми розвитку, побудову нової національної ідентичності. Могилянка намагається відповідати цим запитам.
Десятки наших колег працюють у органах державної влади, громадських організаціях, бізнесі, створюючи нові правила гри, нову систему стосунків «держава-суспільство». НаУКМА – ініціатор і автор переважної більшості освітніх реформ, які пройшли в незалежній Україні. Це важливо для країни, це важливо для всіх нас.
Адже ми глибоко переконані, що саме освіта і наука є надійною запорукою та гарантією стабільного розвитку і процвітання держави в сучасному цивілізаційному контексті. Відзначаючи 400-літній ювілей нашої Alma Mater, ми з впевненістю дивимось на наступні 400 років розвитку та досягнень, що у нас попереду.
Якими вони будуть? Україна входить у світ глобальних змін і глобальних протистоянь, де ключовими факторами успіху стають інноваційний розвиток і людський капітал. Зараз, як ніколи, процвітання країни залежить від людини – компетентної, критично мислячої, проактивної, відповідальної. Саме в цьому Могилянка як спільнота бачить свою головну місію : «Формування високоосвіченої, національно свідомої, чесної, небайдужої, творчої особистості, здатної незалежно мислити і відповідально діяти згідно з принципами добра і справедливості для розвитку відкритого і демократичного суспільства».
Як організація, університет буде розвиватися , перш за все, як інноваційний дослідницький університет ХХІ століття, котрий сприяє реалізації в Україні ідеї освіченої нації, рівноправного члена міжнародного суспільства. У цьому контексті ми бачимо своє завдання у творенні нових знань, ідей та смислів, інноваційних наукових досліджень, конкурентоспроможних у глобальному контексті.
Слава Україні!
Слава Києво-Могилянській Академії!
Андрій Мелешевич, президент НаУКМА
«Час плинний – Києво-Могилянська академія вічна!»
Заснування Києво-Могилянської академії припадає на тяжкий для нашого народу час. Наприкінці XVI – початку XVII століть відбувається аґресивне покатоличення козацького краю, що насамперед виражалося в наступі на православну віру, яку сповідували в той час більшість українців. Нечисленна українська шляхта усвідомлювала, що захист національних і людських прав народу вирішується не лише на полі бою, але й через освіту. Задля її поширення засновувалися братства і школи при них та при монастирях. Одна з таких шкіл існувала при Братському монастирі на Подолі в Києві. Функціонувала вона, очевидно, з 80-х років XVI століття, але перша знайдена на сьогодні письмова згадка про неї датується 15 жовтня 1615 року, коли знатна киянка Галшка Гулевичівна подарувала школі свої маєтності й щедрий матеріальний спадок.
І лишалась би вона одною з братських шкіл, більш або менш успішною і впливовою, яких чимало тоді було розкидано на українських землях. Якби не з’явилася в Києві ще одна видатна людина, митрополит Петро Могила, котрий 1632 року об’єднав дві такі школи – Братську і Лаврську в колеґіум з осідком на Подолі. І збудував для нього окреме приміщення, буквально поєднавши його з подарованим будинком Галшки. Визначальна риса цього закладу полягала в модерній, європейськоспрямованій програмі навчання. Петро Могила студіював у високих школах Речі Посполитої, Голандії, Франції, знав їхню систему освіти і почав її впроваджувати в Україні. Він розумів, що тільки так можна захистити ідентичність козацького народу і його традиції, водночас спрямувавши їх до європейскьких духовних ціннностей.
На щастя, подібне ж бачення мав і знаменитий ватажок запорожців Петро Сагайдачний. Він також здобував високу освіту в європейських університетах. Гетьман Сагайдачний з усім козацьким військом вступає до Київського братства і бере під свою опіку школу.
При такому спрямуванні й такій підтримці Братський колеґіум швидко й потужно розвивається і вже в останній чверті XVII століття дістає статус академії. Її славний шлях – то велика сторінка в історії становлення української нації. Києво-Могилянська академія потвердила неспростовну істину: все, що стоїть на міцному фундаменті, знищити неможливо.
А російське самодержавство раз за разом здійснювало руїнницькі заходи стосовно Академії, особливо після збройного виступу її вихованця гетьмана Мазепи, аж поки 1817 року не закрило її.
Постала на традиціях Києво-Могилянки Київська духовна академія рік за роком утверджувала свою міць і науковий авторитет. Та й вона була, здавалося – назавжди, знесена 1924 року наступниками самодержавної ідеї в іншій ідеологічній упаковці, російськими більшовиками.
Проте українці відродили свою державу в 1991 році, і всього за три тижні після прийняття акту про незалежність Україна проголосила відновлення діяльності Академії, від якої, здавалося, й слідів не лишилось.
І на фундаментах содіяного Галшкою Гулевичівною, Петром Сагайдачними, Петром Могилою, Іваном Мазепою, радуючи прихильників і поборюючи скептиків та лютих ворогів, повстав Національний університет «Києво-Могилянська академія», котрий також запропонував модерний шлях реформування української освіти.
Отак НаУКМА утвердив істину: «Час плинний – Києво-Могилянська академія вічна!»
В’ячеслав Брюховецький
Почесний президент НаУКМА
- Вчена рада
- Ректорат
-
Відзнаки та нагороди
Плідна праця викладачів, науковців та співробітників НаУКМА та їх досягнення відзначаються державними та відомчими нагородами, а також внутрішніми відзнаками НаУКМА у відповідності до Положення про відзнаки і нагороди в НаУКМА.
Рішення про нагороди у відповідності до Положення ухвалює Нагородна комісія НаУКМА, створена наказом НаУКМА № 181 від 05.04.2021.
-
Наука
-
Наукові структури - центри та лабораторії
Наукова робота в НаУКМА ведеться не лише на всіх кафедрах, але й в окремих наукових підрозділах: інститутах, центрах, лабораторіях. Окремі наукові структури часто мають міждисциплінарний характер, залучають до досліджень представників різних кафедр чи факультетів, а також представників інших наукових чи освітніх інституцій, органів державного управління, провадять міжнародну співпрацю. До роботи в наукових центрах активно долучаються й студенти та аспіранти НаУКМА. Наукові структури НаУКМА активно провадять ґрантову діяльність, публікують результати досліджень, організовують і беруть участь у наукових форумах різних рівнів, долучаються до проєктів, що відповідають їх інтересам і статутним завданням. Аналітичні центри НаУКМА виконують важливу «третю місію» університету: вплив на публічну політику та розвиток суспільства, незалежний голос, який перекладає дослідження зрозумілою та доступною і для політики, і громадськості мовою.
Політика створення наукових центрів, організації іхньої діяльності, звітності тощо відповідно представлена у Положенні.Зразок типового положення про центр.
Перелік наукових центрів (станом на 1.09.2024)
Центр ім. Жана Моне з європейських студій
Інститут німецького праваНауково-навчальний центр «Українська стратегічна ініціатива»
Центр дослідження проблем верховенства права
Центр дослідження геноциду та прав людини-
Центр міжнародного захисту прав людини
цмзпл
- Центр дослідження проблем верховенства права та його втілення в національну практику України
- Науково-дослідний Центр орієнталістики імені Омеляна Пріцака
- Інститут громадянської освіти
- Археологічна екпедиція
- Лабораторія генетики та клітинної біології кафедри біології
- Лабораторія фінансово-економічних досліджень
- Науково-дослідний центр “Спадщина КМА”
-
Науково-дослідний центр кінематографічних студій
Керівник — Лариса Іванівна Брюховецька
корпус 1, кімната 216,
тел.: (044) 425 60 96
email: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.Науково-дослідний центр кінематографічних студій створено, аби стимулювати розвиток в Україні теоретичної думки в галузі кіно, поширювати дослідження з історії кіно.
Результати досліджень та інші матеріали центру використано в навчальному курсі «Кіномистецтво» (кафедра культурології факультету гуманітарних наук НаУКМА, викладач — Л. І. Брюховецька).«Кіно-Театр» — український мистецький ілюстрований журнал. Журнал засновано у 1995 році студентами Національного університету «Києво-Могилянська Академія», слухачами курсу «Кіномистецтво» на чолі з кінознавцем Ларисою Брюховецькою. До редколегії увійшли відомі режисери, оператори, культурологи. Виходить регулярно з періодичністю раз на два місяці, має передплатників в Україні та за кордоном, висвітлює кіно і театральний процес, друкує огляди фестивалів, діалоги з митцями, творчі портрети режисерів, художників, операторів, акторів. Головний редактор — Лариса Брюховецька.
- Центр європейських гуманітарних досліджень
- Центр інноваційних методик правничої освіти (ЦІМПО)
- Центр досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства
- Центр досліджень екосистем, змін клімату та сталого розвитку
- Центр досліджень здоров'я та соціальної політики
- Центр мембранних досліджень
- Центр молекулярних і клітинних досліджень
- Центр польських та європейських студій НаУКМА
- Центр дослідження конфліктів та психоаналізу
- Центр міжкультурних комунікацій
- Міждисциплінарний науково-освітній центр протидії корупції в Україні
-
Центр психічного здоров’я та психосоціального супроводу
- Науково-навчальний центр «Інноваційна лабораторія»
- Центр інноваційних методів викладання і вивчення європейських студій
- Центр канадських студій
- ЦЕНТР НАУКОМЕТРІЇ ТА ЦИФРОВОЇ ПІДТРИМКИ ДОСЛІДЖЕНЬ
- Центр фізичних та хімічних досліджень біологічних систем
-
Центр міжнародного захисту прав людини
- Новини науки
-
Видавнича діяльність
Місія НаУКМА у створенні та поширенні нових знань реалізована також через видавничу діяльність. Результати наукових досліджень та освітніх проектів могилянців представлені в 17 наукових рецензованих журналах, численних монографіях, підручниках, посібниках, довідниках, енциклопедіях.
Координацію діяльності університету в царині видавничої справи здійснює Видавнича рада. Організаційний та технічний супровід - редакційно-видавничий відділ. Основні партнери університету: Видавничий Дім "Києво-Могилянська академія" та видавництво "Дух і літера".НаУКМА як видавець має DOI prefix: 10.18523. - Спеціалізовані вчені ради із захисту дисертацій
-
Конференції
Щороку на базі НаУКМА відбуваються міжвузівські й міжнародні наукові заходи, переважна більшість яких проходить у рамках Днів Науки НаУКМА. Відповідно до рішення Вченої ради НаУКМА, формат Днів Науки НаУКМА розширено з тим, щоб дні наукових форумів (симпозіумів, конференцій, презентацій, диспутів, дебатів тощо) збагачували життя університету не лише взимку, а й цілорічно.
Відтепер протягом останнього тижня січня, вже традиційно, відбуватимуться два пленарні засідання (понеділок і п'ятниця), низка ініційованих підрозділами широких тематичних обговорень і презентацій (вівторок і четвер), а також загальний університетський форум, який щороку буде присвячено актуальному питанню нашого університетського життя, проблемі, що так чи так обходить усіх нас незалежно від сфери індивідуальних наукових інтересів. Водночас проблемно-тематичні конференції, що їх дедалі важче було втиснути у завузькі для них рамки "секційних", а тим паче "підсекційних" засідань, протягом усього року проводитимуть самі організатори цих фахових заходів в окремо визначені терміни.
На сторінці Днів Науки можна ознайомитися з програмою "січневої наукової сесії" НаУКМА кожного року, переглянути анотації основних заходів. Тут також можна знайти орієнтовний розклад проблемно-тематичних конференцій різних галузей гуманітарних, природничих, соціально-політичних, економічних і правничих наук на ввесь час до наступних Днів Науки. У міру можливого всі зміни буде враховано, а відповідні уточнення - внесено до річної програми наукових форумів НаУКМА.
-
Дні науки
Дні науки НаУКМА є найважливішою подією року в академічному календарі Могилянки. Фактично, це підбиття підсумків цілорічної дослідницької роботи науковців університету, презентація її результатів академічній спільноті, визначення напрямків наукового пошуку на рік наступний.
Дні науки НаУКМА дають студентам, аспірантам та молодим науковцям простір для наукового дебюту, старшим колегам-науковцям - чергову змогу подискутувати, підбити підсумки минулого року й визначити напрями досліджень на наступний рік.
Всі заходи Днів науки традиційно є відкритими, тож до участі в них запрошуються всі охочі, причому не лише члени могилянської спільноти, а й студенти та дослідники інших вишів.
Дуже напружена двотижнева програма зимової сесії Днів науки в НаУКМА - конференції, семінари, круглі столи і т.д. - не закінчується у лютому, а охоплює заходи, які будуть проходити в університеті та за його межами впродовж всього року! Тож стежте за стрічкою новин, щоб бути в курсі наукових здобутків колег-могилянців!
-
«Ad fontes» - 2015
«Ad fontes»: кілька нотаток post factum
(про Міжнародну наукову конференцію до 400-ї річниці заснування Києво-Могилянської академії)
Серед традицій, що склалися в Національному університеті «Києво-Могилянська академія» – проведення що п’ять років міжнародних наукових конференцій, присвячених черговій річниці Академії: 385-ти, 390-а, 395-ти і ось цього року – 400-літтю. Цьогоріч, як і раніше, в університеті зібралося широке коло науковців: більше 50 учасників із шести країн. Як звично захід продовжувався три дні, з 12 по 14 жовтня. На секціях було обговорено низку питань, присвячених і минулому Могилянської та Київської духовної академій, і загалом українській культурі. Ця конференція, як і попередні, вигідно вирізняється на фоні більшості наукових заходів, що відбуваються в Україні.
Перша особливість могилянських зібрань раз у п’ять років – міждисциплінарність. Тут разом гуртуються історики, філософи, богослови, літературознавці. Спільні обговорення наукових проблем створюють ту насичену інтелектуальну атмосферу, що стимулює до нових пошуків та породжує ідеї. А власне саме для цього (не піару, несення знань межи люди, річного звіту, санкціонованої чиновниками від науки «апробації» чи іншої «галочки») наукові конференції і скликаються – для оприлюднення найсвіжіших висновків і плекання наукового знання. Цій головній задачі сприяє формат, якого дотримуються могилянські організатори.
Програму побудовано таким чином, що різні тематичні секції йдуть одна за одною, а не паралельно. Це дозволяє учасникам не «розриватися» між бажанням бути присутніми на доповідях, що виголошуються й обговорюються одночасно у різних місцях. Організатори багатьох сучасних українських наукових зібрань часто ганяють за іншим – якомога чисельнішому наповненні заходів (навіть байдуже – реальному чи лише у програмі). Тож конференції складаються з паралельних відділень, учасники не можуть послухати один одного, втрачається міждисциплінарний характер, немає часу на обговорення. У Могилянці чинять інакше, тож доводиться обмежувати число доповідачів та тривалість конференції. Лише цього разу з огляду на солідний ювілей зроблено незначний відступ від правила. Відмовивши багатьом охочим виступити, організатори таки допустили роботу однієї паралельної секції.
Як зазначалося, будь-яка наукова конференція – це обговорення та дискусія. Цю прописну істину українські форуми часто ігнорують: доповів і пішов геть; якщо раптом хтось задав питання – це підозріло, мабуть якийсь недоброзичливець; немає часу виголосити доповідь – байдуже, аби вона значилася у програмці. Могилянські «Ad fontes» навпаки заохочують до наукового спілкування. Тож на кожній секції є окремий диспутант, який розпочинає критичне обговорення виступів. Затим до слова запрошуються всі охочі, не конче внесені до програми заходу учасники.
Попри те, що кожна наукова конференція, як би там не хотілося, це зібрання підготованих людей, які володіють достатнім рівнем знань для сприйняття специфічної фахової інформації, ювілейний форум відвідали не лише офіційно запрошені науковці. Тож тут були й колеги з і з–поза меж університету, яких привабило наповнення програми, а також студенти, аспіранти і випускники НаУКМА різних років.
У запрошеннях на українські конференції організатори переважно спокушають, серед іншого, готовим опублікованим за відповідну плату збірником тез, який вручать на самому заході. Що стається далі із тими тезами і чи живуть вони, як і належить науковим ідеям (розвиваються, спростовуються, породжують нові), переважно невідомо. Їхня очевидна «користь» – потрапити до річного звіту чи формально відповісти на так само формальні вимоги бюрократів від науки про обов’язкову апробацію висновків тих, хто хоче здобути ступінь. Ніяких збірників на могилянському заході не вручали, адже основні ідеї доповідей можна викласти і розіслати диспутантам заздалегідь без зайвих паперових клопотів, а от широко оприлюднювати їх належить після випробування конференційним «горнилом» та наступним осмисленням почутого від колег.
Наука, як відомо (щоправда, часто не в українських умовах), не терпить поспіху. Навіть геніальні ідеї, що приходять «раптово», перетворюються на готовий науковий результат після необхідного осмислення та опрацювання. Тож на трьох конференційних днях відзначення 400-літнього ювілею Академії не завершується, і на наступний рік заплановано видання окремого збірника статей, на які мають перетворитися обговорені в Києві доповіді.
Могилянський захід від багатьох українських вирізняє ще й дійсно міжнародний характер. Не тому, що серед учасників, як часто водиться, є 1-2 особи із котроїсь сусідньої з Україною держави. І не тому, що з дальших країн приїжджають науковці з українським корінням. Це справді форум із широким представництвом, на який не вперше зголошуються визнані дослідники з Європи і Північної Америки. Загалом, це першорядна характеристика того інтелектуального клімату, який пропонують творити разом могилянські організатори, адже далеко не кожен захід привабить international scholars, яких не хвилюють формальні речі.
Звісно, переслідуючи виключно наукову мету – вивчення багатющої спадщини Академії та загалом широко витлумаченої української культури – організатори теж не переймаються «формалістикою» (врученням сертифікатів учасника абощо). Зате вони сподіваються, що за п`ять років в університеті знову відбудеться інтелектуальне свято, того разу вже у п’ятому столітті історії Академії.
Урочистим завершальним акордом наукового спілкування стала презентація книг та журналів, присвячених академічному минулому (див.: http://www.ukma.edu.ua/index.php/news/2103-u-mohyliantsi-prezentuvaly-vydavnychi-proekty-prysviacheni-400-litnii-istorii-kma), серед них – першого тому енциклопедії «Київська духовна академія в іменах: 1819-1924». Історія її появи унікальна, адже сучасне якісне видання довелося готувати, не стоячи на плечах великих дослідників та студій, а часто крокуючи нерозораними степами архівалій, до того ж у короткі терміни. Тож якби не титанічна праця редактора професора Марини Ткачук та всебічна підтримка професора В’ячеслава Брюховецького, що ствердили у «вірі в перемогу» невеликий авторський колектив, хтозна скільки б довелося чекати на таку потрібну книгу.
Максим Яременко, д.і.н., доцент кафедри історії НаУКМА
Відео з конференції можна знайти за посиланням: https://www.youtube.com/playlist?list=PLV586vSwdZMctfplRzLvXdfomYCzxIfrd
Звіт Про Міжнародну наукову конференцію до 400-ї річниці заснування Києво-Могилянської академії – http://www.ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/7084 та http://www.historians.in.ua/index.php/en/institutsiji-istorichnoji-nauki-v-ukrajini/1686-ad-fontes-kilka-notatok-post-factum-pro-mizhnarodnu-naukovu-konferentsiiu-do-400-i-richnytsi-zasnuvannia-kyievo-mohylianskoi-akademii
-
Дні науки
- ЗВІТИ про НДР
-
Конкурси наукових проєктів
Премія імені Петра Могили
Премію імені Петра Могили присуджує щороку Вчена рада Національного університету «Києво-Могилянська академія» за вагомі наукові досягнення, що сприяють розвитку гуманітарних, суспільних і природничих наук, утверджують високий авторитет університетської науки на національному та міжнародному рівні й опубліковані у вигляді монографій, енциклопедій, книг, підручників, навчальних посібників, циклу наукових праць
Конкурс наукових проєктів від МБФВКМА
Для розвитку науки, інновацій та наукової освіти в НаУКМА з коштів МБФВКМА
Конкурс Фонду Івана Кіндрата
Конкурс, спрямовано на стимулювання студентів, аспірантів, науково-педагогічних працівників НаУКМА проводити дослідження у галузі історії України від найдавніших часів до сьогодення, в т.ч. історії КМА впродовж усього часу її існування
Конкурс фонду родини Юхименків
Для розвитку Докторської Школи імені родини Юхименків в Національному університеті «Києво-Могилянська академія»
Конкурс Фонду Мирослави Іванців
Для підтримки досліджень (scholarships) в НаУКМА в будь-якій галузі
Конкурс Фонду Лозинських
Щороку 5 аспірантів НаУКМА за результатами конкурсу отримуватимуть стипендії — дослідницькі гранти
Конкурс Об'єднаного Фонду МБФВКМА Докторської школи НаУКМА
Покликаний сприяти розвитку наукової освіти та наукових досліджень аспірантів та докторантів НаУКМА
Студентський Стипендіальний Фонд проф. Дж. Федака
Для студентів МП «Молекулярна біологія»
Конкурс Фонду родини Винницьких
Для відзначення і стимулювання кращих науковців НаУКМА
Конкурс фонду «Повір у себе»
Конкурс стипендій на отримання грантів дослідникам від стратегічного партнера Могилянки — Благодійного Фонду «Повір у себе»
Конкурс Western NIS Enterprise Fund
Дослідницькі гранти запроваджуються для дослідників з числа аспірантів, викладачів та співробітників НаУКМА для участі в міжнародних наукових конференціях, що відбуваються за кордоном
Конкурс на здобуття премії за міжнародні публікації
До участі в конкурсі висуваються публікації у міжнародних рейтингових журналах, що індексуються у наукометричних базах Web of Science Core Collection та/або Scopus за два останні роки
Більше матеріалів...
- Премія Верховної ради України
- Державні премії України в галузі науки і техніки
- Премії Президента для молодих вчених
- Стипендії Кабінету Міністрів України для молодих вчених
- Всеукраїнський конкурс студентських наукових робіт
- Конкурс наукових студентських робіт на честь Героя Небесної Сотні Сергія Кемського
- Конкурс-2020
- Щорічний Конкурс наукових робіт імені Ігоря Ткаченка
- Наукові школи
- Спеціалізовані вчені ради з правом разового захисту дисертацій на здобуття ступеня доктора філософії
-
Докторська школа імені родини Юхименків НаУКМА
Відділ аспірантури та докторантури / Докторська школа імені родини Юхименків
Рада Докторської школи імені родини Юхименків НаУКМА
Рада Докторської школи імені родини Юхименків НаУКМА є головним колегіальним органом управління, що уповноважений Вченою Радою НаУКМА формувати систему організаційно-освітньо-наукового забезпечення підготовки кадрів вищої кваліфікації, визначати стратегічні завдання розвитку наукової освіти в НаУКМА, та здійснювати контроль за ефективністю адміністративної діяльності з управління Докторською школою імені родини Юхименків НаУКМА
- Склад Ради Докторської школи імені родини Юхименків НаУКМА (затверджено Наказом №534 від 29 грудня 2023 року)
- Положення про Раду Докторської школи імені родини Юхименків НаУКМА (затверджено Наказом №540 від 29 грудня 2023 року)
Контакти Ради — Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
-
Аспірантура/PhD-програми
Експериментальне (перше в Україні) впровадження структурованих освітніх PHD-програм НаУКМА розпочав ще у 2008 р.
У 2022 р. підготовка докторів філософії в аспірантурі НаУКМА здійснюється за 16 освітньо-науковими програмами.Освітньо-наукові програми та навчальні плани
Перелік освітньо-наукових програм та спеціальностей здобувачів PhD в аспірантурі НаУКМА
Освітньо-наукова програма Назва освітньо-наукової програми англійською Код спеціальності Історія та археологія History and Archeology 032 Історія та археологія Філософія Philosophy 033 Філософія Культурологія Cultural Studies 034 Культурологія Теорія, історія літератури та компаративістика Theory, History of Literature and Comparative Studies 035 Філологія Теорія, історія української мови та компаративістика Theory, history of Ukrainian Language and Comparative Studies 035 Філологія Економіка Economics 051 Економіка Політологія Political Science 052 Політологія Психологія Psychology 053 Психологія Соціологія Sociology 054 Соціологія Медіа та комунікації Media and Communication Studies 061 Журналістика Фінанси, банківська справа та страхування Finance, Banking and Insurance 072 Фінанси, банківська справа та страхування Менеджмент Management 073 Менеджмент Право Law 081 Право Біологія Biology 091 Біологія Хімія Chemistry 102 Хімія Прикладна математика Applied Mathematics 113 Прикладна математика Інженерія програмного забезпечення Software Engineering 121 Інженерія програмного забезпечення Комп’ютерні науки Computer Science 122 Комп’ютерні науки Дослідження політики і врядування Governance and Policy Studies 281 Публічне управління та адміністрування Міжнародне право International Law 293 Міжнародне право Комп'ютерні науки та інформаційні технології Information technology 122 Комп'ютерні науки та інформаційні технології Глобальне здоров’я Global Health 229 Громадське здоров’я Архів ОНП 2016—2018 р. знаходиться в розділі «Докторська школа» Інституційного репозитарію НаУКМА eKMAIR.
Усі освітньо-наукові програми підготовки докторів філософії в НаУКМА є відкритими для обговорення та отримання зауважень і пропозицій всіх стейкхолдерів. Всі пропозиції відправляти на електронну пошту Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. з назвою в темі листа — ПРОПОЗИЦІЇ_ДО_ОП НАЗВА
Дякуємо за Ваші пропозиції!
Мобільність
НаУКМА створює численні можливості для отримання міжнародного досвіду впродовж перебування в аспірантурі: це наукові стажування, спільні PhD програми, кредитна мобільність до партнерських університетів ЄС за програмою Erasmus+ KA1 International Credit Mobility та мобільність за двосторонніми угодами, мобільність в межах проектів Erasmus+ KA2 Capacity Building in Higher Education, DAAD, DIKU (Norwegian Agency for International Cooperation and Quality Enhancement in Higher Education) та інших, самоініційована мобільність, наприклад участь у програмі Fulbright та ін.
Актуальна інформація про програми, стипендії, конференції, інші освітні та наукові можливості - за посиланням.Конкурси
-
Конкурс фонду родини Юхименків
для розвитку Докторської Школи імені родини Юхименків в Національному університеті «Києво-Могилянська академія»
-
Конкурс Фонду Лозинських
Щороку 5 аспірантів НаУКМА за результатами конкурсу отримуватимуть стипендії - дослідницькі гранти
- Докторантура
-
Наукові структури - центри та лабораторії
-
Спільноти
- Профспілка
-
Почесні професори та доктори НаУКМА
Почесні професори
- Шевельов Юрій(США) - "Чому общерусский язык, а не вібчоруська мова", 1992.
- Лоуренс Майсек (Канада) - "Зміна клімату й історія (Climate Change and History)", 1993.
- Рікер Поль (Франція) – "Етико-політична філософія і фундаментальна антропологія (La philosophie ethico-politique et l'anthropologie fondamentale)", 1995.
- Шпорлюк Роман (США) - "До питання про нову концепцію України", 1994.
- Піч Роланд (Німеччина) - "Національна ідея з погляду науки", 1995.
- Фізер Іван (США) - «Вагомість гуманітарних дисциплін у системі вищої освіти», 1996, (див. також Слово про Івана Фізера: інтерв'ю В.С.Брюховецького).
- Розумний Ярослав (Канада), 1996.
- Кравченко Богдан (Канада), 1997.
- Аверінцев Сергій(Росія) - "Премудрість Божа спорудила дім, або що Бог перебував з нами: концепція Софії і значення ікони", 1998.
- Костенко Ліна (Україна) - «Гуманітарна аура нації або дефект головного дзеркала», 1999.
- Жулинський Микола (Україна) - «Духовна спрага по втраченій Батьківщині», 2000.
- Сливоцький Адріан (США) – «Нові методи стратегічного мислення», 2001.
- Павличко Дмитро (Україна) - «Українська національна ідея», 2002.
- Цайнінґер Карл (США) - «Оптимізація бізнес-процесу для глобальної конкурентноспроможності», 2003.
- Гроот Вім (Нідерланди) - «Інвестування в охорону здоров’я», 1994.
- Дзюба Іван (Україна) - «Микола Хвильовий «Азіятський Ренесанс» і «Психологічна Європа», 2005.
- Міхнік Адам (Польща) - «Історична політика: російський варіант», 2006.
- Шевчук Валерій (Україна) – «Загублена українська культура за тисячу років», 2007.
- Гаврилишин Богдан (Швейцарія) - "Стан світу – стан України", 2008.
- Чубаров Рефат (Україна) - "Кримсько-татарська проблема – іспит для українських політиків", 2009.
- Грицак Ярослав (Україна) – «Що залишилося після Помаранчевої революції?», 2010.
- Джованні Броджі Беркофф (Італія) - "Чи існує канон українського літературного Бароко?", 2011.
- Білокінь Сергій (Україна) – «Клуб творчої молоді «Сучасник» (1960-1965)», 2012.
- Наливайко Дмитро (Україна) – «Шевченко в контексті європейської літератури його епохи», 2013.
- Маліцький Ян (Польща) - "Про свободу (про поняття, його історичне та сучасне розуміння)", 2014.
- Попович Мирослав (Україна) - "Київ як "другий Єрусалим", 2015.
- Яцків Ярослав (Україна) - "Астрономічна наука і наукознавство в Україні на зламі епох", 2016.
- Олег Кришталь /Україна/ - "Наука та мистецтво: дві ноги для поступу", 2017
- Петер-Кристіан Мюллер-Ґрафф (Німеччина) - Верховенство права в європейській інтеграції: витоки, функції та виклики, 2018
- Микола Картель (Україна) - Сучасний світ нано-Карбону: поверхня вуглецевих sp2-наноструктур як фактор їх реакційної здатності, 2019
- Міхаель Мозер ( Universität Wien, Австрія), Києво-Могилянська академія в історії слов'янських мов (текст лекції) , 2020
- Андрій Даниленко (США), Захід чи Схід? Полон українського вибору, 2021
- Герман Ашіль Ван Ромпей (Бельгія) - The EU is more than an economic and political community. It is above all a Union of values, 2022
- Сергій Плохій (США) - The Fall of the Pan-Russian Utopia, 2023
- Девід Ріфф (США) - The Moral Clarity of a Just War, The Moral Ambiguities of Historical Memory: Some Cultural Reflections on the Ukrainian Past, Present, and Possible Futures, 2024
Почесні доктори
Брайчевський Михайло (Україна), 1994.
Кравець Микола (Україна), 1996.
Пинзеник Віктор (Україна), 1996.
Ющенко Віктор (Україна), 1996.
Рамон Шуламіт (Велика Британія), 1997.
Фернанда Родріґес (Португалія), 1997.
Кемпбел Роберт (США), 1997.
Федеріко Майор Сараґоса (Іспанія), 1997.
Мартті Ахтісаарі (Фінляндія), 1998.
Клочовськи Єжи (Польща), 1998.
Китастий Віктор (США), 1998.
Бжезінський Збігнев (США) - "Україна і світ", 2006.
Сташис Володимир(Україна), 2001.
Балей Петро (США), 2001.
Кох Карл (Німеччина), 2001.
Дзюба Іван (Україна) - "Україна перед Сфінксом майбутнього", 2001.
Омельченко Олександр (Україна), 2001.
Ніва Жорж (Швейцарія) - "Парки і городи Європи", 2001.
Вертелецький Володимир (США), 2003.
Одарченко Петро (США), 2003.
Кваснєвський Олександр (Польща) - "Польща - Україна: шанси і виклики ХХІ століття", 2005.
Іллєнко Юрій (Україна) - "Місце пророка вакантне (місце української культури, зокрема кіно), 2005.
Котлер Філіп (США) - "Маркетинг у світовій економіці", 2006.
Сергієнко Іван (Україна) - "Виклики часу в кібернетичному просторі", 2006.
Каспер Вальтер (Ватикан) - "Церква як форма спілкування", 2007.
Кретьєн Жан (Канада), 2007.
Кон Мелвіл (США) - "Class, Stratification, and Personality Under Conditions of Apparent Social Stability and of Radical Social Change", 2008.
Санте Ґрачотті (Італія), 2008.
Футей Богдан (США) - "Верховенство права і демократія в Україні: крок вперед чи назад?", 2008.
Осадчук Богдан (Німеччина), 2009.
Коцюбинська Михайлина (Україна) - "Історія, оркестрована на людські голоси: екзистенційне значення художньої гуманітаристики для сучасної української літератури", 2008.
Сильвестров Валентин (Україна), 2011.
Петровський-Штерн Йоханан (США) - «Українці і євреї: простір взаємодії: інавгураційна лекція», 2013.
Гунчак Тарас (США), 2013.
Зубов Андрій (Росія) - «Христианство и многообразие религиозного опыта», 2014.
Алексієвич Світлана (Білорусь) - "У пошуках вічної людини або таємниця свідка", 2016.
Віра Вовк (Селянська) (Бразилія), 2017.
Енн Еплбом (США) - "Цінності нового покоління лідерів", 2017.
Патріарх Константинопольський Варфоломій І, 2018.
Чебаник Василь (Україна), 2019.
Євген Чолій (Канада) - "Роль Світового Конґресу Українців у державотворчих процесах України та її європейській і євроатлантичній інтеграції", 2019.
Френк Сисин (США), 2024
Наріман Джелял (Україна), 2024
-
Новини
-
Партнерство - підтримати Могилянку
- Актуальні проекти
- Партнери
-
Допоможи могилянцю!
Шановні могилянці – студенти і випускники, викладачі та співробітники!
Могилянська спільнота неодноразово доводила, що у часи тяжких випробувань ми готові стати на захист і допомогу як своїй країні, так і кожному з нас!
Цю сторінку створено з метою інформування про могилянців, які самі або члени їхніх родин опинились у кризовій життєвій ситуації, пов’язаній із критичним станом здоров'я, і потребують допомоги. Кожен із нас, має бути впевненим, що може звернутися до могилянців по допомогу – фінансову, організаційну, психологічну – не залишаючись один на один з бідою. І кожен із нас може реалізувати своє бажання допомогти, підтримати, надихнути. Сьогодні допомога потрібна:
-
Допомога потрібна...
Шановні могилянці – студенти і випускники, викладачі та співробітники!
Могилянська спільнота неодноразово доводила, що у часи тяжких випробувань ми готові стати на захист і допомогу як своїй країні, так і кожному з нас!
Цю сторінку створено з метою інформування про могилянців, які самі або члени їхніх родин опинились у кризовій життєвій ситуації, пов’язаній із критичним станом здоров'я, і потребують допомоги. Кожен із нас, має бути впевненим, що може звернутися до могилянців по допомогу – фінансову, організаційну, психологічну – не залишаючись один на один з бідою. І кожен із нас може реалізувати своє бажання допомогти, підтримати, надихнути.
Сьогодні допомога потрібна:
- Ми перемогли!
- Світла пам'ять!
-
Допомога потрібна...
- Енциклопедія
- Дякуємо
- Реалізовані проекти
- Благодійний вечір
-
Ресурси та сервіси
-
Культурно-мистецький центр
Керівниця Культурно-мистецького центру — Владислава Осьмак: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
вул. Іллінська, 9, тел.: (044) 425-21-54
е-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Культурно-мистецький центр НаУКМА — підрозділ університету, завдання якого — створювати додаткові можливості для творчого розвитку та культурного дозвілля могилянського студентства, співробітників і викладачів, зберігати та розвивати мистецькі традиції Академії. КМЦ — місце активної взаємодії творчих колективів та ініціатив, місце спілкування та обміну ідеями.
На базі Культурно-мистецького центру працюють творчі студії під керівництвом співробітників КМЦ та студентські організації.
КМЦ опікується могилянською мистецькою колекцією, яка налічує майже 500 творів українського мистецтва ХХ століття; це живопис, графіка, фото, скульптура та твори декоративно-ужиткового мистецтва. Університет підтримує мистецькі акції та творчі колективи, зокрема через щорічний Конкурс Пропам’ятного Фонду імені Олександра Дмитріва. За підтримки Фонду Дмитріва колектив Культурно-мистецького центру здійснює мистецтвознавчий аналіз колекції та регулярно проводить художні виставки.
Мистецька колекція online
Мистецька колекція Києво-Могилянської академії формувалася з моменту відродження Академії і сьогодні налічує понад 400 творів живопису, графіки, скульптури, творів декоративно-ужиткового мистецтва, фото тощо.
Колективи та студії КМЦ
-
Народна хорова капела «Почайна»
(художній керівник — народний артист України Олександр Жигун) у складі якої — студенти, випускники та співробітники академії.
-
Художня студія «Антресоля»
(керівник — Ігор Цикура) — місце для тих, хто вміє або хоче навчитися малювати. Студійці «Антресолі» реалізують свої творчі проекти не лише у КМЦ, а й у інших галереях та арт-просторах, беруть участь у благодійних проектах, мистецьких фестивалях та конкурсах.
-
Студентський театр-студія НаУКМА
(керівник — Тетяна Шуран) надає студентам можливість спробувати себе у ролі акторів і драматургів, костюмерів, реквізиторів — студійці все роблять своїми руками.
Студентські організації на базі КМЦ
Ресурси КМЦ
Культурно-мистецький центр надає місце, технічну та організаційну підтримку для проведення лекцій, конференцій, семінарів, творчих зустрічей, круглих столів, концертів, виставок та різноманітних студентських заходів.
Серце КМЦ — актова зала на 730 місць, де відбуваються найважливіші події у житті могилянської спільноти: Дні факультетів, щорічна інавгураційна лекція на початку навчального року, академічні конференції, студентські конкурси, концерти й вистави.
У Культурно-мистецькому центрі є дев’ять фортепіано, приміщення для репетицій, танцювальні класи, фойє для спілкування, навчання й відпочинку, студентський коворкінг «Білий простір» й улюблене місце студентів — сходи КМЦ.
-
Народна академічна хорова капела «Почайна»
Народна академічна хорова капела «Почайна»
«Почайна» існує вже понад 30 років і відома, зокрема, як популяризатор творчості композитора Артемія Веделя, випускника Києво-Могилянської академії. У репертуарі капели — українська та світова духовна музика, класичні твори, українські народні пісні. Хор співпрацює з провідними українськими академічними музичними колективами, сучасними українськими композиторами. «Почайна» успішно виступає у Києві та інших містах України, щороку дає концерти у Національній філармонії України, у Національному будинку органної та камерної музики і має у своєму доробку понад сорок компакт-дисків із циклу «Духовна музика Європи XVIII-XXI століття».
Народна академічна хорова капела «Почайна» заснована 1986 року і вже більше двадцяти років діє при Національному університеті «Києво-Могилянська академія». Колектив капели продовжує хорові традиції славетної Академії, яка з часів свого заснування була не тільки потужним освітнім закладом, а й значним культурним і музичним осередком. У складі капели студенти, випускники, викладачі НаУКМА. Основний творчий доробок колективу — відновлення творів видатних українських композиторів ХVІІІ–ХІХ століть, вихованців Києво-Могилянської академії Максима Березовського і Артемія Веделя. Виконує капела також духовну музику М. Леонтовича, К. Стеценка, М. Лисенка, С. Монюшка, й такі перлини світової класики як «Маріацельська меса» Й. Гайдна, «Глорія» А. Вівальді, «Реквієм» В.-А. Моцарта, «Реквієм» Л. Керубіні, «Літургія св. Іоана Златоуста», С. Рахманінова. У репертуарі хору також народні пісні в обробці видатних українських композиторів. Високий рівень виконання забезпечує капелі участь у фестивалях хорової музики як в Україні, так і за кордоном. «Почайна» співає в соборах та церквах Києва й інших міст України, виступає з концертами у найкращих залах держави: в Національній філармонії, в палаці мистецтв «Український дім», має щорічні концерти в Національному будинку органної та камерної музики. Чимало концертів капели відбулося в містах України: Чернігові, Острозі, Львові, Переяславі-Хмельницькому, Ужгороді, Полтаві, Білій Церкві. Виступав хор і за кордоном: у Празі, Варшаві, Кракові, Любліні, Відні, у Москві, містах Італії.
Художній керівник — народний артист України Олександр Жигун
«Почайна» випустила вже більше п’ятдесяти компакт-дисків з циклу «Духовна музика Європи XVIII-XXI ст.» (у різних форматах). Серед них:
Видано також компакт-диски: В. Степурко «Ораторія «Києво-Могилянська академія», А. Караманов «Реквієм», В. Степурко «Антифони. Псалми», А. Караманов «Стабат Матер», В. Губа «Кавказ», А. Караманов «Симфонічне Євангеліє «Звершилося», О. Тактакішвілі «Ніколоз Бараташвілі», Ю. Алжнєв «За Чумацьким шляхом», Б. Мартіну «Гільгамеш», «Українські пісні та духовні твори. Співає Пoчайна», «Станіслав Монюшко. Латинська меса для хору, солістів, оркестру і органу» та інші.
-
-
Інформаційно-комп'ютерний центр
4 корпус, кімн. 108, 1 корпус, кімн. 213
тел. 425-53-00Сервісна підтримка Office365 для користувачів
Олександр Слобусь, вн.тел. 114 Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
-
Культурно-мистецький центр
- Вибори президента НаУКМА 2020-2022
-
Освіта
-
Факультети
Факультет гуманітарних наук
Факультет економічних наук
Факультет соціальних наук та соціальних технологій
Факультет інформатики
Факультет правничих наук
Факультет природничих наук
Факультет «Києво-Могилянська школа професійної та неперервної освіти»
Факультет охорони здоров’я, соціальної роботи та психології
Києво-Могилянська Бізнес-Школа (kmbs)
- Навчальні програми
-
Факультети
- Центр забезпечення якості освіти НаУКМА
Корпоративне середовище Офіс 365
Автоматизований запис на вибіркові дисципліни
Система електронного опитування студентів щодо якості освіти